Список контрольних запитань Т. Ейлоарта

1. Перерахувати всі якості і визначення передбачуваного винаходу. Змінити їх.

2. Сформулювати завдання ясно. Спробувати нові формулювання. Визначити другорядні завдання й аналогові завдання. Виділити головні.

3. Перелічити недоліки наявних рішень, їхні основні принципи, нові припущення.

4. Накреслити фантастичні, біологічні, економічні, молекулярні та інші аналоги.

5. Побудувати математичну, гідравлічну, електронну, механічну та інші моделі (вони виражають ідею точніше, ніж аналогії).

6. Спробувати різні види матеріалів і енергії: газ, рідину, тверде тіло, піну, пасту та ін.; теплоту, магнітну енергію, світло, силу удару тощо; різні довжини хвиль, поверхневі властивості тощо; перехідні стани — замерзання, конденсацію, перехід через точку Кюрі тощо; ефекти Джоуля - Томсона, Фарадея та ін.

7. Визначити варіанти, залежності, можливі зв'язки, логічні збіги.

8. Дізнатися точку зору деяких зовсім необізнаних у даній справі людей.

9. Влаштувати групове обговорення, вислуховуючи і сприймаючи кожну ідею без критики.

10. Випробувати «національні» рішення: хитре шотландське, всеосяжне німецьке, марнотратне американське, складне китайське та ін.

11. Спати з проблемою, йти на роботу, гуляти, приймати душ, їхати, пити, їсти, грати в теніс — усе з нею.

12. Бродити серед стимулюючої обстановки (звалище брухту, технічні музеї, магазини дешевих речей), переглядати журнали, комікси.

13. Накреслити таблицю цін, розмірів, переміщень, типів матеріалів тощо різних рішень проблеми або її частин, шукати проблеми в рішеннях або нові комбінації.

14. Визначити ідеальне рішення, розробляти можливі.

15. Видозмінити рішення проблеми з погляду часу (скоріше або повільніше), розмірів, в'язкості тощо.

16. В уяві «залізти» всередину механізму.

17. Визначити альтернативні проблеми і системи, що вилучають визначену ланку з ланцюга і, в такій спосіб, створюють щось зовсім інше, ведуть в сторону від потрібного рішення.

18. Чия це проблема? Чому?

19. Хто придумав це першим? Історія питання. Які хибні тлумачення цієї проблеми мали місце?

20. Хто ще вирішував цю проблему? Чого він досяг?

21. Визначити загальноприйняті граничні умови і причини їхній становлення.

У цьому списку є низка дуже корисних рекомендацій. Наприклад, у п. 4 рекомендується використовувати аналогію. Хоча ідея не нова, але більшість винахідників звичайно користуються прямою аналогією, причому — несвідомо, стихійно. Ейлоарт пропонує конструювати аналогії свідомо і різного типу. У п. 10 і п. 12, крім аналогій, рекомендується використовувати асоціації, пов'язані з національними особливостями людей, спорідненими, чимось подібними до об'єктів, що винаходяться, тощо.

Велику увагу Т. Ейлоарт приділяє прийому переходу від ідеального до реального, який добре зарекомендував себе в науці і техніці. За допомогою ідеального легше зрозуміти, а отже, сконструювати, відкрити реальне. Класичним прикладом використання такого прийому є відкриття газових законів. При вивченні газових законів спочатку вводиться поняття «ідеальний газ», передбачається, що молекули газу не займають об'єму і впливають як сталеві кульки. Для такого газу простіше встановити закони, що описують його стан. Потім вносяться необхідні виправлення і формулюються закони поведінки реальних газів.

Уявити ідеальне рішення – значить правильно побачити, у якому напрямку необхідно вести пошук створення нового об'єкта, машини, процесу тощо.