Стандарти на побудову реполя

1. Добудова реполя. Якщо за умовами дана нерепольна система - один елемент (речовина Р або поле П) або неповна репольная система, два елементи (дві речовини Р1, Р2 або речовина і поле Р - П), то для вирішення завдання необхідно добудувати систему до повного реполя.

Наприклад, якщо є дві речовини - вода (Р1) і сталь (Р2), то для того, щоб здійснити гарт, необхідно ввести теплове поле.

Гравітаційне поле і спиляне дерево ще не утворюють репольної системи – немає іншої речовини, тому поле не обробить дерево. Дерево, що падає зустрічає ножовий пристрій, який зрізає гілки.

Реполі часто доводиться утворювати при рішенні задач на виконання операцій з тонкими, крихкими і такими об'єктами, що легко деформуються. На час виконання цих операцій об'єкт об'єднують з речовиною, яка робить його твердим і міцним, а потім цю речовину видаляють розчиненням, випаровуванням.

2. Перехід до комплексного реполя. Якщо подано реполь, що погано піддається потрібним змінам, і умови завдання не містять обмежень на введення добавок в наявні речовини, задачу вирішують переходом (постійним або тимчасовим) до внутрішнього комплексного реполю, вводячи у Р₁ або Р₂ добавки, що збільшують керованість або додаючи реполю потрібні властивості. При побудові внутрішнього комплексного реполя речовина, яка вводиться, і та в яку вводять, указують у круглих дужках. Прикладом може служити введення повітря в речовину для створення піни (або легуючих елементів у сталь для збільшення прокалювання).

Якщо даний реполь, що погано піддається потрібним змінам, і умови завдання містять обмеження на введення добавок в наявні речовини Р₁ або Р₂, задачу вирішують переходом (постійним або тимчасовим) до зовнішнього комплексного реполя, приєднуючи до Р₁ або Р₂ зовнішню речовину Р₃, що збільшує керованість або додає реполю потрібні властивості. В цьому випадку дужки не ставляться.

Якщо потрібно, міняти вагу рухомого тіла, а міняти його не можна, то тілу треба надати форму крила. І, міняючи нахил крила до напряму руху, одержати додаткову, направлену вгору або вниз силу. Якщо зовнішнє середовище не містить речовин, необхідних для побудови реполя, ця речовина може бути одержана заміною зовнішнього середовища, її розкладанням або введенням до неї добавок. У опорному вузлі ковзання використовують мастило (це зовнішнє середовище). Для поліпшення демпфування мастило газують, розкладаючи його електролізом.

3. Стандарти для реалізації екстремальних дій. Якщо потрібен мінімальний (дозований, оптимальний) режим дії, а забезпечити його за умовами завдання важко або неможливо, треба використовувати максимальний режим, а надлишок прибрати. При цьому надлишок поля прибирають речовиною, а надлишок речовини – полем.

Прикладом може служити наступне. Щоб при пожежі сталевий каркас будівлі не перегрівся (надлишок поля), не втратив стійкість, порожнисті колони та інші елементи заповнюють водою, яка циркулює усередині корпусу, а при закипанні води пар скидається в атмосферу.

Для отримання тонкого шару фарби, на виріб наносять надмірне покриття, занурюючи виріб у бак із фарбою. Потім виріб обертають, і відцентрові сили, скидають надлишок фарби.

Якщо потрібно забезпечити максимальний режим дії на речовину, а це з тих або інших причин неприпустимо, максимальну дію слід зберегти, але направити її на іншу речовину, пов'язану з першою.

При виготовленні заздалегідь напруженого залізобетону потрібно розтягнути сталеві стрижні. Для цього їх нагрівають; від тепла стрижні подовжуються і у такому вигляді їх закріплюють. Проте, якщо замість стрижнів використовують дріт, його потрібно нагрівати до 700 °С, а допустимо тільки до 400 °С. Запропоновано нагрівати безвтратний жароміцний стрижень, який, від нагріву подовжується і у такому вигляді з'єднується з дротом. Охолоджуючись, стрижень скорочується і розтягує дріт, що залишається холодним.

Якщо потрібен вибірково максимальний режим (максимальний режим в певних зонах при збереженні мінімального режиму в інших зонах), поле повинно бути: або максимальним – тоді в місця, де необхідна мінімальна дія, вводять захисну речовину; або мінімальним - тоді в місця, де необхідна максимальна дія вводять речовини, що дають локальне поле, наприклад, термітний склад, лазерний і електронний промені для теплової дії, вибухові склади – для механічної дії.