Температурна похибка вимірювання деталі

Температурна похибка вимірювання деталі (∆ l_t) завжди має місце під час вимірювання. Її вплив зростає як зі збільшенням розмірів що вимірюються, так із збільшенням точності вимірювань.

Різноманітність форм впливу температурної похибки пояснює застосування різних способів оцінки цієї похибки. Наведений аналіз і методика розрахунку температурної похибки може бути застосовна для найпростішого пристрою з порівняно нескладною контрольованою деталлю.

Температурна похибка в статичних умовах

Під статичними умовами розуміють такі умови, коли зміни температури настільки повільні, що ними можна знехтувати та вважати температуру постійною.

Температурну похибку визначаємо за формулою , мм

(3)

де L – розмір що контролюється, мм;

і - коефіцієнти лінійного розширення деталі та приладу, 1/град.;

і - відхилення температури деталі (приладу) від нормальної, що дорівнює 20º С.

=

Похибка вимірювання через коливання температури навколишнього середовища

На початку робочого дня зміни температури у вимірювальних лабораторіях виникають внаслідок приходу до лабораторії людей, якщо приміщення не термостатовано і є зміни температури на вулиці. Відносна стабілізація температури настає через 2-3 години, тобто в 10 – 11 годин ранку, особливо у весняно – осінній період. Тому відповідальні вимірювання в таких приміщеннях необхідно починати не на початку зміни, а через 2 – 3 години.

Нагрівання вимірювальних засобів теплом рук оператора. Ручні прилади у відношенні до температурного режиму знаходяться в самих несприятливих умовах. У процесі роботи ручний прилад входить у безпосередній контакт з джерелом тепла. За рахунок цього відбувається теплообмін приладу з навколишнім середовищем та нагрівання приладу від джерела тепла, яким є руки оператора. Так як з приладом працюють періодично, то настає момент, коли прилад кладуть на дерев’яний чи металевий стіл, де відбувається його остигання. При такому режимі роботи виникають температурні деформації окремих ланок приладу, які впливають на похибку вимірювання.

Випадкову складову похибку вимірювання, яка викликана зміною температури визначаємо за формулою

(4)

де L – довжина, що контролюється, мм;

α _п і α _д – коефіцієнти лінійного розширення відповідно приладу і деталі, 1/град;

δ _ап і δ _ад – похибки визначення коефіцієнта лінійного розширення відповідно приладу і деталі, 1/град;

∆ t - відхилення температури відповідно приладу і деталі від нормальної, при якій має місце основна похибка приладу, град.