Прогноз розвитку регіону

Україна вступає у ХХІ сторіччя державою, яка розвивається і прагне більш активно включитися в суспільно-економічні процеси сучасного світу, інтегруватися в європейське співтовариство. Така спрямованість розвитку вимагає від Житомирщини нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу області для досягнення якісно нового рівня життя населення, ефективності та конкурентоспроможності економіки.

Інтеграція у світове співтовариство, євроінтеграція, вступ до Світової Організації Торгівлі передбачає досягнення відповідності рівня розвитку, а також стандартам і вимогам міжнародних організацій, середовища, в яке інтегрується Україна, а значить і Житомирщина.

Виходячи з основних позицій, які передбачають формування інноваційної моделі сталого розвитку області, побудованої на принципах динамічності у взаємодії складових регіональної господарської системи, структура завдань розвитку Житомирської області поділяється на чотири основні блоки.

Завдання 1. Забезпечення комплексного розвитку соціальної політики

Перетворення економічних відносин у суспільстві повинні сприяти побудові соціально орієнтованої ринкової економіки, формуванню громадянського суспільства. Це вимагає орієнтації регіональної політики на пріоритетний розвиток людського потенціалу не як результату економічного добробуту, а як головної її умови.

Людський потенціал є основним стратегічним ресурсом і чинником економічного зростання. Запорукою сталого соціально-економічного розвитку є високі якісні та кількісні параметри людського потенціалу, природна база формування якого характеризується демографічними особливостями його відтворення. Перспективи демографічного розвитку області обумовлені ефективністю регіональної соціальної політики у напрямі зниження темпів депопуляції населення, дієвої підтримки підвищення рівня народжуваності; зниження показників смертності; зменшення міграційних втрат населення шляхом збільшення інвестицій у медичне обслуговування і соціальний захист вразливих верств населення, а також виховання у населення активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

Створення умов для нормалізації процесів природного і механічного відтворення населення, зміцнення його життєвого, працересурсного, науково-технічного, культурного потенціалу досягається шляхом розробки і реалізації щорічних соціально спрямованих бюджету і програм соціально-економічного, культурного розвитку області, цільових обласної та місцевих програм економічного розвитку та соціального захисту. Комплексне виконання цих програмно-планових і нормативних документів сприятиме реалізації мінімальних державних стандартів життя для всіх жителів області.

Завдання 2. Збереження та використання природних ресурсів

Збереження та використання природних ресурсів пов’язане з раціональним використанням природно-ресурсного потенціалу та сприятиме удосконаленню організаційно-економічних методів його забезпечення, передусім на засадах посилення рентного регулювання через механізм платного надро-, водо-, лісо- та землекористування. Встановлення адекватного розміру плати за природні ресурси, впровадження аукціонного продажу ліцензій на ресурсокористування тощо забезпечить збільшення доходів до місцевих бюджетів, що обумовить розширення можливостей реалізації регіональної природоохоронної політики. З огляду на це зростає актуальність вирішення завдань щодо реформування відносин власності на природні ресурси з передачею більш широких повноважень місцевим органам самоврядування, ідентифікації природних ресурсів як об’єктів власності та розробки комплексного кадастру природних ресурсів.

Завдання 3. Розвиток видів екномічної діяльності

Реструктуризація економічного потенціалу, створення умов для диверсифікації економічної діяльності на новітній технологічній базі, розбудова і модернізація виробничої та соціальної інфраструктури сприятиме ліквідації галузевих і територіальних диспропорцій економіки області, забезпеченню її сталого розвитку на сучасній технологічній основі, підвищенню зайнятості та добробуту населення. Реструктуризація економічного потенціалу передбачає формування високоефективного виробничого комплексу на базі видів економічної діяльності, які визначають стратегічні пріоритети розвитку: агропромислове виробництво та зрошувальне землеробство, суднобудування, судноремонт, високотехнологічне та сільськогосподарське машинобудування, харчова промисловість. Основним фактором економічного розвитку є впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських досліджень, впровадження, реалізація і розповсюдження інновацій, ресурсо- й енергозберігаючих технологій. Реструктуризації економічного потенціалу та диверсифікації економічної діяльності сприятиме розвиток підприємництва, передусім інноваційної спрямованості, та інфраструктури його підтримки.

