Модульна контрольна робота 1 (2 год.)

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Патологія клітин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0401 «Природничі науки» з напряму підготовки 6.04010201 «Біологія».

Дана дисципліна є дисципліною за вибором циклу професійної та практичної підготовки з напряму підготовки 6.04010201 «Біологія».

Викладається на у 10 семестрі на 5 курсі заочної форми навчання (2 кредита ECTS) в обсязі 72 год., зокрема: лекції - 8 год., практичні – нема, семінарські заняття – нема, лабораторні – нема, самостійна робота – 64 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом.

Мета дисципліни - детальне вивчення проявів структурних та функціональних змін, які виникають у клітинах в процесі альтерації на ультраструктурному, клітинному, тканинному, органному та організмовому рівнях.

Завдання дисципліни –

1. Сформулювати уявлення про роль порушення транспортної, церебральної та ендокринної систем організму у розвитку перших проявів альтерації клітин, тканин, органів.

2. Навчити оцінювати та описувати ультраструктурні зміни в будові клітини при різних патологічних станах.

3. Виявляти, розрізняти й аналізувати на макро- і мікроскопічному рівні різні види дистрофій, атрофій і некрозів.

3. Навчити використовувати і проводити комплексні методи дослідження для виявлення і класифікації різних видів компенсаторно-пристосувальних реакцій.

4. Розрізняти й аналізувати характер запалення та розвиток імунопатологічних процесів в організмі.

Структура курсу

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1. Особливості ультраструктурної патології клітин та дистрофічні зміни гістологічної будови тканин та органів.

2. Відмінності між апоптозом та різними видами некрозу.

3. Характер впливу порушення крово- та лімофообігу на функціональний стан клітин, тканин, органів та особливості компенсаторно-пристосувальних реакцій організму.

4. Морфо- і патогенез запалення та розвиток імунопатологічних процесів в організмі.

вміти:

1. На підставі даних аутопсії, біопсії, операційного та експериментального матеріалу визначати етіологію, морфо- і патогенез для прогнозування наслідків альтерації для клітин, тканин, органів, організму.

2. В умовах лабораторії на підставі мікроскопії та результатів біохімічних досліджень оцінювати характер дистрофічних змін гістологічної будови тканин та органів, цитологічні особливості смерті клітин.

3. Уміти аналізувати дані мікроскопії та біохімічних досліджень, робити патогістологічний опис препаратів клітин, тканин, органів за умов розвитку патології.

4. Розрізняти і передбачати можливість розвитку того чи іншого виду компенсаторно-пристосувальної реакції

5. Використовуючи методи лабораторної діагностики аналізувати стадії запалення ті різні імунопатологічні стани органів центральної та периферичної імунної системи.

Місце дисципліни ( в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). Навчальна дисципліна «Патологія клітин» є складовою професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня " бакалавр" за напрямом підготовки «біологія» для отримання уявлення про патологічні зміни клітин і тканин при дії патогенних чинників, а також є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», зокрема таких як «Клітинні механізми онкогенезу», «Порівняльна цитологія» і «Порівняльна гістологія», «Цитофізіологічні аспекти дії лікувальних засобів» тощо.

Зв’язок з іншими дисциплінами.

Основою для вивчення дисципліни «Патологія клітин» є нормативні курси на 3 і 4 курсі навчання – «Загальна цитологія» і «Гістологія». У подальшому знання та вміння дисципліни «Патологія клітин» будуть використовуватися для спеціальних дисциплін у системі підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», зокрема таких як «Порівняльна гістологія» і «Порівняльна цитологія», «Клітинні механізми онкогенезу» і «Цитофізіологічні аспекти дії лікувальних засобів» тощо.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 2, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 3 - 4. Обов’язковим для іспиту є успішна здача 2 модульних контрольних, по кожній не менше 40% правильних відповідей.

Оцінювання за формами контролю:

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів для отримання іспиту обов’язковим для здачі є підсумковий тест на залишок балів рейтингу.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

· 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

·

Шкала відповідності (за умови іспиту)

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1 Ультраструктурна патологія. Дистрофії.

Тема 1. Ультраструктурна патологія (17 год).

