Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Механізм реалізації регіональної економічної політики.
Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їх господарського комплексу. Держава впливає на регіональний розвиток за допомогою адміністративних, нормативно-правових та економічних важелів. Економічні важелі впливу: - податкові інструменти - митні інструменти - зовнішньо-торгівельні регулятори - субсидії, дотації, субстанції Субстанції –це вид грощової допомоги місцевим органам влади з державного бюджету, на відміну від дотацій чи субсидій надається на фінансування конкретного заходу і підлягає поверненню у разі порушення її цілісного використання. Адміністративні важелі: - використання національного багатства в тому числі і природних ресурсів. - використання при вирішенні геополітичних і економічних проблем - застосування для соц. захисту. Нормативно-правові важелі: - це все законодавче поле в межах якого функціонують всі госп. об’єкти. Складові механізму є відповідна законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, стимулювання розвитку нових підприємств, створення вільних економічних зон, прикордонне і міжрегіональне співробітництва. Першоосновою механізму державної регіональної економічної політики є законодавчо-нормативна база. Законодавчо-нормативна база – це державне регулювання територіального розвитку на основі системи законів і нормативів, програмних методів впливу на ек-ку регіонів і їх поєднань з економічними важелями. Закони: - про стимулювання розвитку регіонів - про місцеві державні адміністрації - про місцеве самоврядування і Ук. - про зайнятість населення - про столицю Ук., місто-герой Київ - про бюджетну сис-му - про місцеві податки і збори - про статус АРК Бюджетно-фінансове регулювання Основні завдання – це створення такого механізму касового виконання бюджету, що забезпечував би її ефективне функціонування в частині зборів на витрачення коштів. Принципи: - будь-яка економічна структура повинна в першу чергу забезпечувати наповнення бюджету власного рівня 1995 р. приймається Бюджетний кодекс Ук. Бюджетна система Ук. складається з 2-х районів: 1)державний (бюджет АРК; бюджет Києва, Севастополя; обл-ні бюджети; рай-ні бюджети; бюдж. тер. громад) 2)місцевий (міські, селищні, сільські) Місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів необхідних для забезпечення та повноважень місцевого самоврядування. Для виконання бюджету: - банківська система (в Ук. 1991-1995) - казначейська система - змішана система Функ-ції: розподільна, контрольна, стимулююча.
Прогнозування та програмування у РЕП Регулюється законом про держ. прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку. Прогнозування – це науково-обгрунтоване бачення перспектив розвитку певного соц-ек. явища, а також можливих шляхів досягнення визначених цілей. За терміном прогноз: оперативні, довгострокові, короткострокові, середньострокові. За функціональними од: наукові та нормативні. Етапи рег. прогнозування 1-аналіз і систематизація рег. проблем і розвитку. 2-здійснюється побудова дерева ціни 3- прив’язка цілей (завдань) до фінансових рес. 4-будується модель розвитку. Програмування – це комплекс заходів, узгоджених стосовно рес-ів, виконавців, термнів виконання, які забезпечують вирішення завдань регіонального розвитку екон., еколог., соц-культурних, науково-технічних сферах. Принципи рег. програмування: - висока цільова спрямованість на кінцевий результат - чітке визначення пріоритетів - узгодженість завдань з наявними рес-ами регіону - конкурсні умови формування програм - керованість і контроль за вихованням програм Класифікація програм: 1)за рівнем: - місцеві регіональні 2) за тривалістю: - довгострокові - середньострокові - короткострокові 3) за характером виріш. проблем: - компклесні - функціональні У регіональній економічній політиці особливе місце посідає економічне стимулювання розміщення нових виробничих об'єктів, здатних виготовляти конкурентоспроможну продукцію та швидко реагувати на зміну ринкової кон'юнктури. У першу чергу це стосується розвитку малого та середнього підприємництва, яке має виражену регіональну специфіку. Для досягнення збалансованого розвитку господарства певної території необхідно сприяти формуванню регіональних центрів малого і середнього бізнесу, створенню різних типів спеціальних (вільних) економічних зон, центрів активної науково-технічної діяльності.. Особливе місце в регіональній економічній політиці займає державне сприяння розвитку депресивних регіонів. Ця підтримка спрямовується на стимулювання розвитку території, відновлення її потенціалу; активізацію соціальної мобільності населення; створення економічних та інституційних умов для ареалів зростання. Пряма державна підтримка надається: регіонам, де чітко відстежуються структурні деформації, внаслідок чого зростає безробіття; слаборозвинутими регіонам; регіонам, які потерпіли від стихійного лиха та техногенних катастроф.
Вільна економічна зона – це частина тер. держави, на якій встнановл. спец. правовий режим економічної діяльності і порядок застосування законодавства країни орієнтованого на посилання зовн-ек. зв’язків насамперед за рахунок залучення іноземного капіталу. Територія пріоритетного розвитку – це частина території, держави на якій склалися не сприятливі соц-екон. і екологічні умови, незадовільна зайнятість та низький рівень заходів нас. і на якій впровадж. спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць, а також покращ. економічної або екологічної ситуації. Фактори створення ВЕЗ: - вигідне ЕГП - розміщення поблизу великих транспортних вузлів - близькість державного кордону - наявність у достатній кількості ресурсного потенціалу. - забезпеченість об’єктами виробничої соц. інфраструктури. - відсутність обмежень екол. хар-ру Мета створення ВЕЗ: - активізація господарської діяльності (підприємства) - залучення іноземних інвестицій - залучення і впровадження нових технологій і ринкових методів - покращення використання трудових і природних ресурсів - прискорення соц-екон розвитку Основні риси ВЕЗ: - відсутність міста або мін його рівень - пільговий режим оподаткування - сприятливий кредитний режим - спец режим інвестиційної діяльності
|