Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Індивідуальне завдання






КОМПЛЕКСНО-ПРАКТИЧНЕ

з Навчальної дисципліни

“ РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

На тему:

“ Сучасна просторова організація та перспективи розвитку

м. Житомира “

Виконав:

Студент групи ЕПП-12

Шихевич Ю.О.

 

 

Перевірив:

кандидат географічних наук,

доцент

Штокало Я.Ю.

 

Тернопіль-2014

План

 

 

Вступ.

1. Наукові підході до вивчення просторової організації регіону

2.Історія розвитку та сучасна адміністративна організація регіону.

3.Демографічний потенціал регіону.

4.Господарство регіону.

5.Соціально-економічний розвиток регіону.

6.Прогноз розвитку регіону.

Висновки.

 

ВСТУП

 

Область утворена 22 вересня 1937 року.

Населення: 1432, 7 тис. Щільність населення - 47, 9 осіб на 1 кв. км.Центр- м.Житомир.Площа-29.9.тис.кв.км.4, 9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або Ліван. Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів.

Складається з 23 районів. Має 5 міст обласного значення(Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський), 6 міст районного значення (Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль), 43 селища міського типу; 1619 сільських населених пунктів. Більша частина трудових ресурсів зайнята у виробничій сфері.

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько Топильнянський та Озерянський кряжі.

Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750, 2 тис.га.

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

Розташована на Правобережній Україні, у центральній частині Полісся. Річки належать до басейну Дніпра. Притоки Дніпра – Тетерів, Ірша, Ірпінь. Притоки Прип’яті – Случ, Уж, Уборть. Великі площі на Поліссі займають болота. Ландшафт – рівнинна поверхня, на півдні густо порізана ярами, річковими долинами. Водні ресурси: понад 200 малих річок, головна з яких - Тетерів (притока Дніпра).

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ~ 10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

 

Наукові підході до вивчення просторової організації регіону

 

З Наукової точки зору Житомирська область є одним з унікальніх регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинним та тваринним світом, мальовнича краєвидами, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях.

Поліські ліси на території Житомирщини мають значну цінність.Також значну історичну цінність мають міста: Житомир, Коростень, Бердичів, Радомишль; села:

Довгиничі, Троянова, Райки, Сушки, де відбувалась велика кількість історично-важливих події.В межах території області знаходиться значна кількість історичних пам’яток та архітектурних споруджень.

На території Житомирщини існує понад 100 об'єктів і територій ПЗФ, у тому числі 10 заказників загально-державного значення, 95 заказники місцевого значення, а також близько 100 пам'яток природи, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 4 дендропарки.

Центральним об'єктом ПЗФ Житомирщини є Поліський природний заповідник, створений 1968 року на півночі області на території Овруцького району. Площа заповідника сягає майже 20 тис. га.

Цікавими є також Чорторийські озера на території Миропильського лісництва поблизу села Коростки. Площа озер - 0, 3 та 0, 4 гектарів. Надзвичайно мальовничі гранітні скелі з поодинокими деревами на березі Тетерева поблизу села Нова Рудня. Скеля Крашевського на березі Гнилоп’яті в Житомирському районі має вигляд піраміди в основі до 45 метрів завширшки.

Відбувається проведення наукових досліджень з метою раціонального використання

Природних ресурсів.

 

 

Історія Розвитку Регіону

Для кращого з’ясування специфіки розвитку продуктивних сил області важливе значення має вивчення історико-економічних особливостей зародження господарства в цьому краї. Територія, яку обіймає сучасна Житомирська область, з давніх-давен заселена людиною.

Археологічні пам’ятки свідчать, що понад 100 тисяч років тому на території області вже мешкали первісні люди.

До числа найдавніших палеолітичнихстоянок відноситься Радомишльська на річці Тетереві та стоянки поблизу сіл Довчиничів, Клинців Овруцького та Колодяжного - Дзержинського районів. Люди тут жили первісними родами і займались переважно мисливством.

Пам’ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам’ятки епох міді і бронзи знайдені в Дзержинському і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов’янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з’являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов’янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип’якевичем, належали до слов’янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов’янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завоцовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об’єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав подвійного гніту: як від польської шляхти, так і від власних визвскувачів. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов втягнення її в єдиний всеросійський ринок, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася трогівля, зростала кількість міського населення.