Визначення поняття “альтерація” або пошкодження. Причини пошкоджень, зворотні та незворотні зміни. Послідовні стадії альтерації: патологія органел, дистрофії, некрози. Пошкодження структури та функції мембран (транспортні, зміни проникності, зміни комунікації клітин та їх «упізнавання», порушення біогенезу мембран, структурні, патологія міжклітинних контактів). Варіації щільності цитозолю. Патологія цитоплазматичних включень та елементів цитоскелету. Характеристика та класифікація патології ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі та рибосом. Лабілізатори та стабілізатори мембран лізосом. Лізосомні хвороби накопичення. Зміни кількості, нуклеоїду і матриксу пероксисом. Пероксисомні хвороби (акаталаземія, цереброгепаторенальний синдром Целлвегера і системна недостатність карні тину). Характеристика та причини пошкоджень мітохондрій. Хвороби порушення мітохондріального транспорту. Патологія ядра та ядерець (зміни структура і розмірів ядер; “гетерохроматизація” та “еухроматизація” ядер; типи пошкоджень ядер (пікноз, каріорексис, каріолізіс); зміна форми та кількості ядер та ядерець; поява ядерних включень; зміна ядерної мембрани). Хромосомні аберації та хромосомні хвороби.

Тема 2. Загальна характеристика дистрофій (17 год.).

Означення терміну “дистрофія” як однієї з форм пошкодження. Причини порушення клітинного (тканинного) метаболізму. Морфогенез дистрофій (інфільтрація, декомпозиція, трансформація, спотворений синтез). Класифікації дистрофій.

Порушення білкового обміну. Добова потреба організму в білках. Особливості травлення та всмоктування білків. Азотистий баланс. Паренхіматозні білкові дистрофії: зерниста, гіаліново-крапельна, гідропічна та рогова дистрофії. Спадкові білкові дистрофії. Механізми виникнення білкових дистрофій. Морфологічні прояви та значення диспротеїнозів для організму.

Порушення ліпідного обміну. Добова потреба організму в жирах. Розлади травлення та всмоктування. Порушення проміжного обміну жирів. Зміни у метаболізмі холестерину. Причини та механізми виникнення жирової дистрофії. Характеристика гострої та хронічної жирової дистрофії печінки, дрібнокрапельної та крупнокрапельної жирової дистрофії міокарда. Системні ліпідози. Наслідки жирових дистрофій.

Порушення вуглеводного обміну. Характеристика етапів вуглеводного обміну людини. Добова потреба. Рівень цукру в крові. Гіпо- та гіперглікемія, глюкозурія. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії, пов’язані з обміном глікогену або глікопротеїдів, їх морфологія і патогенез. Спадкові глікогенози та їх прояви.

Класифікація, морфологічна характеристика, патогенез, локалізація в органах стромально-судинних дистрофій. Характеристика білкових диспротеїнозів. Характеристика ліпідозів. Характеристика вуглеводних дистрофій.

Змішані дистрофії, які виникають внаслідок порушення обміну складних білків (нуклепротеїдів, хромопротеїдів, ліпопротеїдів). Морфогенез, наслідки та значення.

Порушення мінерального обміну. Основна характеристика розподілу та вмісту мінеральних речовин в організмі.

Мінеральні дистрофії, що пов’язані з порушенням обміну кальцію (кальциноз, петрифікація), міді, калію. Утворення каменів, їх класифікація та наслідки.

Змістовний модуль 2 Компенсаторно-пристосувальні реакції. Некроз. Атрофія. Порушення крово- та лімфообігу. Імунопатологічні процеси та запалення.

Тема 3. Гіпертрофія, гіперплазія, регенерація, організація, метаплазія. Атрофія. Склероз. Апоптоз. Некроз (17 год.).

Сутність пристосування та компенсації, біологічне значення цих процесів. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна. Форми регенерації. Морфогенез регенеративного процесу, фази проліферації та диференціювання, їх характеристика. Регенерація окремих тканин та органів: крові, судин, сполучної тканини, хряща, кістки, епітелію, головного мозку, периферичних нервів. Види гіпертрофії: робоча (компенсаторна), вікарна, гормональна (нейрогуморальна), гіпертрофічні розростання, патологічна гіпертрофія. Захисна, гормональна, замісна гіперплазія. Причини, механізми виникнення, морфологічна характеристика організації та метаплазії.

Причини, механізми виникнення і види атрофії, морфологічна характеристика та значення. Поняття про склероз й апоптоз, їхні відмінності від некрозу. Причини, механізми розвитку, морфологічна характеристика некрозу та його наслідки. Класифікація некрозу в залежності від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму дії патогенного фактора (прямий та непрямий некроз). Морфологічні форми некрозу: коагуляційний (сухий) та колікваційний (мокрий. Поняття про некробіоз, парабіоз, паранекроз.