В умовах загострення конкуренції між регіонами за інвестиції актуальності набуває забезпечення регіону інструментами державної підтримки, що сприятиме його конкурентоспроможності на ринку інвестицій. Основними інструментами державної підтримки є: надання субвенцій для розвитку інфраструктури області та формування регіональної інфраструктури залучення інвестицій ― агентств із залучення інвестицій, бюро з обслуговування інвесторів.

Завдання 4. Удосконалення систем регіонального управління, інноваційної та інвестиційної діяльності

Розвиток економіки Житомирської області пов’язаний, головним чином, з необхідністю вибору новітньої стратегії управління, яка б адекватно поєднала в єдиному процесі господарського використання географічне положення, наявний природний потенціал, культурно-історичні традиції, контакти з країнами Причорномор’я, інфраструктуру й індустріальний потенціал, багатогалузевий агропромисловий комплекс тощо. Для цього необхідно усунути або суттєво пом’якшити існуючі соціально-економічні диспропорції, кардинально посилити соціальну орієнтацію народногосподарського комплексу області, більш раціонально і заощадливо використовувати природні ресурси з урахуванням виняткової цінності й ушкодженості навколишнього природного середовища.

Інноваційна концепція регіонального управління орієнована на досягнення переваг у розвитку господарської системи області за рахунок низки послідовних дій-результатів (ітеративних циклів): висококласний менеджмент управління → активізація інноваційно-інвестиційної діяльності → забезпечення відтворювальних господарських процесів → підвищення рівня життя населення → екологізація життєвого простору.Визначені завдання утворюють відповідну модель їх взаємодії (рис. 1). Інноваційність цієї моделі полягає в тому, що за рахунок створення відповідної комбінації у взаємодії блоків різноманітних завдань забезпечуються реальні умови досягнення ефекту соціально й еколого-орієнтованого розвитку області. Згідно з представленою моделлю досягнення стратегічної мети передбачає узгодження розвитку економічної діяльності (завдання ІІІ) із першочерговим врахуванням блоку забезпечення комплексного розвитку соціальної політики (завдання І) та блоку збереження та використання природних ресурсів в контексті сталого розвитку (завдання ІІ) з послідуючим виходом на блок удосконалення систем регіонального управління, інноваційної та інвестиційної діяльності (завдання IV). Такий системний логістичний розклад блоків завдань розвитку Житомирської області забезпечує визначення співвідношення довгострокових, середньострокових та короткострокових програмно-цільових дій. Так, короткострокові дії пов’язані з виконанням внутрішньо-блокових завдань. Середньострокові дії пов’язують блок завдань І та блок завдань ІІ із блоком завдань ІІІ, тобто з блоком розвитку економічних видів діяльності. В той же час дії, які зосереджують увагу на підтримку балансу між всіма блоками завдань, з довгострокових програмно-цільових дій.

Висновки

Новітня стратегія регіонального управління розвитком Житомирської області повинна бути орієнтована на поєднання в єдиному процесі господарського використання географічного положення, наявного природного потенціалу, культурно-історичних традицій, індустріального потенціалу, багатогалузевого агропромислового комплексу, рекреаційної сфери тощо. Для цього необхідно щоб управлінське забезпечення сприяло пом’якшенню існуючих соціально-економічних диспропорцій, суттєвому посиленню соціальної орієнтації народногосподарського комплексу області, раціональному використанню природних ресурсів з урахуванням виняткової цінності навколишнього природного середовища.

Зокрема для розвитку міста Житомира потрібно дотриматись таких пунктів:

1. Формування комплексу маркетингу міста як інвестиційно привабливої території.

2. Створення і розвиток інфраструктури підтримки зовнішніх інвестицій.