Поняття та класифікація криміногенних факторів.

криміногенні фактори - це родове поняття, яке включає в себе всі види криміногенної детермінації.

За змістом їх можна розподілити на економічні, соціальні, суспільно-психологічні, негативно-правові, організаційно-управлінські та інші криміногенні фактори. До останніх належать несприятливі природно-кліматичні умови, факти самого існування в суспільстві злочинності, а також інших явищ, що створюють тло злочинності. Усі перелічені криміногенні фактори різного змісту в своїй сукупності детермінують, обумовлюють злочинність.

Що стосується «механізму» впливу на злочинність організаційно-управлінських і негативно-правових факторів (маються на увазі порушення принципів кримінальної юстиції в широкому розумінні слова), то вони, впливаючи на злочинність, не породжують її, а тільки сприяють її зберіганню, існуванню та відтворенню у суспільстві.

Наступну сходинку в ієрархії криміногенних детерміністичних зв´ язків займають загальні причини та умови окремих видів злочинів, тобто причини та умови, що є загальними для того чи іншого виду злочинів. їх сукупність також можна назвати криміногенними факторами. Йдеться, наприклад, про фактори вбивств, хуліганства, хабарництва і т. ін. (не про конкретні акти вбивств, хуліганства, хабарництва, а про фактори цих видів злочинів у цілому).

Наявність у суспільстві криміногенних факторів, що обумовлюють і визначають збереження в ньому окремих видів (груп) злочинів, так само як і злочинності в цілому, є результатом існування і прояву суперечностей суспільного розвитку. Інакше і не може бути, оскільки окремі види злочинів становлять частину злочинності. А, як відомо, фактори частини явищ певною мірою збігаються з факторами у цілому.

Втім кожному виду (групі) злочинів відповідає, так би мовити, свій «набір» негативно-соціальних явищ і процесів, які їх детермінують. Так, корисливі злочини беруть свій початок переважно в проявах суспільних суперечностей економічного характеру; хуліганство обумовлюється суперечностями суспільно-психологічного характеру (наявністю в повсякденній свідомості окремих громадян і соціальних груп таких звичаїв та проявів, як неповага до суспільства і особистої гідності людей, прояви цинізму, бешкетування і т. ін.); в основі службових злочинів лежать неповага до суспільних інтересів на догоду своїм особистим, прояви формалізму, бюрократизму, прагнення до наживи, невиконання службових обов´ язків, неповага до закону тощо.

На рівні конкретних одиничних злочинів установлюються не криміногенні фактори, а виявляються причинно-наслідкові комплекси, що їх обумовлюють (безпосередні причини, умови, життєві ситуації та інші види прямого впливу на особу зовнішнього середовища).

Цій проблемі автори присвятили шостий розділ підручника, але після розгляду питання про особу злочинця, бо особа є важливою ланкою серед обставин, які обумовлюють конкретний одиничний злочин.