Тема 4. Прояви порушення крово- та лімфообігу та їх наслідки (17 год.).

Поняття про загальні та місцеві розлади кровообігу. Зміни в органах та тканинах при загальному порушенню кровообігу (загальне артеріальне повнокров’я, загальне венозне повнокров’я, загальне недокрів’я – гостре і хронічне, згущення крові, розрідження крові, шок, дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові (ДВЗ-синдром)). Морфогенез застійного склерозу: буре ущільнення легень, мускатна печінка (мускатний фіброз печінки). Характеристика місцевого розладу кровообігу (артеріальне повнокров’я, венозне повнокров’я, стаз крові, кровотеча і крововилив, тромбоз, емболія, ішемія (місцеве недокрів’я), інфаркт. Порушення лімфообігу і лімфовідпливу. Поняття про лімфедему. Місцевий та загальний набряк: види та їх характеристика

Вчення І.І.Мечникова та Р.Вірхова про запалення. Етіологія та патогенез, місцеві та загальні ознаки запалення. Морфологія запалення: альтерація, ексудація та проліферація. Класифікація запалення: звичайне та специфічне, гостре та хронічне, ексудативне та продуктивне запалення. Гуморальні та клітинні імунні реакції за умов патології. Морфологічна характеристика стану центральних та периферичних органів лімфоїдної тканини. Роль системи мононуклеарних фагоцитів у патогенезі запалення. Первинна і вторинна імунологічна недостатність. Синдром набутого імунодефіциту. Морфо- і патогенез алергії.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Загальний обсяг 72 год., в тому числі:

Лекцій – 8 год.

Самостійна робота – 64 год.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

Ультраструктурна патологія. Дистрофії.

Тема 1. УЛЬТРАСТРУКТУРНА ПАТОЛОГІЯ. ДИСТРОФІЇ (17 год.).

Лекція 1. ПАТОЛОГІЯ МЕМБРАН, ЦИТОЗОЛЮ ТА ЦИТОСКЕЛЕТУ, ВАКУОЛЯРНОЇ СИСТЕМИ, ПЕРОКСИСОМ, МІТОХОНДРІЙ, ЯДРА, ЯДЕРЦЯ, ХРОМОСОМ, МІТОЗІВ

Завдання для самостійної роботи (15 год.)

Механізми розвитку, проявів, наслідків для організму найбільш відомих “транспортних” хвороб. Структурно-функціональні порушення мембран при онкогенезі. Роль мікрофіламентів при інвазії злоякісних пухлин та в процесах загоювання ран. Нейрофіламенти і хвороба Альцгеймера. Малорухливість патологічно змінених війок у курців. Розмноження центріолей з утворенням «кіст війок» у генітальному тракті жінок при хронічному запаленні (гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз тощо). Патологія агранулярної ендоплазматична сітка, що пов’язана з системою оксигеназ зі змішаною функцією. Зміни форми рибосом при патології. Класифікація хвороб накопичення з прикладами. Використання стабілізаторів мембран лізосом в клінічній медицині. Хвороби суглобів та патологія лізосом. Зміна плоїдності клітин за умов норми та патології. Дисфункціональний (токсичний) набряк ядра. Використання появи “супутника ядра” у якості тесту при біотестуванні та клінічній медицині. Хромосомні хвороби, що пов’язані з аномаліями соматичних хромосом (аутосом) і з аномаліями статевих хромосом. Утворення мегамітохондрій.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення терміну «патологія».

2. Положення Р.Вірхова згідно целюлярної патології.

3. Заслуги Р.Вірхова у ровзитку патологічної анатомії і патології клітин.

4. Перерахуйте завдання патології клітин.

5. Що таке етіологія?

6. Поясніть термін «патогенез», «патоморофз», «морфогенез».

7. Для чого треба вивчати саногенез і танатогенез?

8. Дайте визначення поняття «смерть», її класифікація та ознаки.

9. Співвідношення понять хвороба, здоров’я, норма.

10. Визначення ВООЗ терміну «здоров’я».

11. Дайте визначення терміну «ятрогенії» і «нозологія».

12. Характеристика аутопсії, недоліки і переваги.

