Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Обмеження цивільної дієздатності






лд. •• Згідно зі статтею 13 ЦК 1963 p., за наяв-

06МЄЖЄННЯ ЦивіЛЬНОї ЛЩНи Ji viaiiw „ „ппітиій міг

а- л • -л • ності достатніх підстав неповнолітній ми

дієздатності підлітка " *" д*»1П1Л „„; „, та niwnv

бути за рішенням органу опіки та піклу­вання обмежений у праві розпоряджатися своєю заробітною пла­тою, стипендією чи іншими доходами.

У статті 32 ЦК ця ситуація вирішена дещо інакше: суд може не лише обмежити підлітка у здійсненні права самостійно розпоря­джатися своїми доходами, а й взагалі позбавити його цього права.

У разі обмеження здійснення права самостійно розпоряджатися своїми доходами встановлюється контроль над поведінкою дитини


Українське цивільне право


Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин


 


з боку батьків чи піклувальника: дитина не зможе укласти відпо­відного договору без їхньої згоди.

У разі позбавлення дитини цього права батьки чи піклувальник уповноважуються діяти самостійно, тобто як її законні представники.

Обмеження повної Цивільно-правовим способом боротьби з цивільної дієздатності алкоголізмом та наркоманією є обмежен­ня цивільної дієздатності.

Якщо особа зловживала спиртними напоями чи наркотичними засобами і цим ставила себе і членів своєї сім'ї у скрутне мате­ріальне становище, вона, згідно зі статтею 15 ЦК 1963 p., могла бути «обмежена судом у дієздатності». Слід звернути увагу на те, що у статті 256 ЦПК 1963 р. була помилково вжита інша правова конструкція: «визнання громадянина обмежено дієздатним».

Цивільний кодекс України демонструє термінологічну послідов­ність: «обмеження цивільної дієздатності». Термін «визнання гро­мадянина обмежено дієздатним» не міг використовуватися не ли­ше тому, що в Цивільному кодексі його не було. Визнання певного явища, факту судом передбачає його об'єктивне існування і до звернення до суду. Суд своїм рішенням лише підтверджує цю об­ставину.

Особа, про яку йдеться у заяві до суду, хоча і зловживає нарко­тичними засобами чи спиртними напоями, але поки володіє пов­ною цивільною дієздатністю.

У статті 234 ЦПК України одним із видів непозовного цивіль­ного судочинства названо «обмеження цивільної дієздатності фізичної особи», тобто запанувала нарешті термінологічна одно­значність.

Обмеження цивільної дієздатності особи, яка не мала сім'ї, за статтею 15 ЦК 1963 р. не допускалося. Це означало, що одинока особа могла беззастережно витрачати своє майно на придбання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів. Найбільш ймовірно, що сполучник «і» потрапив до цієї статті випадково. Хоча можна припускати, що таке законодавче регулювання обумовлювалося правом на особисту свободу, яке могло б трактуватися і як право вільно розпоряджатися собою, своїм здоров'ям, своїм майбутнім, тобто, як висловився один психолог, «право обирати причину своєї смерті».

В українській національній традиції до п'яниць ставилися з презирст­вом, їх подекуди називали «легкоголиками», бо легко ставали голими. Див.: Супруненко В. Ми - українці. Енциклопедія українознавства Кн. I.-Дніпропетровськ, 1999.-С. 132.


Проте, як і кожна свобода, особиста свобода має мати свою ме­жу, якою є інтереси дітей, інших членів сім'ї, інших родичів та су­спільства в цілому. Ці інтереси зумовлюють необхідність вжиття різноманітних засобів до запобігання алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії незалежно від сімейного стану особи, оскільки це губить не лише її власне, а й чуже життя.

Проблема обмеження цивільної дієздатності фізичної особи ви­рішена у Цивільному кодексі України по-новому.

Насамперед підставою для такого обмеження може бути не од­на, а уже дві групи обставин:

1) ті, що залежать від волі особи - зловживання спиртними
напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо,
в результаті чого вона сама, її сім'я чи інші особи, яких вона за
законом зобов'язана була утримувати, поставлені у скрутне мате­
ріальне становище;

2) ті, що не залежать від волі особи - психічний розлад здо­
ров'я, який істотно вплинув на її здатність усвідомлювати значен­
ня своїх дій та (або) керувати ними. Ця новела приведе, очевидно,
до того, що певна кількість людей, психічний стан здоров'я яких
близький до «пограничного» стану, тобто до мінімально допусти­
мої норми, матиме альтернативу.

