Прийоми запам’ятовування матерiалу.

Рис. 4.1. Види відчуттів

Рис. 4.2. Характеристика сприйняття

Рис. 4.3. Характеристика уваги

Рис. 4-5 Характеристика мислення

Рис. 4-6 Процес рішення розумових задач

Рис. 4.7. Основні характеристики мовлення

Рис. 4.8. Характеристика емоцій за К.Ізардом

Рис. 4.9. Характеристики емоцій

Таблиця 4.1. Класифікація мислення

Рис. 4.10. Характеристика волі

Прийоми запам’ятовування матерiалу.

1. Велике значення має спрямованiсть на мiцнiсть запам’ятовування, наприклад, установка на час (запам’ятати назавжди). Як правило, така iнформацiя закріплюється на тривалий час бiльш мiцно, нiж тодi, коли воїн каже сам собi: “Запам’ятати на короткий строк” (наприклад, лише для того, щоб скласти iспит).

2. Запам’ятовування значною мiрою залежить вiд спрямованостi iнтересiв воїна, його активностi, уваги, емоцiйної значимостi iнформацiї. Дуже мiцно тримаються в пам’ятi солдата подiї, що викликали яскраві глибокі почуття.

3. Мiцнiсть запам’ятовування залежить вiд багаторазового повторення матерiалу, ритмiчностi заучування.

Для ефективностi запам’ятовування рiзноманiтнiсть повторень має найважливiше значення. Вона дає можливiсть по-новому поглянути на раніше сприйнятий матерiал, видiлити у ньому те, що до цього не було видiлено. I, вiдповiдно до нових завдань, якi ставляться перед кожним наступним повторенням, спрямовувати запам’ятовування кожного разу чiтко визначеним шляхом. Необхiдно органiзувати повторення так, щоб воно містило в собi завжди щось нове, а не було простим вiдновленням того, що вже відомо. Кiлькiсть повторень залежить вiд обсягу вивченого матерiалу. Вiдповiдно, чим бiльше матерiалу, тим бiльше потрібно повторень. При цьому необхiдно систематизувати процес. Але треба пам’ятати, що, наприклад, нiж 20 разiв повторювати матеріал за один день, краще це робити по 2 рази на день протягом 10 днiв. Під час повторення краще поєднувати усну розповідь зi спробою викласти на аркушi паперу, враховуючи психологiчну закономiрнiсть спогаду: повторений матерiал краще згадується через 1-3 доби пiсля повторення. І останнє. Процес забування – це звичайний процес, тому не треба чекати, коли все забудеться, а повторити ранiше. Запам’ятовується тим краще, чим бiльше дiлянок головного мозку задіяно в процесi повторення i вивчення. А тому найкраще вивчати й повторювати одразу читаючи, слухаючи самого себе i дивлячись на записаний матерiал у зошитi.

4. Запам’ятовування має бути смислове (логiчне) (рис. 4.4), хоча iнколи можна успiшно застосовувати механiчне запам’ятовування.

Механiчне запам’ятовування або “зазубрювання” потребує багато сил, бо вiдбувається без внутрiшньої переробки iнформацiї, малопродуктивне i не дуже мiцне. Смислове запам’ятовування у 24-26 разiв швидше від механiчного i бiльш продуктивне, бо пов’язане з набутим досвiдом i будується за принципом причинно-наслiдкових вiдношень. Воно особливо важливе при запам’ятовуваннi словесного матерiалу, коли треба розумiти i мiркувати. Обсяг запам’ятованого матерiалу значно зростає, якщо мiж окремими його частинами існують певнi зв’язки, асоцiацiї.

Етапи логічного запам’ятовування

5. Для полегшення запам’ятовування i збiльшення обсягу пам’ятi можна використовувати мнемотехнiку, тобто систему рiзних способiв локальної прив’язки, словесних посередникiв, розбиття на групи. Для цього слiд включати в роботу велику кiлькiсть органiв чуття, якi беруть участь у сприйманнi; концентрувати увагу; обрати оптимальний темп сприйняття i зрозумiлiсть засвоєного; не читати наступне, доки не стало зрозумiлим попереднє; повторювати; обрати спосiб розподiлу матерiалу – запам’ятовувати цiлком або частинами; комбiнувати заучування – спочатку загальне ознайомлення, осмислення матерiалу, а потiм уже заучування частинами за планом; користуватися логiчним осмисленням матерiалу; застосувати таблицi, схеми, записи.

Наприклад, можна застосувати метод словесних посередникiв. Так, для запам’ятовування черговостi рiзних кольорiв у сонячному спектрi заучується речення: “Каждый охотник желает знать, где сидит фазан”, в якому першi літери слiв відповідають першим літерам назви кольорiв сонячного спектра, якi розташованi в порядку зменшення довжини хвилi. Такi засоби мнемотехнiки застосовують i при вивченнi азбуки Морзе.

6. Також зручний прийом – запам’ятовування опорних слiв, дат, з якими пов’язане те, що заучується.

Наприклад, дати iсторичних подiй легше запам’ятати, якщо заучувати не кожну окремо, а спочатку твердо засвоїти одну дату i, вiдштовхуючись вiд неї, запам’ятовувати подiї, якi вiдбулися за два, три, п’ять рокiв до або пiсля неї.

7. Особливо важлива iнформацiя може запам’ятовуватись одразу. Якщо ж необхiдно запам’ятати звичайний матерiал, то для цього є три можливостi: повторення, узагальнення i штучне пiдвищення його особистiсних цiнностей.