13. Характеристика біопсії, види, недоліки і переваги.

14. Характеристика операційного і експериментального матеріалу та їх роль для вивчення патологічних змін клтин, тканин, органів.

15. Макро- і мікроскопічні методи в патології.

16. Інтраопераційна консультативна діагностика, її можливості і переваги для діагностики.

17. Що таке цитопатологія?

18. Використання електронної мікроскопії для діагностики.

19. Що таке диференціальна діагностика пухлин?

20. Роль молекулярних технологій (гібридизація in situ та полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)) для діагностики різних патологій.

21. Загальна характеристика становлення патологічних дисциплін в Україні.

22. Дайте визначення поняття “альтерація” або пошкодження.

23. Які існують причини пошкоджень органел?

24. Охарактеризуйте зворотні та незворотні зміни при альтерації клітини.

25. Які існують пошкодження структури мембран та їх причини виникнення?

26. Які існують пошкодження функції мембран та їх причини виникнення?

27. Які патологічні стани відносять до «транспортних» хвороб?

28. Наведіть приклади патології міжклітинних контактів.

29. Як проявляється посилене везикулоутворення (посилений ендоцитоз - “мінус мембрана”)?

30. Що таке клазматоз?

31. Чому відбувається формування мієліноподібних чи псевдомієлінових структур?

32. Які існують причини пошкодження цитоплазматичної мембрани?

33. На скільки страшними для мембран клітин є наслідки утворення вільних радикалів?

34. Які наслідки для клітини несе утворення в плазмолемі широких мікропор?

35. Які існують зміни комунікації клітин і їх “пізнавання”?

36. Яким чином може змінюватись щільність цитозолю?

37. Наведіть приклади патології мікротрубочок.

38. Наведіть приклади патології мікрофіламентів.

39. Наведіть приклади патології проміжних філаментів.

40. Що таке алкогольний гіалін?

41. Які елементи цитоскелету беруть участь в патології нерухомості війок та безплідді?

42. Які елементи цитоскелету беруть участь в патології холестазу?

43. Які елементи цитоскелету причетні до утворення дегенеративних змін при хворобі Альцгеймера?

44. Чому у курців зустрічається патологічно змінені війки епітелію дихального тракту?

45. Що таке альбінізм?

46. Що таке тільця Леві, які виявлені у симпатичних нейронах при ідіопатичній хворобі Паркінсона?

47. Особливості патології елементів цитоскелету в пухлинних клітинах.

48. Патології міжклітинних контактів.

49. Патології цитоплазматичних включень.

50. Як проявляється гіперплазія гранулярної ендоплазматичної сітки?

51. У чому полягає атрофія гранулярної ендоплазматичної сітки?

52. Як пов’язана базофілія з патологією гранулярної ендоплазматичної сітки?

53. Яка патологія зустрічається при недостатньому диференціюванні клітин і в клітинах злоякісних пухлин?

54. Поясніть дезагрегацію (дисоціацію) рибосом та полісом.

55. Яку форму мають рибосоми за умов норми та патології?

56. Чим відрізняється гіперплазія та атрофія агранулярної ендоплазматичної сітки від гранулярної?

57. Яку функцію виконують у клітині оксигенази - гемовмісні ферменти класу оксиредуктаз? У чому полягає патологія цих ферментів?

58. Опишіть гіперплазію комплексу Гольджі.

59. Як гіпертрофія комплексу Гольджі пов’язана з функцією ендоплазматичної сітки?

60. Коли має місце атрофія комплексу Гольджі?

61. Які існують патології лізосом?

62. Що є лабілізаторами мембран лізосом? Приклади.

63. Що є стабілізаторами мембран лізосом? Приклади.

64. Охарактеризуйте лізосомні хвороби накопичення.

65. Охарактеризуйте пероксисомні хвороби.

66. Які існують патології пероксисом?

67. Поясніть до якої патології відносять хвороби суглобів.

68. Як пов’язані процеси травлення в лізосомах і явище клазматоз?

69. Які ви знаєте причини пошкоджень мітохондрій?

70. Охарактеризуйте хвороби порушення мітохондріального транспорту.

71. У чому полягає зміни структури крист мітохондрій?

72. Охарактеризуйте структурні зміни мітохондрій?

73. Що таке гіперплазія мітохондрій?

74. Чим зумовлене утворення мегамітохондрій?

75. Що таке набряк мітохондрій та його наслідки для клітини?

76. Як змінюється структура ядер при патології?

77. Що таке поліплоїдія та анеуплоїдія при патології?

78. Як при патології пояснюється “гетерохроматизація” та “еухроматизація” ядер?

79. При яких станах зустрічається дисфункціональний (токсичний) набряк ядра?

80. Які пошкодження ядер відносять до сублетальних альтерацій, зворотних?

81. Які пошкодження ядер відносять до летальних альтерацій, незворотних?

82. Що таке поліморфізм ядер?

83. Охарактеризуйте багатоядерність та без’ядерність за умов норми та патології.

84. Про що свідчить поява “супутника ядра” у клітинах?

85. Коли виявляються тільця Жоллі в еритроцитах і про яку патологію вони свідчать?

86. Які ви знаєте ядерні включення?

87. Що є причиною хромосомних хвороб?

88. Приклади хромосомних хвороб.

89. Приклади порушення структури хромосом.

90. Що таке хромосомні аберації?

Рекомендована література:

[1-7] за списком основної рекомендованої літератури;

[2, 5] за списком додаткової рекомендованої літератури.

ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСТРОФІЙ (17 год.).

Лекція 1. КЛАСИФІКАЦІЯ, МОРФО- І ПАТОГЕНЕЗ ДИСТРОФІЙ.

Завдання для самостійної роботи (15 год.)

Добова потреба організму в білках. Особливості травлення та всмоктування білків за умов норми та патології. Поняття про азотистий баланс. Захворювання іхтіоз та його наслідки для людини. Розвиток лейкоплакії та її прогноз для онкогенезу. Характеристика спадкових диспротеїнозів на прикладі спадкових дистрофій, пов’язаних з порушенням внутрішньоклітинного метаболізму амінокислот: цистиноз, тирозиноз, фенілпіровиноградна олігофренія(фенілкетонурія).

Добова потреба організму в жирах. Розлади травлення та всмоктування ліпідів у порівнянні з нормою. Порушення проміжного обміну жирів. Зміни у метаболізмі холестерину. Характеристика системних (спадкових) ліпідозів на прикладі цереброзидліпідозу (хвороба Гоше), сфінгомієлінліпідозу (хвороба Німанна-Піка), гангліозидліпідозу (хвороба Тея-Сакса), генералізованого гангліозидозу (хвороба Норманна-Ландінга).

Характеристика етапів вуглеводного обміну людини за умов норми та патології. Добова потреба у вуглеводах. Приклади спадкових глікогенозів з поясненням діагностичних та клінічних проявів.

Будова та класифікація сполучної тканини. Хімічний склад міжклітинної речовини сполучної тканини. Характеристика волокон та клітин сполучної тканини. Гіаліноз яєчників, наднирників, нирок. Амілоїдоз наднирників, нирок, селезінки. Ожиріння серця та його наслідки. Порушення обміну холестерину та його ефірів. Атеросклероз та його наслідки для організму людини.

Основна характеристика розподілу та вмісту мінеральних речовин в організмі (кальцій, мідь, калій, залізо). Регуляція вмісту кальцію в організмі. Порушення обміну заліза з прикладами хвороб. Характеристика анемій. Етіологія залізодифецітної анемії.

Хімічна характеристика нуклепротеїдів, хромопротеїдів, ліпопротеїдів. Фізіологічне значення гемолізу в організмі. Реакції на виявлення заліза в тканинах на гістологічних препаратах. Характеристика білірубіну та причини виникнення гепатитів. Регуляція синтезу меланіну. Характеристика альбінізму.

Контрольні запитання та завдання

1. Хто з патологоанатомів вперше запропонував термін “дистрофія”? Дайте різні визначення терміну “дистрофія”.

2. Дайте визначення поняттю «дистрофія».

3. Загальна характеристика дистрофій.

4. Класифікація дистрофій залежно від локалізації.

5. Класифікація дистрофій залежно від типу порушеного обміну речовин.

6. Класифікації дистрофій за Струковим А. І., Сєровим В.В.

7. У чому полягає морфологічна суть дистрофій?

8. Назвіть та поясність причини розвитку дистрофій.

9. Поясніть морфогенез дистрофій.

10. Що таке інфільтрація?

11. Як проявляється декомпозиція?

12. Наслідки процесу трансформації речовин при дистрофія?

13. До чого призводить спотворений синтез?

14. Яка добова потреба організму в білках?

15. Особливості травлення та всмоктування білків.

16. Поняття про азотистий баланс. Про що цей показник свідчить?

17. Що таке позитивний та негативний азотистий баланс?

18. Як проявляється дис-, гіпо- та гіперпротеїнемія?

19. Що таке парапротеїни? Наведіть приклади.

20. Коли може зустрічатись гіперазотемія та які її наслідки для організму?

21. Види дистрофій залежно від походження та поширення процесу.

22. Який вчений запропонував термін " мукоїдне набухання".

23. Дайте визначення поняттю «паренхіматозна дистрофія»

24. Загальна характеристика паренхіматозних дистрофій.

25. Охарактеризуйте види паренхіматозних дистрофій (диспротеїнозів).

26. У яких органах найчастіше зустрічаються паренхіматозні диспротеїнози?

27. Механізми виникнення білкових дистрофій.

28. Які існують реакції для гістохімічного виявлення білків?

29. Характеристика зернистої дистрофії на основі макроскопічних змін органів.

30. Характеристика зернистої дистрофії на основі ультраструк­турних змін.

31. Характеристика нирок та печінки при гіаліново-крапельній дистрофії.

32. Характеристика гідропічної та рогової дистрофій.

33. З якою патологією пов'язаний іхтіоз та лейкоплакія?

34. Як можна пояснити виникнення спадкових білкових дистрофій?

35. Характеристика спадкових диспротеїнозів: цистиноз, тирозиноз, фенілпіровиноградна олігофренія(фенілкетонурія).

36. Морфологічні прояви та значення диспротеїнозів для організму.

37. Загальна характеристика паренхіматозних ліпідозів.

38. Які існують реакції для гістохімічного виявлення ліпідів?

39. Механізми розвитку дистрофічного процесу при ліпідозах.

40. Де найчастіше зустрічаються паренхіматозні ліпідози?

41. Які причини жирової дистрофії?

42. Яка добова потреба організму в жирах?

43. Які існують розлади травлення та всмоктування ліпідів?

44. Прояви гіперліпемії та її види.

45. У чому полягає порушення проміжного обміну жирів?

46. Які відомі зміни у метаболізмі холестерину?

47. Як визначити гіперхолестеринемію і її наслідки для людини?.

48. Які є форми порушення обміну нейтральних жирів?

49. Як проявляється кетоз?

50. Що таке кетонові тіла і коли вони з’являються?

51. Поясніть що таке гіперкетонемія та кетонурія.

52. Макро- та мікроскопічні ознаки ліпідозів.

53. Які існують типи жирової дистрофії печінки?

54. Які основні причини розвитку жирової дистрофії печінки?

55. Як проявляється жирова дистрофія міокарда?

56. Які основні причини розвитку жирової дистрофії серця?

57. Охарактеризуйте патологію «тигрове» серце.

58. Як проявляється жирова дистрофія нирок та її причини і наслідки?

59. Які є морфологічні форми жирової дистрофії серця?

60..Як відбувається вуглеводній обмін людини за умов норми?

61. Скільки становить добова потреба у вуглеводах?

62. Який нормальний рівень цукру в крові?

63. Які гормони підвищують рівень цукру в крові?

64. Які гормони знижують рівень цукру в крові?

65. Що таке гіперглікемія і як вона проявляється?

66. Що таке гіпоглікемія і як вона проявляється?

67. Які види гіперглікемії існують та їх наслідки?

68. Поясніть явище глікогеноліз та гліконеогенез? Яка між ними різниця?

69. Для чого у клініці проводять глюкозотолерантний тест?

70. Що таке межа асиміляції цукру?

71. Чому у хворих виникає глюкозурія?

72. Які гістохімічні методи використовують для виявлення вуглеводів?

73. Охарактеризуйте паренхіматозні вуглеводні дистрофії, пов’язані з порушенням обміну глікогену?

74. Які морфологічні прояви порушень обміну глікогену ви знаєте?

75. Де відбувається збільшення або зменшення кількості глікогену за умов патології?

76. Де відбувається поява глікогену за умов патології?

77. Які зміни відбуваються в печінці та нирках при цукровому діабеті?

78. Опишіть зміни у нирках при інтеркапілярному гломерулосклерозі?

79. Коли у гепатоцитах печінки з’являються “порожні” ядра?

80. Що відбувається при глікогенній інфільтрації епітелію канальців нирки?

81. Що лежить в основі хвороби – спадкові глікогенози?

82. Наведіть приклади спадкових глікогенозів з поясненням діагностичних та клінічних проявів.

83. До чого призводять порушення обміну глікопротеїдів?

84. Як виявляється слизова дистрофія і де вона зустрічається в організмі?

85. Які причини слизової дистрофії?

86. Опишіть слизову дистрофію бронхів?

87. Що таке ателектаз?

88. Що таке псевдо муцини?

89. Морфологічні ознаки колоїдної дистрофії.

90. Що ви знаєте про патологію муковісцидоз?

91. Приклади спадкових глікогенозів з поясненням діагностичних та клінічних проявів.

92. До яких ультраструктурних патологій відносять спадкові глікогеноз?

93. Дайте визначення поняттю «стромально-судинні дистрофії».

94. Що таке гістіон?

95. Охарактеризуйте хімічний склад міжклітинної речовини сполучної тканини.

96. Будова волокон сполучної тканини.

97. Опишіть будову колагенових волокон.

98. Які існують типи колагену?

99. Класифікація сполучної тканини.

100. Які механізми призводять до розвитку стромально-судинних дистрофій?

101. Чи викликають стромально-судинні дистрофії розвиток паренхіматозних дистрофій?

102. Які ви знаєте форми стромально-судинних диспротеїнозів?

103. При яких захворюваннях найчастіше зустрічається мукоїдне набухання?

104. Ознаки мукоїдного набухання.

105. Яким методом можна виявити глікозаміноглікани?

106. Чи змінюються макроскопічно органи при мукоїдному набуханні?

107. Які процеси лежать в основі мукоїдного набухання?

108. Які наслідки мукоїдного набухання для організму людини?

109. Морфологічні ознаки фібриноїдного набухання.

110. Склад фібриноїду.

111. Які наслідки фібриноїдного набухання для організму людини?

112. Які морфогенетичні фактори гіалінозу?

113. При яких захворюваннях зустрічається судинно-сполучнотканинна форма гіалінозу?

114. Які захворювання супроводжуються поширеним гіалінозом артеріол?

115. У яких органах найчастіше зустрічається гіаліноз артеріол?

116. Які процеси найчастіше призводять до розвитку гіалінозу?

117. Яка форма диспротеїнозу є більш важкою стадією цієї патології: фібриноїдне набухання чи гіаліноз?

118. Опишіть три види судинного гіаліну.

119. Які наслідки гіалінозу для організму людини?

120. Охарактеризуйте гіаліноз власне сполучної тканини і судин.

121. Хто запропонував термін «сальна хвороба» і «амілоїдоз» і чому?

122. Які ви знаєте реакції для виявлення амілоїду?

123. Перерахуйте субмікроскопічні компоненти амілоїду.

124. Де накопичується амілоїд?

125. Яка роль амілоїдобластів?

126. Звідки беруться в організмі амілоїдобласти?

127. Охарактеризуйте стадії морфогенезу амілоїдозу.

128. Основні патогенетичні форми амілоїдозу.

129. Що це за патологія «сагова селезінка»?

130. Обмін яких ліпідів порушується при стромально-судинних жирових дистрофіях?

131. Як проявляється порушення обміну нейтральних жирів?

132. Що таке ожирінная (опасистість)?

133. Які ви знаєте форми ожиріння?

134. Що таке гіпертрофічний тип ожиріння та його наслідки?

135. Що таке гіперпластичний тип ожиріння та його наслідки?

136. Охарактеризуйте ожиріння серця.

137. Як проявляється місцеве збільшення кількості жирової клітковини?

138. Поясніть порушення обміну холестерину та його ефірів.

139. Як довести наявність холестерину та його ефірів у тканинах?

140. Що таке атеросклероз та його наслідки для організму людини?

141. Чим викликано виникнення стромально-судинних вуглеводних дистрофій?

142. Морфогенез ослизнення тканин.

143. Наслідки ослизнення тканин.

144. Дайте визначення поняттю «змішані дистрофії».

145. Класифікація пігментів залежно від їх походження.

146. Що таке гемоліз?

147. Які пігменти утворюються в фізіологічних умовах при гемолізі еритроцитів?

148. Який колір мають пігменти - феритин, гемосидерин і білірубін?

149. Як виявляти пігменти на гістологічних препаратах?

150. Який колір мають пігменти - гематоїдин, гематини і порфірин?

151. Яка патологічні ознаки феритинемії?

152. Як утворюється гемосидерин?

153. Охарактеризуйте види гемосидерозу.

154. Опишіть загальний гемосидероз.

155. Що таке гемохроматоз?

156. Основні клініко-морфологічні прояви гемохроматозу.

157. Які пігменти зустрічаються в зоні крововиливу?

158. Які клітини в організмі називають сидеробластами?

159. Чому утворюються сидеробласти?

160. Охарактеризуйте гемосидероз легень.

161. Що таке буре ущільнення легень?

162. Як ви знаєте форми білірубіну?

163. Морфологічна класифікація жовтяниць.

164. Охарактеризуйте надпечінкову жовтяницю.

165. Характеристика гепатитів та їх наслідки для здоров’я людини.

166. Зміни в печінці при механічній жовтяниці.

167. Етіологія обтураційної жовтяниці.

168. Чим викликані спадкові пігментні гепатози (ферментопатичні печінкові жовтяниці)?

169. Як утворюється гематоїдин та його роль в розвитку патологій?

170. Які основні відмінності гемосидерина від гематоїдина?

171. Різновиди гематинів.

172. Що називають малярійним пігментом і як він утворюється?

173. Поясніть механізми та морфогенез порфірії.

174. Які існують види порушень обміну меланіну?

175. Основні патогенетичні складові частини меланогенезу.

176. Що таке альбінізм?

177. Що таке меланодермія?

178. Наведіть приклади набутого гіпермеланозу (місцевого).

179. Класифікація ліпопігментів.

180. Що таке ліпофусцин та його роль в організмі? Наведіть приклади.

181. Охарактеризуйте первинний та вторинний ліпофусциноз.

182. Що таке цероїд та його роль у виникненні патологій?

183. Характеристика ліпохромів та їх роль у виникненні патологій?

184. Що таке подагра?

185. Основні зміни в тканинах при подагрі.

186. Поясніть різницю між первинною і вторинною подагрою.

187. Етіологія первинної подагри.

188. Які солі відкладаються у тканинах при подагрі?

189. Де утворюються подагричні шишки?

190. Які наслідки подагри?

191. Особливості сечокам'яної хвороби та її наслідки для організму людини.

192. Роль кальцію, міді, калію та заліза в організмі.

193. Порушення обміну кальцію в організмі.

194. Де відбувається відкладання кальцію в клітинах та тканинах?

195. Морфогенез кальцинозу (вапняна дистрофія).

196. Яку форму кальцифікації викликає гіперкальціємія?

197. Основні форми звапніння (кальцифікації).

198. Характеристика метастатичної кальцифікації.

199. Які причини метастатичного звапніння та його наслідки?

200. Локалізація метастатичного звапніння в органах дюдини.

201. Якими методами виявляють кальцій у тканинах?

202. Яка реакція оточуючої тканини навколо осередків кальцифікації?

203. Сутність дистрофічної кальцифікації.

204. Де відкладаються солі кальцію при дистрофічній кальцифікації?

205. Які причини дистрофічного звапніння?

206. Що таке петрифікати та осифікація?

207. Які процеси передують метаболічному звапнінню (інтерстиціальний кальциноз)?

208. Яку патологію називають вапняною подагрою?

209. Порушення обміну міді. Приклади патологій.

210. Який метод використовують для виявлення в тканинах міді?

211. Опишіть хворобу Вільсона.

212. Порушення обміну калію. Приклади патологій.

213. Про що свідчить гіпо- та гіперкаліємія та її наслідки для здоров’я людини?

214. Основні процеси та захворювання, при яких має місце порушення фосфорно-кальцієвого обміну речовин.

215. Порушення обміну заліза з прикладами хвороб.

216. Які існують патології, що викликані дефіцитом заліза в організмі.

217. Що таке анемія?

218. Охарактеризуйте патологія залізодефіцитна анемія.

219. Який метод використовують для виявлення заліза?

220. Як виглядають еритроцити при дефіциті заліза?

221. Дайте визначення поняття «камені».

222. Яка найчастіша локалізація конкрементів в органах?

223. Які причини каменеутворення в організмі?

224. Який хімічний склад каменів?

225. Характеристика каменів.

226. Яке значення і ускладнення утворення каменів?

Модульна контрольна робота 1 (2 год.)

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 1 (зразок)