Розрахунок штампованої заготовки

3.1 Орієнтовна маса заготовки

m_пок.= m_д * Кр, кг.,

де Кр=1, 3÷ 1, 6-розрахунковий коефіцієнт, приймаємо Кр =1, 5.

m_пок.=1, 2*1, 5=1, 8 кг.

3.2 Клас точності поковки: Т5 при штампуванні на горизонтально-кувальній машині.

3.3 Визначаємо групу сталі для матеріалу поковки: Сталь 20 ГОСТ 1050-88:

ü вуглець С=0, 17-0, 24%;

ü марганець Мn=0, 25-0, 5%;

ü хром Сr=0, 25%;

ü нікель Nі=0, 25%;

ü кремній Sі=0, 07%.

Середня сума легуючих елементів 0, 95% згідно [4].

Група сталі: М1 (додаток 4).

3.4. Визначаємо ступінь складності з відношення С=G_п/G_ф,

де G_п - орієнтовна маса поковки, G_п=1, 8 кг;

G_ф - об'єм фігури описаної навколо деталі.

G_ф=(π × D²/4)× L× ρ,

де D=60*1.05=63 мм - діаметр фігури;

L=120*1.05=126 мм - довжина фігури;

ρ =7820кг/м³ - густина сталі;

1, 05 - коефіцієнт, який враховує збільшення габаритних розмірів деталі.

G_ф=(3, 14× (63× 10^-3)²/4)× 126× 10^-3× 7820=3, 1 кг.

G_п/G_ф=1, 8/3, 1=0, 58.

Ступінь складності С2 (додаток 5).

3.5. Визначаємо вихідний індекс: 12 (додаток 6).

3.6. Призначаємо припуски на зовнішні поверхні по [3] (див. додаток 7).

Розрахунки виконуємо у вигляді таблиці 1. На рис. 3 вказані номера поверхонь, на які потрібно призначити припуск на механічну обробку.

Таблиця 1 Розрахунок припусків і розмірів заготовки

* 0, 3мм - додатковий припуск на зміщення по поверхні роз’ємну штампа (додаток 7.1).

Визначені розміри проставляємо на ескіз поковки, відхилення згідно додатку 7.2.

Рис. 4 Ескіз заготовки

3.7 Визначаємо масу штампованої заготовки аналогічно п 2.5 по чотирьом щаблям поковки V_п=1, 99× 10^-4 м³.

М_з = V_п× ρ =1, 99× 10^-4× 7820=1, 56 кг.

3.8 Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу:

К_в.м.= М_д/М_з× 100%=1, 2/1, 56× 100%=77%.

Таблиця 2

Висновок: аналізуючи коефіцієнт використання матеріалу заготовки, робимо висновок, що в умовах серійного виробництва, оптимальним буде штампування, так як ціна заготовки буде менша за рахунок високого коефіцієнту використання матеріалу.