Ю. К. звернувся до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності своєї матері П. К. Заявник подав документи, які засвідчили, шо з приводу алкоголізму матір неодноразово лі­кувалася у психіатричній лікарні, з діагнозом захворювання -маячні розлади внаслідок зловживання алкоголем. Показан­нями свідків підтверджено, шо П. К. пропиває свою пенсію, постійно потайки продає за безцінь домашні речі.

Оскільки було доведено не лише факт зловживання спиртними напоями П. К., але і негативні матеріальні наслідки, суд обмежив цивільну дієздатність П. К.

«Свідомим обмеженням власником своєї цивільної дієздатнос­ті» названо укладення спадкового договору, за яким на предмет цього договору нотаріус накладає заборону відчуження1. Однак така думка є більш ніж спірною. Та обставина, що власник бу­динку з моменту укладення спадкового договору не має права на його відчуження, є обмеженням права власності, а не дієздатно-

Див.: Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар. Частина друга / За ред. Я. М. Шевченко.- К., 2004.- С. 887. - • - ; '<


Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин


сті. Адже дієздатність - це здатність діяти самому у межах свого права, зміст якого визначений законом або договором, а не за межею свого права. Крім того, про самообмеження дієздатності не може бути мови за жодних умов.

Хто може бути заявником

Оскільки зазвичай особа, яка зловживає спиртними напоями чи наркотичними за­собами, категорично заперечує ці обста­вини, не бажає настання відповідних правових обмежень, вважа­лося, що заява до суду про обмеження її дієздатності може бути подана лише іншими особами (другим з подружжя, батьками, ін­шими членами сім'ї), органом опіки та піклування.

Та, оскільки до суду із заявою про захист може звернутися ко­жна заінтересована особа, це право має належати і тому, хто, на­приклад, зловживає спиртними напоями, адже у цьому він може вбачати один із кроків до власного порятунку.

Заявником може бути і той, хто страждає на психічний розлад здоров'я, хоча за статтею 237 ЦПК України він, традиційно, до числа заявників не віднесений.

Заява про обмеження цивільної дієздатності підлітка може бу­ти подана матір'ю, батьком, бабою, дідом, піклувальником, орга­ном опіки та піклування.

Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності повнолітнього

У радянські часи заяви про обмеження цивільної дієздатності пред'являлися головним чином прокурорами. Це було їм необхідно для звіту про вжиття захо­дів боротьби з алкоголізмом та нарко­манією.

Після задоволення такої заяви дальший розвиток подій уже мало кого цікавив. Адже виникала проблема: хто буде піклувальни­ком? - яка часто зводила нанівець усі попередні добрі наміри. Пік­лування призначалося органом опіки та піклування з великим запі­зненням або взагалі не призначалося у зв'язку з відсутністю особи, яка бажала би взяли на себе непрості обов'язки.

Цивільний кодекс України зорієнтований на більш цілеспрямо­вану охорону інтересів таких осіб.

Насамперед, встановлено, шо піклування призначається судом безпосередньо у рішенні суду про обмеження дієздатності особи. Компетенцією органу опіки та піклування є лише призначення піклувальника. До призначення піклувальника його функції має здійснювати сам орган опіки та піклуванням. А це значить, що ме­ханізм захисту особи має спрацювати негайно.


По-іншому вирішено і питання, яке було чи не найважливішим: хто матиме право отримувати заробітну плату, пенсію, стипендію чи інший доход особи, дієздатність якої обмежена? Цивільний ко­декс 1963 р. сприяв незаінтересованості особи у призначенні над нею піклувальника, оскільки до цього моменту вона мала право сама одержувати свою зарплату чи пенсію.

За статтею 37 ЦК, заробітна плата, пенсія чи інша грошова су­ма, нарахована особі, дієздатність якої обмежена, не може бути їй видана. Отже, створюється потреба якнайшвидшого пошуку та призначення піклувальника. Піклувальник стає в очах підопічного не ворогом, а рятівником.

Підопічний зможе сам одержувати заробітну плату чи пенсію лише з письмового дозволу піклувальника.

Підопічний має право сам вчиняти лише дрібні побутові право-чини. Оскільки придбання спиртного напою чи наркодози супере­чить його інтересам, цей правочин (стаття 31 ЦК) не може вважа­тися дрібним побутовим. Інші договори він може укладати лише зі згоди піклувальника.

Підопічний є деліктоздатним і сам несе повну відповідальність у разі невиконання договору або заподіяння шкоди.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал