![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Словник термінів
Аналітичний метод нормування – спосіб встановлення норм на основі розчленування процесу на окремі операції і елементи. Валовий прибуток – обсяг реалізації продукції без перемінних витрат на її виготовлення. Верифікація – контроль запису інформації на електронних носіях методом повторного набору. Вибіркове поширення інформації (ВПІ) – систематична, викладена у вигляді короткої довідки, огляду чи реферату, інформація з висновками і практичними рекомендаціями, яка направляється певному колу споживачів. Диференційоване забезпечення процесів керівництва (ДЗК) – режим систематичного індивідуально орієнтованого забезпечення керівників різних рівнів спеціально підготовленою інформацією, призначеною для вирішення завдань управління. Договірна ціна – ціна, що встановлена за згодою сторін, які приймають участь в обміні товару. Економічна ефективність – співставлення витрат на отримання, передачу інформації з економічним ефектом від неї. Економічний ефект – економічна перевага, отримана споживачами інформаційної продукції внаслідок використання певного інформаційного продукту чи технології, що привела до зниження собівартості, збільшення фондовіддачі і зменшення обсягів капіталовкладень. Економія витрат – зменшення витрат людських і матеріальних ресурсів на випуск одиниці продукції в порівнянні з нормативними. Елемент операції – частка операції, що існує тільки в зв'язку з іншими елементами операції. Зворотний зв'язок – зв'язок зі споживачем інформації, який через посередництво цілого ряду процедур оцінює ступінь задоволення інформаційною системою і характеризує об'єкти практичного використання інформаційних джерел або повідомлень. Інформатика – наука про формування, зберігання, передачу, використання інформаційних ресурсів на основі комп'ютерних технологій і їх соціальної корисності. Інформаційна діяльність – вплив спостерігача на об'єкт шляхом вироблення і передачі повідомлень, що обумовлюють утримання об'єкта в існуючому (вихідному) положенні, а також перехід його у новий стан (досягнення нової цілі); процес взаємодії органу інформації зі споживачем, спрямований на задоволення інформаційних потреб останнього. Інформаційна продукція – закріплені на будь-якому матеріальному носії результати стиснення, спресовування, тиражування, перекладу на інші носії і аналітико-синтетичної обробки інформаційних джерел, а також первинних документів, створених безпосередньо в інформаційному органі і призначених для вводу в систему інформаційних комунікацій і задоволення потреб споживачів. Інформаційна потреба – усвідомлена необхідність отримання окремим споживачем чи колективом інформації, що відповідає характеру їхньої роботи, дослідження, навчання, самоосвіти тощо. Інформаційний ресурс – знання в інформаційному вираженні через певні коди (ідеї, мисленні образи і т.ін.), тобто, об'єктовані або закодовані (подані семантично) за допомогою слів, символів чи інших знаків і перетворені у повідомлення. Інформаційний продукт – різні типи знань, відомості, твори мистецтва (включаючи літературу, живопис, скульптуру), все, що пов'язане з отриманням нових знань, положень, які можливо використати в даний час або відкласти на майбутнє. Інформація – повідомлення певних знань чи відомостей. Калькуляція – вираховування собівартості одиниці товару чи послуги на основі прогнозованих прогресивних норм витрат трудових і матеріальних ресурсів на запланований період. Корегування – процес внесення змін у масив даних. Комерційна ціна – вартість інформаційного продукту на ринку інформації. Комунікатор – соціальний суб'єкт (особа, група людей, суспільство в цілому, соціальний інститут), що видає і (або) розповсюджує інформацію через ЗМК. Кошторис – внутрішня ціна одиниці виробленої продукції, або повного її обсягу по встановленому асортименту з додаванням певної величини прибутку. Маргінальний прибуток – різниця між ціною товару і перемінними витратами на одиницю продукції. Науково-інформаційна діяльність – закінчений процес отримання, переробки і передачі знань, який починається з отримання спостерігачем первинних відомостей і закінчується настройкою кожного елемента системи створення інформації на досягнення поставленої цілі і перетворенням об'єкта в нове цільове утворення – інформацію. Норма виробітку (вихідна від норми часу) – кількість однієї роботи, яка повинна бути виконана в одиницю часу одним працівником. Норма праці – встановлена шляхом розрахунку максимально припустима абсолютна величина затрат праці на виконання певної роботи (процесу) в визначених, найбільш раціональних для даного виробничого органу організаційних, технічних і господарських умовах із врахуванням передового досвіду діяльності. Норма часу – регламентована величина часу для виконання в заданих виробничих умовах одного об'єму роботи. Норматив по праці – регламентовані розрахункові величини затрат праці працівників на виконання окремих елементів роботи. Норматив трудоємкості – кількість праці, необхідної для створення продукції, виражена в годинах. Нормування праці – вивчення і спостереження робочого процесу для встановлення затрат праці. Обсяг реалізації продукції – сума грошових надходжень від реалізації продукції. Оперативний час – величина часу, витраченого працівником на виконання конкретної роботи, передбаченої функціональними обов'язками. Операція – основна одиниця поділу праці, окрема частка бібліотечного процесу. Оптимальна норма – допустима норма, при якій досягається мінімум затрат праці, необхідної для отримання певного виду продукції. Оптова ціна – ціна, за якою реалізується і купується продукція в порядку оптового обороту, тобто великими партіями. Прейскуранти – систематизовані збІнформаційні ресурсики цін на продукцію, яка пропонується покупцеві. Прибуток – різниця між отриманими коштами за певну діяльність виробничого органу і витратами на неї. Процес – частка виробничого циклу, закінчена послідовність операцій. Передовий досвід – досвід роботи (діяльності), який на основі найбільш доцільного поєднання робочої сили із засобами виробництва дозволяє досягти без додаткових капіталовкладень стійких кількісних і якісних показників. Плаваючий макет – макет введення інформації в ПК, який передбачає зміни поля. Планова собівартість – визначена необхідна величина затрат на виробничі процеси високої якості виконання при найбільш раціональному і ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, тобто, вибір найбільш економічного способу виконання роботи. Поправочний коефіцієнт – коефіцієнт, який враховує систему техніко-організаційних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-економічних функцій, що впливають на затрати часу при виконанні виробничих операцій. Послуга – дія, що приносить користь іншому, або робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб; певна доцільна діяльність, яка існує в формі корисного ефекту праці – товару, продукту. Поточне інформування – систематична передача споживачам інформації у відповідності до їхніх потреб, для найбільш ефективного виконання конкретних завдань. Рентабельність – показник економічної ефективності виробництва, який характеризує кінцевий результат діяльності за конкретний період часу. Ретроспективне інформування – підготовка і передача споживачам вичерпних відомостей за певний проміжок часу, що з найбільшою повнотою висвітлює якесь конкретне питання. Реципієнт (комунікант) – соціальний суб'єкт (особа, група людей, суспільство в цілому), користувач інформації. Ринок інформаційної продукції – сталі зв'язки (виробничі, економічні, технологічні тощо) між суб'єктами ринкових відносин, які постійно відновлюються, повторюються, і обов'язково опосередковані механізмом вартості, товарно-грошових відношень, ціноутворення, попиту і пропозиції та всіх інших складових сфери оборотності товару. Робочий час – установлена в законодавчому порядку тривалість робочого дня, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати доручену йому роботу. Роздрібна ціна – ціна, за якою товари реалізуються через торгівельну мережу. Сигнальна інформація – повідомлення про надходження інформаційного джерела з талоном зворотного зв'язку, який дає підстави для подальшого інформаційного обслуговування споживача. Собівартість – виражена в грошовій формі сукупність затрат живої і матеріалізованої праці на виробничу діяльність. Трансферна ціна – різновидність оптової ціни, яка використовується при комерційних операціях між підрозділами одного й того ж підприємства. Технологія – система процесів, які забезпечують функціонування виробничого органу. Фотохронометраж – спостереження, під час якого вивчається як тривалість виконання окремих елементів операції, так і інші категорії затрати часу на протязі робочого дня або іншого облікового періоду. Хронометраж – спостереження за часом виконання якогось елемента чи операції, які часто повторюються, для встановлення нормативу. Цикл – окрема частка технології. Ціна – грошове вираження вартості продукції Чистий доход – частина прибутку від реалізації продукції, яка залишається після відрахування абсолютно всіх затрат на її виробництво.
|