 

 

ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

На 1 січня 2011 року загальна чисельність населення області становила 1217, 1 тис. осіб. За останніх 3 роки чисельність населення зменшилась на 32.4 тис. осіб або на 2, 6%. При цьому чисельність міського населення скоротилася на 2, 8%, сільського - на 7, 8%.

Основними факторами цього є перевищення смертності населення над його народжуваністю та від’ємне сальдо міграції.

 

Таблиця демографії
              2011 2014
1688, 9 1605, 6 1626, 4 1596, 8 1545, 4 1389, 3 1302, 0 1279, 0 1265.5
В період з 1939 по 2011 рік (тис. ос.)
 

 

Національний склад населення Житомирської області станом на 2012 рік.

 

Національність Кількість осіб %
  Українці 1 254 855 90, 32 %
  Росіяни 68 851 4, 96 %
  Поляки 49 046 3, 53 %
  Білоруси 4 924 0, 35 %
  Євреї 2 670 0, 19 %
  Молдавани 1 425 0, 10 %
  Німці   0, 07 %
  Чехи   0, 06 %
  Вірмени   0, 06 %
  Цигани   0, 06 %
  Інші 4 084 0, 29 %
  Разом 1 389 293 100, 00 %

 

Найбільші населені пункти

 

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5, 5 тисяч за даними Держкомстату
Житомир ▼ 270, 9 Черняхів ▼ 9, 7
Бердичів ▼ 78, 3 Андрушівка ▼ 9, 0
Коростень ▼ 65, 5 Володарськ-Волинський ▼ 7, 8
Новоград-Волинський ▲ 56, 0 Романів ▼ 7, 7
Малин ▼ 26, 9 Іршанськ ▲ 6, 8
Коростишів ▲ 25, 8 Ємільчине ▼ 6, 7
Овруч ▼ 16, 5 Попільня ▼ 6, 0
Радомишль ▼ 14, 9 Озерне ▲ 5, 9
Баранівка ▼ 11, 9 Чуднів ▲ 5, 8
Олевськ ▼ 10, 2 Нова Борова ▲ 5, 6

 

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками на 98, 3 тис. осіб. На кожну тисячу жінок припадає 861 чоловік. При цьому з віком диспропорція поглиблюється. Зазнала змін і вікова структура населення. За період між останніми переписами населення частка осіб у віці молодше працездатного зменшилась з 23 до 20%, у працездатному зросла з 53 до 55%, старшому від працездатного з 24 до 25%. Особливо несприятлива вікова структура склалася у сільській місцевості, де кожен п’ятий мешканець не досяг працездатного віку, за межею працездатності їх майже третина.

Трудовий потенціал

Зменшення чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності продовжувалося до 2009 року. З 2011 дещо стабілізувалась ситуація, а у Демографічне навантаження непрацездатного населення у розрахунку на 1 тис. осіб працездатного віку на початок 2011 року склало 734 особи.

 

Зменшення в 2012 році знову погіршилось, у зв’язку із зменшенням входження молодих людей у працездатний вік та збільшенням кількості населення, старшого за працездатний. Важливим напрямком удосконалення механізму відтворення трудового потенціалу є розробка та реалізація соціальної та кадрової політики на рівні області. За рахунок підвищення рівня працевлаштування та створення нових робочих місць в перспективних напрямках виробництва зменшиться чисельність незайнятого працездатного населення в працездатному віці та рівень безробіття.

 

Господарство Регіону

Впродовж 11 місяців 2011 року обсяги промислового виробництва проти торішнього зросли на 9, 3 %, що більше ніж передбачено програмою на 2011 рік на 4, 3 процентних пункти.

Позитивна динаміка розвитку промисловості утримується за рахунок високих темпів приросту виробництва у:

· машинобудуванні (+22, 3 %, за програмою +3 %),

· хімічній (+17, 8 %, за програмою +5, 5 %),

· добувній промисловості (+16, 9, %, за програмою +10, 6 %),

· целюлозно-паперовому виробництві (+24, 8 %, за програмою +6, 5 %),

· оброблені деревини та виробництві виробів з неї (+12, 1 %, за програмою +6 %),

· виробництві неметалевої мінеральної продукції (+10, 2 %, за програмою +2, 5 %)

· та харчовій промисловості (+6, 0 %, за програмою +3 %).

Не зважаючи на сезонне скорочення виробництва, зберігається позитивна тенденція в харчовій промисловості, де за підсумками 11 місяців приріст становить 6, 0 %.

