Визначення чисельності окремих категорій працівників

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприємства, його керівництво має визначити необхідні для їхньої реалізації ресурси, у тім числі трудові.

Планування трудових ресурсів на діючому підприємстві починається з оцінки їхньої наявності. Останнє передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і дальші розрахунки проводяться за категоріями працівників (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а для кожної з них — за професіями, спеціальностями, розрядами. Щодо працівників розумової праці, то в цьому разі можна використати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію професійних навичок службовців із зазначенням кількості працівників, які володіють ними.

За умови значних організаційних змін (наприклад створення нового підприємства) оцінка майбутніх потреб у трудових ресурсах є досить складним завданням. У цьому разі використовують типові структури, моделі, аналоги.

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватися на врахуванні можливої економії витрат праці за факторами.

Розглянемо систему необхідних розрахунків на прикладі промислового підприємства.

Передовсім для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельності:

, (6.5)

де — чисельність промислово-виробничого персоналу, яка є необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

— базова (очікувана) чисельність, чол.;

— плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

— сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:

, (6.6)

де — повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин;

— розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин (табл. 6.2);

— очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Ефективний фонд часу необхідно визначити як різницю номінального часу і невиходів на роботу за всіма причинами:

.

(6.7)

Таблиця 6.1

Розрахунок балансу робочого часу середньооблікового (дані умовні)

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (), розраховується за формулою:

, (6.8)

де — планова трудомісткість одиниці і-го виду виробу, нормо-годин;

— кількість виробів і-го виду, одиниць;

— кількість видів виготовлюваних одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах () — контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншими устаткуванням, розраховується за нормами обслуговування, а саме:

, (6.9)

де — кількість об’єктів. що обслуговуються (агрегатів і т. ін.);

— кількість змін роботи на добу;

— коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:

, (6.10)

де — плановий процент невиходів робітників на роботу;

— норма обслуговування одного агрегату (машини) – кількість об’єктів на одного робітника.

Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт (), визначається за формулою:

, (6.11)

де — кількість робочих місць.

Чисельність працівників управління спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, якщо дані щодо трудомісткості є достатньо вірогідними.

За встановлення чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності.

Додаткова потреба персоналу на перспективний період заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності та потреби на плановий період за окремими професіями та кваліфікаціями.

Таблиця 6.2