Приріст обсягів виробництва у галузі забезпечено за рахунок збільшення випуску круп'яних(ТОВ «Бакалія» та ТОВ «А.Т.К»), кондитерських(ТОВ«Житомирські Ласощі»та ковбасних(ТОВ «Житомирський М’ясокомбінат» та ТОВ «Імперія ковбас») виробів.

У машинобудуванні зберігаються позитивні тенденції розвитку виробництва за рахунок збільшенням обсягів виготовлення машин та устаткування сільськогосподарського призначення, верстатів з оброблення металів та вузлів для хімічного устаткування.В машинобудівній промисловості працює 43 підприємства.Найбільші: АТЗТ«БудМаш», «Реммашторф», НВВО«Техна», ТОВ«Екта-Пром».

В хімічній промисловості нарощування обсягів виробництва відбулося за рахунок випуску фарби та лаків на основі полімерів та лікарських препаратів - ВАТ «Янтар», ВАТ«Олімпік Фарба», а також за рахунок нафтохімічної промисловості ТзОВ «Марк»

Зростання темпів виробництва неметалевих мінеральних виробів забезпечене збільшенням випуску збірних бетонних та залізобетонних виробів для будівництва, лабораторного посуду із скла, ємностей для харчових продуктів та цегли керамічної.

ВАТ “Соколовський карєр”, ВАТ “Житомирський завод скловиробів”, ДП “Будсуміші” фірми “Житомирінвест”.

Упродовж минулого року наростили обсяги виробництва підприємства зернопереробної (+19, 1%), лікеро-горілчаної (+8, 9%) та солодової (+34, 4%) підгалузей.
Із найважливіших видів продукції збільшено випуск на 8, 1% молока рідкого, на 6, 3% - жирних сирів, на 7, 1 відсотка - кисломолочних продуктів, на 10, 6% - сиру свіжого неферментованого та кисломолочного.

Стабільно нарощують темпи виробництва ВАТ " Житомирський маслозавод", ДП " Молочний завод " Рейнфорд", ЗАТ " Золотий каравай". ВАТ " Новоград-Волинський хлібозавод", Житомирський лікеро-горілча ний завод, TOB " Бердичівський пивзавод", Липницький спиртовий завод, ВАТ " Галіївський маслозавод". ЗАТ " Печанівський комбінат хлібопродуктів" та багато інших.

Утримуються позитивні тенденції розвитку добувної промисловості (+16, 9 %).Приріст забезпечено за рахунок нарощування обсягів видобування піску, гальки, гравію, щебеню та каменю для будівництва.

Нестабільним виявився цей рік для легкої промисловості. За підсумками 11 місяців обсяги виробництва у галузі зменшились на 1, 6 % до торішнього показника. Головною причиною такого становища стало зменшення виробництва лляних тканин, жіночих костюмів та одягу для дітей.

Добувна промисловість приваблює іноземних інвесторів. На сьогоднішній день в цю галузь вкладено 37 млн.дол.США іноземного капіталу (10, 9% від загального обсягу). Це видобуток декоративного каменю, розробка піщаних та гравійних кар'єрів, видобуток та збагачення титанової руди, що мають стабільний ринок збуту і високий рівень рентабельності виробництва. Серед мінеральних продуктів на експорт ідуть щебінь, ільменітів концентрат, кварцити, гранітні блоки і вироби з каменю."

В області розроблені перспективні інвестиційні проекти по видобуванню і збагаченню каолінової глини на Велико-Гадоминецькому родовищі, які за своїм складом відповідають кращим світовим стандартам для виготовлення високоякісного паперу, фарфоро-фаянсових і керамічних виробів, вогнетривкої цегли; по удосконаленню технологічного процесу видобутку блоків граніту і габро з подальшою їх переробкою в поліровану облицювальну продукцію; по виготовленню високоякісного щебеню низького рівня радіоактивності."

У харчовій промисловості області відбуваються активні інноваційні та інвестиційні процеси, змінюється виробнича база, поліпшуються соціальні умови працівників підприємств.
Підприємства харчової і переробної промисловості активно розширюють ринок збуту, налагоджують контакти з іншими партнерами в Україні та за її межами.

 

Транспорт

З початку 2011 року перевезено вантажним транспортом: 18, 3 млн тонн вантажів, що на 16, 6 % більше за торішній показник. Вантажообіг зріс на 32 % і становить 3524, 3 млн тонно-кілометрів.

На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2, 3 % проти торішнього періоду і склали 9, 1 млн чоловік. Пасажирообіг зріс на 2, 1 % і становив 1066, 6 млн пасажиро-кілометрів.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал