Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Журналу обліку отруйних, сильнодіючих та комбінованих лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я 5 страница
| Додаток 6: Фармацевтична опіка, скерована на лікарів та медичний персонал (попередження та інформація для медичного персоналу) (при необхідності зазначити ці дані) та фармацевтична опіка, скерована на пацієнта (попередження та інформація для пацієнта) | ||
| Міжнародна непатентована назва ЛЗ | Фармацевтична опіка, скерована на лікарів | Фармопіка, скерована на пацієнта |
| Абакавір | При гіперчутливості лікування поновлювати не можна; у ВІЛ-інфікованих хворих з тяжким імунодефіцитом на початку лікування може виникнути запальна реакція на асимптоматичну опортуністичну інфекцію і спричинити до тяжкого клінічного стану або загостреня симптомів. У ВІЛ-інфікованих хворих з тяжким імунодефіцитом на початку лікування комбінацією антиретровірусних препаратів може виникнути запальна реакція на асимптоматичну або резидуальну опортуністичну інфекцію, яка може привести до тяжкого клінічного стану або загострення симптомів. Зазвичай такі реакції виникають протягом перших тижнів або місяців лікування антиретровірусними препаратами. Відповідними прикладами цього є ретиніт, спричинений цитомегаловірусом, генералізовані або фокальні інфекції, спричинені мікобактеріями або Pneumocystis jiroveci (P. Carinii) pneumonia. Будь-які запальні явища необхідно без затримки дослідити та розпочати їх лікування при необхідності. У становленні імунного відновлення також повідомлялось про виникнення аутоімунних порушень (таких як хвороба Грейвса, поліоміозит і синдром Гійєна-Барре), хоча їх початок є більш варіабельним та може виникати через багато місяців після початку лікування та інколи мати нетипову картину. Остеонекроз. Хоча його етіологія вважається багатофакторною (включаючи застосування кортикостероїдів, вживання алкоголю, тяжка імуносупресія, збільшений індекс маси тіла) були повідомлення про випадки остеонекрозу у пацієнтів з прогресуючою ВІЛ-хворобою та тривалим застосуванням комбінованої антиретровірусної терапії. Пацієнти повинні бути проінструктовані, що разі появи у них болю в суглобах, ригідності суглобів або трудощів при русі, їм слід звернутись за порадою до лікаря. Опортуністичні інфекції. У пацієнтів, які лікуються будь-якими іншими антиретровірусними препаратами, можуть виникати опортуністичні інфекції та інші ускладнення ВІЛ-інфекції. Тому пацієнти повинні залишатися під пильним клінічним наглядом лікарів, які мають досвід лікування ВІЛ-асоційованих хвороб. У разі застосування абакавіру слід прийняти міри для мінімізації всіх можливих факторів ризику ІМ (наприклад, куріння, АГ та гіперліпідемію). | Для лікування пацієнтів, які не можуть проковтнути цілу табл., може бути застосований ЛЗ у формі р-ну для внутрішнього застосування. Альтернативно, табл. може бути подрібнена та додана до невеликої кількості їжі або рідини, які повинні бути вжиті одразу після подрібнення. При появі ознак гіперчутливості припинити прийом ЛЗ; антиретровірусна терапія не забезпечує попередження передачі ВІЛ іншим особам статевим шляхом або при контакті з кров’ю, тому продовжувати застосування адекватних заходів безпеки. Лікарі, які призначають лікування, мають забезпечити хворого повною інформацією щодо можливості виникнення у нього реакцій гіперчутливості: хворим слід знати про можливість виникнення у них реакції гіперчутливості на абакавір, що може мати небезпечний для життя характер і навіть призводити до летального наслідку і що ризик виникнення реакції гіперчутливості збільшується у хворих, які є носіями HLA B*5701 алелі; пацієнтів слід поінформувати, що відсутність у них носійства HLA B*5701 алелі не виключає ризик виникнення у них реакції гіперчутливості на абакавір. Тому всі хворі, в яких розвинулись ознаки або симптоми, що можуть мати ймовірний зв‘язок з реакціями гіперчутливості, мають негайно повідомити про це свого лікаря; хворих, які мають гіперчутливість до абакавіру, необхідно попередити про те, що їм ніколи не можна приймати будь-який інший препарат, який містить абакавір незалежно від наявності у них носійства HLA B*5701 алелі. |
| Агомелатин | Застосовувати з обережністю у пацієнтів з наявністю в анамнезі біполярного розладу, манії або гіпоманії, у разі виникнення маніакальних симптомів необхідно відмінити ЛЗ; на початку лікування та під час зміни дозування пацієнти, мають знаходитися під ретельним наглядом лікаря ч/з ризик суїциду; не призначати для лікування пацієнтів літнього віку з деменцією; якщо у пацієнта з’явилися ознаки можливої дисфункції печінки, провести печінкові тести, при виникненні жовтяниці лікування припинити; до складуЛЗ входить лактоза, тому його не рекомендовано призначати пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або з мальабсорбцією глюкози-галактози. | Застосовувати незалежно від приймання їжі або під час їди; табл. ковтати цілими, запиваючи водою; не вживати алкоголь; дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та іншими механізмами. |
| Адалімумаб | може застосовуватися окремо або разом з метотрексатом або іншими протиревм. препаратами, що модифікують захворювання. | Пацієнти можуть самостійно вводити після навчання техніці підшкірного введення. |
| Адапален | При появі подразнення шкіри - лікування припинити до повного зникнення ознак подразнення; перші 3 тижні лікування можливе погіршення перебігу захворювання; подальше (протягом 12 тижнів) щоденне застосування ЛЗ сприяє видужанню. | Не наносити гель на відкриті рани, на шкіру навколо очей, губ, слизову носа (якщо гель потрапив на ці ділянки, їх слід ретельно промити теплою водою); ділянки шкіри, на яких застосовують ЛЗ, не піддавати подразнювальній дії (видалення, фарбування волосся, укладання волося з використанням хімічних речовин); при сухій шкірі або почервонінні її під час лікування застосовувати креми, зволожувальні засоби; уникати сонячного опромінення, не використовувати УФО лампи. |
| Адеметіонін | Ліофілізований порошок розчиняють у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. ЛЗ можна вводити у вигляді в/м або в/в ін’єкцій. В/в введення проводять дуже повільно. Невикористану частину р-ну потрібно викинути. Не застосовувати порошок у разі зміни його кольору. Не змішувати з лужними р-нами або р-нами, що містять іони кальцію. Недостатність вітаміну В12 та фолієвої кислоти може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, тому рекомендується їх супутнє застосування у звичайних дозах. Не рекомендується для застосування у пацієнтів із біполярними психозами. Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або погіршуються. Пацієнти з депресією зазвичай знаходяться у групі підвищеного ризику щодо скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного спостереження та постійної психіатричної допомоги під час лікування з метою контролю ефективності лікування. Контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують табл. | У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності. Табл. слід ковтати, не розжовуючи. Табл. покриті спеціальною оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у ДПК. Для кращого всмоктування активної речовини та для повного терапевтичного ефекту табл. слід застосовувати між прийомами їжі. Табл. слід виймати з бл. безпосередньо перед прийомом. У разі зміни кольору табл. необхідно утриматися від їх застосування. |
| Азапентацен | Спеціальних рекомендацій немає. | Тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Після закапування рекомендується нососльозова оклюзія або щільне закриття повіки. У разі супутньої терапії з використанням інших місцевих офтальмологічних ЛЗ слід дотримуватись інтервалу 10-15 хв. між їх застосуванням. |
| Азатіоприн | Перші 8 тижнів щотижня проводити повні аналізи крові, підрахунок тромбоцитів, далі - 1 р/місяць; пацієнтам з дефіцитом гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази (с-м Леша – Найхана) не призначати; при інфікуванні вірусом Varicella Zoster - включати антивірусну та підтримуючу терапію | Негайно повідомляти лікаря про появу інфекцій, раптових синців, кровотеч та інших проявів пригнічення кісткового мозку; обмежити вплив сонячного проміння та УФ опромінення; уникати контакту з хворими на вітряну віспу або herpes zoster, вирішити питання про пасивну імунізацію |
| Азеластин | Застосовується до зникнення симптомів, для тривалого застосування, але не більше 6 місяців; дуже рідко виникає носова кровотеча. При місцевому застосуванні ЛЗ у вигляді спрею назального азеластин зазнає системної абсорбції. | При випадковому передозуванні промити очі великою кількістю води; не носити контактні лінзи; можлива поява гіркого присмаку у роті. У поодиноких випадках можуть виникати відчуття втоми, слабкість, запаморочення, які можуть супроводжувати захворювання. У цих випадках швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами може бути знижена. Алкоголь посилює побічні реакції з боку ЦНС. |
| Азитроміцин | Можлива поява серцевої аритмії у пацієнтів з підвищеним ризиком; не призначати пацієнтам з спадковими с-ми інтолерантності до фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції або недостатності цукрози–ізомальтази. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Азоту закис | Необхідно контролювати АТ, ЧСС, серцевий ритм, стежити за станом дихання і газообміну, температурою. При тривалому застосуванні азоту закису у випадку лікування правця можливий розвиток мієлодепресії та агранулоцитозу. У медичного персоналу при тривалому контакті підвищується ризик розвитку лейкопенії. Під час застосування рекомендується періодичне відкачування газу з манжетки ендотрахеальної трубки. Суміші з ефіром, циклопропаном, хлоретилом у певних концентраціях вибухонебезпечні. Хворим на хронічний алкоголізм потрібні вищі концентрації. | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Акривастин | Спеціальних рекомендацій немає | Не виконувати роботу, що вимагає підвищеної уваги, швидкої реакції, після вживання алкоголю або інших депресантів ЦНС, одночасне застосування може потенціювати у деяких хворих їх ефект. |
| Албендазол | Контролювати активність печінкових ферментів до початку кожного циклу лікування. Якщо рівень показників перевищує верхню межу норми більше ніж у 2 рази, застосування призупинити до повної їх нормалізації. Контролювати кількість лейкоцитів на початку та кожні 2 тижні кожного 28-денного циклу застосування ЛЗ. При зниженій кількості лейкоцитів прийом ЛЗ можна продовжувати у разі, якщо ступінь зниження незначний та лейкопенія не прогресує. Щоб запобігти застосуванню албендазолу жінкам на ранніх термінах вагітності, а також жінкам дітородного віку слід: розпочинати лікувати лише після негативного тесту на вагітність; попередити про необхідність застосування ефективних засобів контрацепції під час лікування препаратом та протягом місяця після його відміни. | Враховуючи наявність такої побічної реакції як запаморочення, рекомендовано на період застосування альбендазолу утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Препарат приймають разом з їжею. Бажано застосовувати в одну й ту саму годину доби. |
| Алергени інсектні | При виникненні реакції шкіри на групу алергенів, лікар-алерголог повинен визначитися щодо того, якими саме алергенами має проводитися специфічна імунотерапія. Суміш біль ніж 4 алергенів для проведення СІТ вважається небажану. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Алергени побутові | Для специфікаційних проб повинні застосовуватися металеві скарифікатори з довжиною леза у 1 мм. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Аліскірен | Пацієнти з ангіоневротичним набряком в анамнезі можуть мати підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку на тлі лікування. З обережністю призначати таким пацієнтам і проводити ретельний моніторинг їх стану під час лікування, особливо на початку лікування. З обережністю застосовувати з помірними інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як кетоконазол або верапаміл. У пацієнтів із вираженою гіповолемією та/або зниженням рівня солей (наприклад в осіб, які застосовують діуретики у великих дозах) після початку терапії може розвинутися симптоматична гіпотензія. Стан таких пацієнтів слід або скоригувати до початку терапії, або розпочинати лікування під пильним наглядом лікаря. Не рекомендується пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (ШКФ < 30 мл/хв/1, 73м2). | При керуванні автомобілем та роботі з механізмами слід мати на увазі, що застосування антигіпертензивних засобів може спричинити запаморочення або втому. Може чинити незначний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати із механізмами. Грейпфрутовий сік не слід приймати разом із аліскіреном. |
| Алое | При болючих ін'єкціях вводять після попередньої ін'єкції 0, 5 мл 0, 5% р-ну новокаїну. Потенціює дію послаблюючих засобів, стимулюючих кровотворення. | Дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом, під час занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. |
| Алопуринол | Ретельний контроль за пацієнтами з нирковою недостатністю, з виявленими порушеннями гемопоезу. | Утримуватися від керування траспортними засобами та іншими механізмами ч/з можливість виникнення запаморочення або сонливості. Табл. приймають, не розжовуючи, після їди з великою кількістю рідини. |
| Алпростадил | Р-н готувати безпосередньо перед інфузією. Р-н, який був приготовлений більше 12 год тому, вводити не можна. При пошкодженні амп. суха речовина стає вологою та клейкою і сильно втрачає об’єм (застосовувати не можна). У пацієнтів з групи ризику проводити терапію з обережністю. Пацієнти, які схильні до СН за віком, і пацієнти з ІХС повинні перебувати під наглядом в стаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікування. Для запобігання виникненню симптомів гіпергідратації інфузійні об’єми не повинні перевищувати 50–100 мл на день. Необхідними є часті перевірки ЛЗ ССС, контроль ваги та балансу рідини, вимірювання ЦВТ чи ехокардіографію. Такий же нагляд для пацієнтів з периферичними набряками чи нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці > 1, 5 мг/дл). З обережністю пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводять в післядіалізний період), хворим на ЦД I типу, особливо при вираженому ураженні судин. Після тритижневого курсу лікування вирішувати доцільність подальшого застосування. При відсутності терапевтичного успіху лікування припинити. Період лікування не повинен перевищувати 4 тиж. Медичні причини еректильної дисфункції, що піддаються лікуванню, повинні бути діагностовані та проліковані до початку терапії ЛЗ. Після застосування інтракавернозно можуть виникнути тривала ерекція та/або пріапізм. Лікування пріапізму не слід відкладати більш ніж на 6 год. Для мінімізації ризику необхідно використовувати найменшу ефективну дозу та попередити пацієнтів про необхідність повідомляти лікарю про будь-яку ерекцію, що тривала довгий період часу, наприклад 4 год. або довше. Якщо пріапізм не лікувати, це може призвести до ушкодження тканин статевого члена та, як наслідок, до втрати еректильної функції. Лікування тривалої ерекції/пріапізму слід здійснювати відповідно до чинних практик. Болісні ерекції, найімовірніше, можуть спостерігатися у пацієнтів з анатомічними деформаціями статевого члена, такими як ангуляція, фімоз, кавернозний фіброз, хвороба Пейроні або бляшки. Після інтракавернозного введення ЛЗ може розвинутися фіброз статевого члена, у тому числі ангуляція, фіброзні вузли і хвороба Пейроні. Ризик розвитку фіброзу може зростати зі збільшенням тривалості застосування ЛЗ. Рекомендується регулярне спостереження за пацієнтами з оглядом статевого члена для виявлення ознак фіброзу або хвороби Пейроні. У пацієнтів, у яких розвинулися ангуляція, фіброз печеристих тіл або хвороба Пейроні, лікування ЛЗ слід припинити. У деяких пацієнтів ін'єкція ЛЗ може викликати незначну кровотечу у місці ін'єкції. У пацієнтів, інфікованих захворюваннями, що передаються через кров, може призвести до збільшення ризику передачі захворювань партнеру. Пацієнти, які приймають антикоагулянти, такі як варфарин або гепарин, можуть мати більшу схильність до виникнення геморагічних ускладнень після інтракавернозної ін’єкції. Алпростадил слід застосовувати з обережністю пацієнтам із транзиторними ішемічними атаками в анамнезі або із порушеннями з боку ССС нестабільного типу. Алпростадил не призначений для одночасного застосування з іншими ЛЗ для лікування еректильної дисфункції. Відновлені р-ни ЛЗ призначаються для одноразового використання, вони повинні бути використані негайно і не підлягають зберіганню. ЛЗ містить бензиловий спирт, що може викликати реакції гіперчутливості. | Як і всі ЛЗ, що діють на ССС, може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні приймання ЛЗ, вживанні алкоголю. Сексуальна стимуляція та статевий акт можуть призводити до порушень з боку серця та легень у пацієнтів з ІХС, застійною СН чи хворобами легень. Таким категоріям пацієнтів слід бути обережними при сексуальній активності. Інтракавернозне введення алпростадилу не забезпечує захист від захворювань, що передаються статевим шляхом. Осіб, які застосовують алпростадил, слід попередити про захисні заходи, яких необхідно дотримуватися для захисту від поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). |
| Алтея лікарська | Не рекомендується застосовувати одночасно з протикашльовими засобами (кодеїн). | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Альпразолам | Ефективність при тривалому застосуванні більше 6 місяців для лікування тривоги, тривоги, що пов’язана з депресією і невротичною (реактивною) депресією, доведена не була, тому лікар повинен періодично оцінювати ефективність ЛЗ у кожному конкретному випадку; не призначати пацієнтам з патологією щитоподібної залози; не застосовується для лікування психотичних депресій: при біполярному та уніполярному варіанті ендогенних депресій; при прийомі алпразоламу може розвинутися звикання і психофізична залежність. З обережністю призначати хворим на алкоголізм або наркоманам і токсикоманам; при швидкому зниженні дози або різкій відміні спостерігається с-м відміни; при припиненні прийому у хворих з нападами паніки може виникнути симптоматика паніки; обережно застосовувати у хворих з тяжкими депресіями та суїцидальною поведінкою на початку лікування та при зміні дози; при ішемії головного мозку і станах пригнічення функції ЦНС існує ризик посилення седативної дії; з обережністю застосовувати пацієнтам з хворобою Паркінсона, порфірією, ослабленим і виснаженим особам; табл. містять лактози моногідрат, тому не слід застосовувати пацієнтам з рідкісною вродженою недостатністю галактази, лактазною недостатністю Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози. | Не рекомендується вживати алкогольні напої під час лікування; утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (напр., керування транспортними засобами, робота з механізмами, робота на висоті тощо); якщо пацієнт забув прийняти ЛЗ вчасно, не потрібно застосовувати відразу подвійну дозу ЛЗ, а потрібно продовжувати звичайний режим прийому ЛЗ, як призначив лікар. |
| Альтеплазе | Повинні призначати лікарі, які мають досвід застосування тромболітичної терапії і мають у необхідні засоби для моніторингу проведення такої терапії; під час терапії уникати застосування негнучких катетерів, в/м ін’єкцій і необов’язкового турбування пацієнта; після лікування стійкого утворення антитіл до молекули рекомбінантного людського тканинного активатора плазміногену не спостерігалося, досвід повторного призначення відсутній; одночасне застосування антагоністів глікопротеїну IIb/IIIа підвищує ризик кровотечі; необхідний моніторинг АТ під час проведення терапії й протягом найближчих 24 год. | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Альфакальцидол | З обережністю пацієнтам, схильним до гіперкальціємії. Регулярно (не рідше 1 разу в 3 місяці) контролювати рівень кальцію в плазмі крові і сечі. При наявності біохімічних ознак нормалізації структури кісток, відповідне зниження дози. Гіперкальціємія або гіперкальціурія можуть бути зкориговані відміною препарату і зниженням споживання кальцію до нормалізації концентрації кальцію в плазмі крові. Потім терапія може продовжуватись, починаючи з половини останньої дози, що застосовувалася. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Альфузозин | Протягом декількох год після прийому може розвинутися постуральна гіпотензія, із симптомами запаморочення, втома, потовиділення або без них. Ці явища тимчасові, не потребують припинення прийому ЛЗ хворим з відомою підвищеною чутливістю до інших блокаторів a1-адренорецепторів. Якщо у пацієнта з ІХС застосування спричиняє підвищення частоти нападів стенокардії на фоні звичайної антиангінальної терапії, ЛЗ відмінити. | Табл. проковтувати цілими, запиваючи склянкою води. Подрібнювання табл. може призвести до більш швидкого вивільнення та всмоктування діючої речовини препарату і як наслідок цього – швидкої появи побічних ефектів ЛЗ. Особливо на початку лікування, можуть спостерігатися запаморочення, астенія та порушення гостроти зору. |
| Алюмінію фосфат | Містить сорбітол, тому може прийматися хворими на ЦД. Не містить NaCl, може застосовуватись у хворих на гіпертензію. Може застосовуватись профілактично для зменшення абсорбції радіоактивних елементів. Застосування препарату не відображається на результатах рентгенологічного дослідження. | Великі кількості іонів алюмінію пригнічують моторику кишечнику. |
| Амантадин | Лікування не припиняти раптово, це може призвести до погіршення симптоматики. Містить лактозу, тому пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози застосовувати ЛЗ не рекомендується. | Може знижувати концентрацію уваги, швидкість реагування, при керуванні автомобілем та іншими механізмами бути обережним. |
| Амброксол | Табл. містять 684 мг лактози на кожну максимально рекомендовану добову дозу (120 мг). Пацієнтам із спадковою непереносимістю галактози, лактозною недостатністю Лаппа чи порушенням всмоктування глюкози та галактози не приймати ЛЗ. | Із спадковою непереносимістю галактози чи лактозною недостатністю Лаппа або порушенням всмоктування глюкози та галактози не приймати ЛЗ. |
| Аміак | Місцеве застосування можливе на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 3% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0, 5% р-н лимонної к-ти або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо - пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0, 5% р-н лимонної к-ти або 1% р-н оцтової к-ти до повної нейтралізації вмісту шлунка. | Місцеве застосування можливе лише на неушкоджену шкіру |
| Амікацин | Р-н для парентерального введення готують безпосередньо перед введенням та використовують одразу після приготування. Для в/в введення можна застосовувати наступні розчинники: 0, 9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, лактатний р-н Рінгера для ін'єкцій, що містить глюкозу (5 %).Не рекомендується призначати хворим з підвищеною чутливістю до інших аміноглікозидів. З обережністю слід приймати хворим на міастенію та паркінсонізм.В період лікування амікацину сульфатом необхідно вживати достатню кількість рідини, часто визначати концентрацію креатиніну в плазмі крові та при необхідності коригувати схему дозування. | Вживати достатню кількість рідини. При появі ознак погіршення слуху, нефротоксичності негайно звернутися до лікаря. |
| Аміксин | Дозу встановлюють індивідуально, курс лікування - 4 тижні | У складі комплексної терапії нейровірусних інфекцій застосовують під наглядом лікаря. |
| Аміодарон | Викликає зміни на ЕКГ: подовження QT з можливим розвитком U-хвиль; це результат терапевтичного насичення, а не токсичності. Відмінити при появі AV блокади І і ІІ ступеня, СА блокади або блокади ніжок пучка Гіса. При AV блокаді І-ст посилити нагляд за пацієнтом. Застосовувати з обережністю в разі гіпотензії, тяжкої ДН, декомпенсованих кардіоміопатій, тяжкої СН. Тривале лікування збільшує ризик розвитку брадикардії, гіпотензії, може спричиняти зниження серцевого викиду та порушення провідності. Містить йод, тому може впливати на всмоктування радіоактивного йоду. Фнкціональні аналізи щитовидної залози (Т3, Т4, надчуттєва TSH) оцінці піддаються. Диспное або непродуктивний кашель можуть бути пов'язані з легеневою токсичністю ЛЗ. Гіпокаліємію скоригувати до початку застосування. Може спричиняти порушення функції щитовидної залози особливо у хворих з порушенням функції її в анамнезі. В/в вводити ч/з центральні вени, введення ч/з периферичні вени може спричинити поверхневий флебіт. Вводити тільки у вигляді інфузії, оскільки навіть дуже повільна ін’єкція може спричинити гіпотензію, СН або тяжку ДН. В/в застосовувати тільки в спеціалізованих відділеннях інтенсивної терапії за умови постійного моніторингу (ЕКГ, АТ). При лікуванні хворих на ЦД брати до уваги, що ЛЗ можна вводити тільки на ізотонічному р-ні глюкози. Перед хірургічною операцією поінформувати анестезіолога про те, що хворий отримує аміодарон | Уникати впливу сонячного світла або використовувати заходи захисту. Не існує даних щодо впливу ЛЗ на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Однак слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи та органів зору. |
| Амісульприд | Можливий розвиток злоякісного нейролептичного с-му, при розвитку гіпертермії відмінити ЛЗ; хворим, яким потрібне тривале лікування нейролептиками, до початку лікування зробити ЕКГ; застосовувати з обережністю хворим із фактором ризику інсульту головного мозку; ризик летального наслідку зростає у хворих літнього віку, які страждають на психоз, пов’язаний з деменцією, та приймають антипсихотичні ЛЗ; перед початком лікування виявити можливі фактори ризику венозних тромбоемболій та вжити превентивних заходів; розпочинаючи лікування хворих із ЦД або факторами ризику діабету, вжити заходи з контролю рівня цукру в крові; пацієнти із судомами в анамнезі повинні підлягати ретельному моніторингу під час терапії ч/з зниження судомного порогу; обережно призначати пацієнтам з хворобою Паркінсона ч/з ризик погіршення хвороби, ЛЗ застосовувати тільки якщо нейролептичної терапії уникнути не можна; доцільною є поступова відміна ЛЗ ч/з ризик виникнення с-му відміни; підвищення t тіла або інфекції нез’ясованої етіології можуть свідчити про патологічні зміни клітинного складу крові і вимагають негайного гематологічного дослідження; не застосовувати з алкоголем, допамінергічними протипаркінсонічними ЛЗ, протипаразитарними ЛЗ, які здатні провокувати torsades de pointes, метадоном, іншими нейролептиками або ЛЗ, що здатні провокувати torsades de pointes; табл.. містять лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази саамів або синдром мальабсорбції глюкози-галактози застосування ЛЗ протипоказане. | Ч/з ризик розвитку сонливості у зв’язку з застосуванням цього ЛЗ, не можна керувати транспортними засобами, обслуговувати механічні пристрої; необхідно уникати вживання алкогольних напоїв і застосування ЛЗ, що містять спирт. |
| Амітриптилін | При застосуванні високих доз зростає імовірність розвитку порушень ритму серця і тяжкої артеріальної гіпотензії; з обережністю хворим з судомними розладами, затримкою сечі, гіпертрофією передміхурової залози, гіпертиреозом, при наявності параноїдних с-мів, а також тяжкими захворюваннями CCC; на фоні лікування антидепресантами слід ретельно спостерігати за станом хворих, особливо на початку терапії, щодо клінічного погіршення та/або появи суїцидальних думок та поведінки; особлива увага потрібна у разі призначення хворим на гіпертиреоз або ж тим, хто приймає ЛЗ тиреоїдних гормонів, оскільки можливий розвиток аритмій серця; хворі літнього віку особливо схильні до розвитку постуральної гіпотензії під час лікування; у хворих, які страждають на маніакально-депресивні розлади, можливий перехід захворювання до маніакальної фази; з моменту початку маніакальної фази захворювання пацієнта необхідно припинити терапію амітриптиліном; при застосуванні з приводу депресивного компонента шизофренії можливе посилення психотичних симптомів; призначати в комбінації з нейролептиками; у пацієнтів з рідкісним станом малої глибини і вузького кута передньої камери ока можливе провокування нападів г. глаукоми внаслідок дилатації зіниці; застосування анестетиків на фоні терапії три-/тетрациклічними антидепресантами може збільшувати ризик аритмій і артеріальної гіпотензії, необхідно припинити застосування амітриптиліну за декілька діб до хірургічного втручання, при неминучості невідкладного оперативного втручання обов'язковим є інформування анестезіолога про лікування амітриптиліном; амітриптилін здатний змінювати чутливість організму до інсуліну і глюкози, що потребує корекції протидіабетичної терапії у хворих на ЦД; повідомлялися випадки гіперпірексії на фоні застосування трициклічних антидепресантів у разі призначення одночасно з антихолінергічними або нейролептичними ЛЗ, особливо при спекотній погоді; раптове припинення терапії після тривалого лікування здатне спричинити симптоми відміни у вигляді головного болю, нездужання, безсоння і дратівливості; табл.. ЛЗ містять у своєму складі моногідрат лактози, тому хворим на рідкісні спадкові порушення у вигляді чутливості до галактози, недостатності лактази або ж мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей ЛЗ. | Якщо пропущено одну або декілька доз, наступну дозу прийняти у призначеній кількості і у той же час; за підтримуючої терапії загальну добову дозу можна приймати одноразово переважно перед сном; табл. слід проковтувати, запиваючи водою; може викликати відчуття сонливості та втоми, послабити психомоторну здатність; не можна керувати транспортними засобами, обслуговувати механічні пристрої, виконувати дії, які вимагають концентрації уваги. |
| Аміфостин | Перед введенням хворі повинні бути адекватно гідратовані, під час інфузії перебувати у положенні лежачи. Гіпотензія може виникнути під час або відразу після інфузії. Контролювати АТ перед, під час та після інфузії. Період введення рекомендованих доз (740 – 910мг/м2) становив 15 хв., більш тривала інфузія пов’язана з більшою частотою виникнення побічних ефектів. Проводити огляд шкіри пацієнтів перед кожним застосуванням ЛЗ щодо виявлення таких станів: будь-якого висипу на губах, на слизових оболонках, появу якого не можна пояснити іншими причинами (напр. радіаційним запаленням слизових, herpes simplex та ін.); еритематозного, едематозного чи бульозного ураження долонь чи підошов чи інших шкірних реакцій на тулубі; шкірних реакцій, асоційованих з гарячкою чи ін. симптомами. При появі висипу не в місці введення, поза зоною радіаційного опромінення з невідомої причини, терапію припинити. Рекомендована біопсія шкіри для вирішення питання щодо походження реакції. Не продовжувати терапію при виникненні шкірних реакцій, розцінених як мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона чи ексфоліативний дерматит, та шкірних реакцій, асоційованих із гарячкою. Ч/з ризик виникнення шкірних реакцій, персонал повинен уникати потрапляння ЛЗ на шкіру чи слизові оболонки. Перед радіотерапією застосовувати в рекомендованій дозі (200мг/м2 на фракцію в 2 Гр) протягом 3 хв. Не призначається, якщо при проведенні променевої терапії білявушні залози не підпадають під зону опромінення. Якщо аміфостин призначається з високоеметогенною хіміотерапією, уважно контролювати водний баланс. При відповідних дозах аміфостину до променевої терапії (200мг/м2 на фракцію в 2 Гр) також рекомендовано профілактичне призначення антиеметичних засобів. Якщо клінічно виправдано перед хіміотерапією, за 24 год. до застосування аміфостину, антигіпертензивну терапію припинити. Приділяти увагу при підтриманні АТ у цієї категорії хворих під час та після лікування, оскільки транзиторна гіпертензія чи загострення персистуючої гіпертензії може з’явитися внаслідок в/в гідратації, припинення прийому антигіпертензивних ЛЗ. Контролювати рівень кальцію в сироватці крові хворих із ризиком розвитку гіпокальціємії (при нефротичному с-мі). | Застосовується тільки під контролем лікаря, який має досвід проведення протипухлинної променевої або хіміотерапії. |
| Амлодипін | Здійснювати щоденний контроль АТ. Гіпотензія, спричинена передозуванням, потребує проведення активних заходів, спрямованих на підтримку функцій ССС. | Може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Швидкість реакції може бути знижена при наявності таких симптомів як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості чи нудота. Не застосовувати разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту ЛЗ. |
| Амоксицилін | Якщо при лікуванні амоксициліном з'явиться реакція гіперчутливості, то застосування цього антибіотика необхідно припинити і розпочати відповідне лікування. | Деяким пацієнтам при виникненні побічних ефектів (запаморочення, судоми) слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами |
| Ампіцилін | Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта гіперчутливості до ампіциліну та інших β -лактамних антибіотиків.При появі ознак анафілактичного шоку вживають термінових заходів для виведення хворого з цього стану. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Амфотерицин В | Переносимість можна поліпшити застосуванням к-ти ацетилсаліцилової, ін. жарознижувальних ЛЗ, антигістаминних чи антиеметичних ЛЗ. Додавання гепарину, зміна місця ін’єкції, застосування спеціальних голок які використовуються для венопункції п/ш вен голови дитини, введення ЛЗ ч/з день, може знизити частоту тромбофлебіту. Застосовувати тільки шляхом в/в краплинного введення під ретельним клінічним наглядом. Зарезервувати ЛЗ для лікування хворих з прогресуючими, потенційно загрозливими для життя грибковими інфекціями, зумовленими чутливими збудниками. Швидке в/в вливання (менше ніж за 1 год.), у хворих з нирковою недостатністю, може призвести до гіперкаліємії та аритмії, такого методу введення уникати. У хворих, що піддавалися тотальному опроміненню організму може відмічатися лейкоенцефалопатія. Коли лікування переривають більш як на 7 днів, його поновлення починати з мінімальної дози, а потім підвищувати дози поступово. Рекомендується регулярно стежити за функцією печінки, концентрацією електролітів у сироватці (зокрема магнію і калію) і змістом формених елементів крові. При наступному коректуванні дози орієнтуватися на результати лабораторних аналізів. | Деякі з побічних реакцій з боку нервової системи та органів зору можуть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. |
| Анагрелід | Не призначати для лікування г., загрозливих для життя ускладнень тромбоцитозу. Контролювати кількість тромбоцитів у крові раз у 2 дні протягом першого тиж лікування, потім 1 раз на тиж до досягнення підтримуючої дози. У період зниження рівня тромбоцитів (у перші 2 тижні лікування) проводити моніторинг показників крові, показників функції нирок і печінки. При різкому припиненні застосування відбувається підвищення кількості тромбоцитів | Спеціальних рекомендацій немає |
| Анастрозол | У разі сумнівів у гормональному статусі пацієнтки менопауза повинна бути підтверджена результатами біохімічних досліджень. | Ч/з можливість астенії та сонливості, зважено підходити до питання керування автомобілем та праці з механізмами. |
| Антиінгібіторний коагулянтний комплекс | Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які знаходяться на низкосольовій дієті, тому що в МДД препарату кількість натрію може перевищити 200 мг; рекомендується проведення відповідної вакцинації (гепатит А і гепатит В) для пацієнтів, які регулярно одержують препарати, вироблені з плазми; не можна перевищувати максимальну швидкість ін'єкції/інфузії, що становить 2 одиниці препарату на кг маси тіла за хвилину. | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Апрепітант | З обережністю застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають лікарські засоби, що метаболізуються системою CYP3A4 та мають вузький терапевтичний діапазон (циклоспорин, такролімус, сіролімус, еверолімус, алфентаніл, діерготамін, ерготамін, фентаніл та хінідин). Сумісне застосування з варфарином призводить до зменшення протромбінового часу, відоме як Міжнародне Нормалізоване Відношення (МНВ). У пацієнтів, які отримують постійну терапію варфарином, слід проводити пильний моніторинг МНВ під час лікування та протягом 2 тижнів після кожного 3-денного курсу препарату, який використовується для профілактики нудоти та блювання, спричинених хіміотерапією. Під час та протягом 28 днів після застосування препарату ефективність гормональних контрацептивів може знижуватись. Під час лікування препаратом та впродовж 2 місяців після останньої дози слід застосовувати альтернативні або дублюючі методи контрацепції. Препарат містить сахарозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями у вигляді непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності сахарази-ізомальтази не слід застосовувати даний лікарський препарат. | Під час лікування препаратом та впродовж 2 місяців після останньої дози слід застосовувати альтернативні або дублюючі методи контрацепції. Пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з автоматизованими системами, які потребую концентрації уваги слід пам’ятати, що після прийому препарату можливе запаморочення або відчуття втоми. |
| Апротинін | Перед початком введення пацієнтам провести тест на антитіла IgG, специфічні до апротиніну. У пацієнтів, у яких є антитіла IgG, специфічні до апротиніну, при лікуванні спостерігається підвищений ризик анафілаксії, терапія таким пацієнтам протипоказана. Особлива обережність у пацієнтів, які застосовували цей ЛЗ раніше. Мати в наявності обладнання для проведення стандартного термінового лікування анафілактичних та алергічних реакцій. В/в вводити ч/з центральний венозний катетер, який не слід використовувати для введення іншого ЛЗ. Можна вводити тільки пацієнтам, які знаходяться у положенні лежачи; введення слід проводити повільно (максимальна швидкість – від 5 до 10 мл на хв.) шляхом в/в ін'єкції або короткострокової інфузії. | Препарат застосовують тільки в умовах стаціонару. |
| Арбідол | Спеціальних рекомендацій немає | Може застосовуватись у практично здорових осіб різних професій, які потребують підвищеної уваги й координації рухів. |
| Арипіпразол | Схильність до суїцидних думок і спроб характерна для психозів, тому терапію поєднувати з медичним спостереженням, призначати ЛЗ у мінімальній кількості, достатній для лікування, це зменшить ризик передозування; з появою симптомів пізньої дискінезії зменшити дозу або відмінити ЛЗ; у випадку виникнення симптомів «злоякісного нейролептичного с-му» відмінити прийом; хворим з ЦД проводити визначення рівня глюкози в крові; пацієнти, у яких присутні фактори ризику виникнення ЦД (ожиріння, наявність діабету в родині) при прийомі атипових нейролептиків проводити визначення рівня глюкози в крові на початку курсу і періодично у процесі прийому ЛЗ; з обережністю пацієнтам із СС захворюваннями (з ІХС або перенесеним ІМ, з СН і порушеннями провідності), цереброваскулярними захворюваннями і станами, що призводять до артеріальної гіпотензії (зневоднювання, гіповолемії і прийом гіпотензивних ЛЗ) у зв'язку з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії, у пацієнтів із судомними нападами або захворюваннями, при яких можливі судоми; з обережністю у пацієнтів з підвищеним ризиком гіпертермії (напр. при інтенсивних фізичних навантаженнях, перегріванні, прийомі антихолінергічних ЛЗ, при зневодненні ч/з здатність нейролептиків порушувати терморегуляцію); у пацієнтів з підвищеним ризиком аспіраційної пневмонії ч/з ризик порушення моторної функції стравоходу та аспірації; з обережністю застосовувати у пацієнтів, які страждають ожирінням і при наявності діабету в родині. | Пацієнт повинний бути попереджений про небезпеку роботи з механізмами, що рухаються, і керування автомобілем. |
| Аспарагіназа | Якщо розвиваються алергічні симптоми, введення ЛЗ припинити негайно. Залежно від тяжкості клінічної картини введення антигістамінного ЛЗ, кортизону і за необхідності – стабілізуючих гемодинаміку засобів показане як контрзахід. У більшості випадків лікування можна продовжувати, перевівши пацієнта на інший ЛЗ L-аспарагінази. Перед початком лікування провести аналізи електролітів, визначити значення ниркової затримки, трансаміназ, цукру і білка крові. Після введення здійснювати частий контроль формули крові, електролітів, речовин, які зазвичай виводяться з сечею, цукру крові/сечі, показників коагуляції (активований частковий тромбопластиновий час, протромбіновий час, антитромбін і D-димер), амілази і ліпази сироватки, лужної фосфатази, білірубіну, аміаку, тригліцеридів, холестерину, і, при необхідності, ЛПДНЩ і ЛПНЩ, до нормалізації показників. Вимірювання рівня аспарагінази є придатним методом для виключення зниження ефективності або гіперчутливості у зв’язку з «тихою інактивацією». Подальший контроль проводити в залежності від клінічного перебігу. Контроль формули крові і медичний огляд слід проводити з проміжками 4 тижні впродовж першого року після завершення лікування, на 2-й і 3-й рік щоквартально, а потім – кожні півроку. | Навіть при застосуванні за показаннями даний ЛЗ може змінювати здатність хворого реагувати до такого ступеня, що його/її здатність керувати машинами і працювати з механізмами порушується. |
| Атенолол | У хворих на ІХС/гіпертензію різке припинення прийому може спричинити с-м відміни Припинення прийому проводити поступово. Маскує тахікардію, що виникає при гіпоглікемії, і може збільшувати тривалість гіпоглікемічної реакції на інсулін та пероральні гіпоглікемічні препарати. Прийом ЛЗ припинити за 48 год до операції. Якщо це неможливо, для анестезії необхідно обирати ЛЗ з мінімальним потенціалом негативної інотропної дії. Обережно призначати хворим на псоріаз (загострення захворювання), феохромоцитому (існує ризик гіпертензії), гіпертиреоз (може маскувати тахікардію), тяжку міастенію, хворобу Рейно та ін. захворювання периферичних судин (погіршує периферичний кровообіг), пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок (можливі порушення кліренсу атенололу, зниження ниркового кровотоку). Можливі зміни результатів лабораторних досліджень: підвищення рівня ліпопротеїдів, холестерину і калію в сироватці крові, рівня катехоламінів і продуктів їх метаболізму в сечі і крові. Проведення тесту на глаукому може утруднятися при системній b-блокаді, яка знижує ВТ | Виключити вживання алкоголю. Дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, ч/з виникненням сонливості і запаморочення. |
| Аторвастатин | Помірне підвищення активності трансаміназ сироватки крові. Функція печінки повинна визначатися перед початком лікування і періодично контролюватися протягом лікування. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності трансаміназ, знаходяться під спостереженням до нормалізації показників. У випадку більш ніж трикратного зростання активності АлАТ або АсАТ понад норму дозу ЛЗ зменшити або припинити лікування. Імовірність виникнення міопатії слід припустити у пацієнтів з дифузною міалгією, болючістю або слабкістю м’язів і суттєвим збільшенням рівня креатинфосфокінази. Ризик виникнення міопатії збільшується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фібринової кислоти, еритроміцину, ніацину або азолових протигрибкових засобів. Рекомендується періодичне визначення КФК. Терапію перервати або припинити у випадку тяжкого стану пацієнта при підозрі на міопатію, за наявності факторів ризику вторинної ниркової недостатності при рабдоміолізі | Можливе виникнення болю в м’язах і слабкість м’язів, інколи з неміччю чи підвищенням температури |
| Атосибан | У пацієнток, у яких неможливо виключити передчасний розрив оболонок, переваги пролонгування пологів слід зіставляти з потенційним ризиком розвитку хоріоамніоніту. Досвід застосування при багатоплідних вагітностях, та при термінах вагітності від 24 до 27 тиж. обмежений. Можливе повторне застосування, але не більше 3 разів (ч/з відсутність клінічного досвіду). У разі в/у ретардації росту, рішення про продовження або про повторне введення залежить від оцінки зрілості плода. При тривалій м'язовій активності матки під час введення проводити моніторинг скорочень матки та стежити за ЧСС плода. Теоретично може посилити релаксацію матки й спровокувати післяпологову маткову кровотечу, тому потрібно постійно оцінювати крововтрати при пологах. Не змішувати з будь-якими іншими ЛЗ; якщо інший ЛЗ необхідно вводити одночасно, можна використовувати ту саму канюлю або інше місце для в/в ін'єкції; це дає змогу здійснювати постійний незалежний контроль швидкості інфузії. | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Атракуріум | Викликає параліч дихальних м’язів і інших скелетних м’язів, не має впливу на свідомість. Застосовувати на фоні адекватної загальної анастезії та під пильним наглядом досвідченого анастезіолога, за наявності можливостей для ендотрахеальної інтубації та ШВЛ. З обережністю застосовувати у хворих з підвищеною чутливістю до гістаміну, з гіперчутливістю до інших ЛЗ цієї групи. У хворих на міастенію гравіс, інші нервово-м’язові захворювання, з тяжкими електролітними розладами - поява підвищеної чутливості до атракуріуму. Хворим, які можуть бути незвично чутливими до падіння АТ, (з гіповолемією) вводити протягом не менше 60 сек. Інактивується при високому рН р-ну, тому не змішувати в одному шприці з тіопентоном або іншим лужним р-ном. Якщо вводиться шляхом пункції невеликої вени, після нього ввести достатню кількість фізіологічного р-ну. У разі сумісного призначення з іншими ЛЗ, голку або канюлю кожного разу промивати фізіологічним р-ном. Є гіпотонічним р-ном і його не застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або при переливанні крові. У хворих на опіки може розвинутись резистентність до ЛЗ; можуть бути потрібні більші дози. Може застосовуватись під час хірургічного втручання (кесаревий розтин), не проникає ч/з плацентарний бар’єр у кількості, що має клінічне значення. | Спеціальних рекомендацій немає. |
| Атропін | Р-н з обережністю, особливо дітям, застосовувати при підвищенні температури оточуючого середовища (ризик гіперексії), у хворих з гіпертермією, при станах, що супроводжуються тахікардією (тиреотоксикоз, хірургічні втручання на серці), у хворих на діарею, виразковий коліт; дія ЛЗ на езофагальний сфінктер може призвести до підсилення рефлюксу. При введенні в кон’юнктивальний мішок у вигляді крап. притиснути нижню слізну точку, щоб запобігти потраплянню р-ну в носоглотку. При субкон’юнктивальному або парабульбарному введенні для зменшення тахікардії призначають валідол під язик. | Утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій і чіткості зору. |
| Ацеклофенак | уважно спостерігати за пацієнтами з симптомами, що вказують на порушення ШКТ, передвісники шлунково-кишкової виразки, виразкові коліти або хворобу Крона, геморагічний діатез, інші гематологічні порушення; може тимчасово зменшити агрегацію тромбоцитів; припинити прийом ацеклофенаку, якщо тести на печінкові функції не змінюються або погіршуються, клінічні ознаки або симптоми вказують на розвиток хвороби печінки, або якщо є такі симптоми, як ацидоцитоз, висипи | Пацієнти, які страждають на запаморочення, вертиго чи інші порушення ЦНС повинні утримуватися від керування автомобілем чи небезпечними механізмами під час прийому ЛЗ; може послабити жіночу репродуктивність, не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти. |
| Аценокумарол | У разі неможливості лабораторного контролю призначати не можна! При підборі відповідної дози необхідні контрольні лабораторні виміри. | Повідомити лікаря про всі хвороби, які мали та мають місце (навіть про невагомі); про наявну або заплановану вагітність; прийом нового або припинення прийому ЛЗ, який приймався раніше, що міняє дію аценокумаролу. При появі чорних випорожнень або крові у сечі, слабкої кровотечі з носа чи ясен, шкіри, інших незвичних кров’яних виділень прийом препарату припинити. Потрібно дотримуватися збалансованої дієти, що містить відповідну кількість вітаміну К, уникати вживання алкоголю. |
| Ацетазоламід | При призначенні більше 5 днів поспіль підвищується ризик розвитку метаболічного ацидозу. При тривалій терапії потрібен моніторинг рівня електролітів у сироватці крові (особливо рівня калію і рН крові), контроль картини периферичної крові. У випадку появи змін у картині крові або шкірних проявів ЛЗ необхідно терміново відмінити. У випадку гіперчутливості можливе виникнення симптомів, які можуть загрожувати життю пацієнта, наприклад, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лаєлла, швидкоплинний некроз печінки, агранулоцитоз, апластична анемія та геморагічний діатез. У випадку розвитку шкірних або гематологічних проявів застосування ЛЗ припинити. Ацетазоламід, призначений у дозах вищих за рекомендовані не призводить до збільшення діурезу, однак може спричиняти сонливість і парестезію, іноді може призвести до зменшення діурезу. | Ацетазоламід у високих дозах може спричиняти сонливість, рідше – стомлюваність, запаморочення, атаксію та дезорієнтацію. Тому під час лікування ацетазоламідом не слід керувати потенційно небезпечними механізмами та автомобілем. |
| Ацетилцистеїн | Може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення уратів і кетонових тіл. Одночасне застосування з тетрациклінами, ампіциліном, амфотерицином В знижує активність обох ЛЗ (інтервал між застосуванням має становити не менше 2 год.). | Пацієнтам з фенілкетонурією мати на увазі, що ЛЗ містить штучний підсолоджувач аспартам. Кожна табл. містить 4, 49 мг фенілаланіну (еквівалентно приблизно 8 мг аспартаму). |
| Ацикловір | Лікування продовжувати не менше 3-х днів після загоєння оболонок. У хворих, які отримують високі дози ЛЗ в/в, брати до уваги показники функції нирок, особливо у випадках дегідратації або наявності ниркової недостатності. Розведений ЛЗ для в/в інфузій має рН приблизно 11, 0 і не повинен призначатися для перорального прийому. Хворі з нирковою недостатністю та хворі літнього віку) є групами ризику з виникнення у них неврологічних побічних дій і тому повинні перебувати під пильним контролем для виявлення побічних реакцій. | При застосуванні іншої очної мазі, інтервал має бути 10-20 хв. Тимчасово втрачається чіткість зору; не рекомендується водити машину, працювати зі складною технікою, станками, іншим складним обладнанням, яке потребує чіткості зору відразу після застосування. Уникати застосування контактних лінз. З урахуванням можливих побіних ефектів з боку нервової системи під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід вживати з обережністю. |
| Базіліксимаб | Базіліксимаб повинні призначати тільки лікарі з досвідом використання імуносупресивної терапії після трансплантації органів, які працюють у відділенні забезпеченому адекватним лабораторним і необхідним оснащенням. Базіліксимаб не посилює побічні дії, що відзначаються у пацієнтів з трансплантацією та пов'язані з основним захворюванням і супутнім введен. імуносупресивних ЛЗ. У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію після трансплантації, відзначали підвищений ризик розвитку лімфопроліферативних порушень і опортуністичних інфекцій. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Баклофен | Можливо загострення психотичних с-мів, шизофренії, судом і станів дезорієнтації у часі і просторі. Дозу ліків знижувати поступово протягом 1-2 тиж; після раптового припинення лікування можуть развинутися стани тривожності та сплутаності свідомості, галюцинації, психоз, маніакальний с-м, паранойя та конвульсії, посилитися спастичні симптоми. При призначенні дози особливу увагу приділяти: пацієнтам з порушенням ниркової функції, хворим на епілепсію, які потребують супутнього лікування баклофеном (клінічний та ЕЕГ контроль); пацієнтам, у яких підтримка вертикального положення тіла або збільшення рухового діапазону залежить від тонусу м’язів; пацієнтам, які отримують антигіпертензивне лікування; хворим на інсульт. У сироватці можуть збільшуватися конц-ції АЛT, лужної фосфатази, глюкози. Лабораторне тестування для пацієнтів з порушеннями функції печінки і хворих на ЦД. | Можуть спостерігатися симптоми, пов'язані із седативною дією препарату та зменшенням концентрації уваги, може погіршитися здатність керувати транспортними засобами та механізмами. |
| Бевацизумаб | Лікування можна проводити тільки під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинної терапії. Існує підвищений ризик розвитку перфорації ШКТ i жовчного мiхура. Лiкування слiд повнiстю припинити пацiєнтам, у яких розвинулась перфорацiя ШКТ, хворим з трахео-езофагеальною фiстулою або фiстулою будь-якої локалiзацiї 4 ст. Лікування бевацизумабом не слiд розпочинати протягом 28 днiв пiсля великого хiрургiчного втручання або до повного загоєння хiрургiчної рани. Бевацизумаб можна призначати лише хворим з попередньо коменсованою АГ, пiд час терапiї рекомендується проводити монiторинг АТ. При розвитку с-му зворотної задньої лейкоенцефалопатiї слiд проводити лiкування специфiчних симптомiв, включаючи контроль АГ та припинити терапiю препаратом. До початку i пiд час терапiї рекомендусться проводити монiторинг протеїнурiї, при розвитку протеїнурiї 4 ст. (нефротичний с-м)бевацизумаб необхiдно вiдмiнити. При розвитку артерiальної тромбоемболiї препарат вiдмiнити. При виникненнi кровотечi З або 4 ст. бевацизумаб вiдмiнити. При появi внутрiшньочерепної кровотечi лiкування препаратом слiд припинити. Призначати з обережністю пацієнтам з вродженим геморагiчним дiатезом, набутою коагулопатiсю та хворим, якi отримують повну дозу антикоагулянтiв з приводу тромбоемболiї до початку лiкування бевацизумабом. Пацiєнти з недрiбноклiтинним раком легень, якi отримували бевацизумаб, мають пiдвищений ризик серйозних, іноді фатальних легеневих кровотеч/кровохаркань. У комбiнацiї з деякими мiєлотоксичними режимами хiмiотерапiї спостерiгалося пiдвищення частоти розвитку тяжкої нейтропенiї, фебрильної нейтропенiї або iнфекцiй з/без тяжкої нейтропенiї (включаючи випадки з летальними наслiдками). При виникненнi р-цiй на iнфузiю слiд припинити та призначити вiдповiдне лiкування. Необхiдно з обережнiстю призначати препарат при одночасному застосуваннi з бiсфосфонатами в/в або при послiдовному застосуваннi бевацизумабу та бiсфосфонатiв, ч/з ризик остеонекрозу щелепних кісток. До початку лiкування бевацизумабом пацiєнтам необхiдно провести стоматологiчне дослiдження ротовот порожнини та при необхiдностi провести профiлактичне стоматологiчне втручання. Не показаний для введення у скловидне тiло, ч/з ризик виникнення системних р-цiй (кровотечi не з органа зору, артерiальнi тромбоемболiї). Порушує фертильнiсть у жiнок, тому перед початком лiкування необхiдно обговорити з пацiєнтками дiтородного вiку стратегiї збереження фертильностi. | Чоловікам та жінкам дітородного віку під час лікування та протягом щонайменше 6 місяців після його завершення слід використовувати надійні методи контрацепції. |
| Беклометазон | Пацієнти, залежні від стероїдів: переведення з пероральних кортикостероїдів потребує особливої уваги і постійного контролю за функцією надниркових залоз, тому що відновлення порушення функції кори надниркових залоз, спричиненого тривалим системним лікуванням із застосуванням стероїдів, є повільним. Стан пацієнта має бути помірно стійким перед початком інгаляцій як доповнення до звичайної підтримуючої дози системного стероїду. Через тиждень розпочинають поступову відміну системного стероїду, зменшуючи щоденну дозу на 1 мг преднізолону або його еквівалента для інших кортикостероїдів, не менш ніж із тижневими проміжками. У пацієнтів, які проходять лікування із застосуванням системних стероїдів протягом тривалого періоду, або які застосовують високі дози, може виникнути системна дія, але значно менша, ніж при призначенні пероральних стероїдів. У таких пацієнтів слід регулярно контролювати функцію кори надниркових залоз та зменшувати дозу системного стероїду з обережністю. Інфекційно-запальні захворювання носових шляхів та придаткових пазух не є специфічним протипоказанням, але проводити відповідну терапію. Можливе виникнення системної дії назальних кортикостероїдів, зокрема при застосуванні великих доз протягом тривалого часу. Така системна дія є менш ймовірною, ніж при застосуванні оральних кортикостероїдів, та може відрізнятися як в окремих пацієнтів, так і при застосуванні різних кортикостероїдних препаратів. Системна дія може проявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, катарактою, глаукомою та (рідше) псіхичними та поведінковими розладами, включаючи психимоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію чи агресію (особливо у дітей). | Особливої обережності дотримуватися для мінімізації застосування місцевих кортикостероїдів пацієнтам з імуносупресією. Не призначають для лікування г. нападу астми. Застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з вірусними, бактеріальними та грибковими інфекціями ока або ротової порожнини, а також дихальних шляхів. У разі бактеріальної інфекції дихальних шляхів може бути необхідним застосування відповідного антибіотика. Після недавніх хірургічних втручань у порожнині носа та травми носа, та при наявності виразок слизової носа через підвищений ризик перфорації перегородки носа слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням. Не застосовувати безперервно протягом більш ніж 1 місяця без нагляду лікаря. Якщо хворий застосовує інші ЛЗ, до складу яких входять кортикостероїди, а також для лікування астми, слід проконсультуватися у лікаря перед застосуванням. При перевищенні дозування інтраназального беклометазону, при індивідуальній підвищеній чутливості або внаслідок нещодавнього системного застосування стероїдів може мати місце системна дія, включаючи затримку росту. Хоча беклометазон у більшості випадків контролює симптоми сезонного алергічного риніту, у деяких особливо тяжких випадках, пов’язаних із наявністю літніх алергенів, може виникнути необхідність у додатковому лікуванні, особливо очних симптомів. |
| Беміпарин | Не вводити шляхом в/м ін’єкції; у зв’язку з ризиком розвитку гематом слід уникати в/м ін’єкцій інших препаратів в період лікування беміпарином; може пригнічувати секрецію альдостерону наднирниковими залозами, що може призвести до гіперкаліємії, особливо у хворих з ЦД, ХНН, метаболічним ацидозом, підвищеним рівнем калію в плазмі або у хворих, які приймають калійзберігаючі препарати; ризик розвитку гіперкаліємії підвищується пропорційно тривалості терапії, але така гіперкаліємія, як правило, минуща; при терапії беміпарином іноді спостерігається розвиток тяжкої імунної тромбоцитопенії ІІ типу з кількістю тромбоцитів значно нижче 100000/мм3, така реакція звичайно виникає поміж 5-м і 21-м днями терапії. Після видалення катетера наступну дозу беміпарину можна вводити не раніше ніж ч/з 4 год. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Бендазол | у формі таблеток є допоміжним засобом, який використовують при АГ за умови чутливості до інших гіпотензивних засобів. При лікуванні АГ рекомендується поєднувати з іншими гіпотензивними препаратами. Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не можна застосовувати препарат. | Дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом і заняттям іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій. |
| Бендамустин | Лікування не починати або тимчасово припинити, якщо у периферичній крові кількість лейкоцитів < 3000 кліток/мкл та/або кількість тромбоцитів < 75000 кліток/мкл. Лікування може бути відновлене після підвищення кількості лейкоцитів до > 4000 кліток/мкл і тромбоцитів до > 100000 кліток/мкл. При призначенні бендамустину курсами та/або у комбінації з іншими мієлосупресивними засобами рекомендується здійснювати моніторинг кількості форменних елементів крові періодично між курсами терапії з метою можливої корекції дози засобу. | Уникати водіння автомобіля або іншого виду транспорту, роботи з механізмами. Чоловікам уникати батьківства під час терапії і на протязі 6 місяців після закінчення лікування препаратом. Через імовірність розвитку необоротної безплідності, рекомендується звернутися в банк сперми для її консервації до початку лікування. При потраплянні препарату на шкіру та слизові оболонки, промити водою з милом. |
| Бензалконію хлорид | Одночасне застосування крему, тампонів і капсул вагінальних та інших внутрішньовагінальних засобів не рекомендується. | Руйнується милом, контрацептивні засоби несумісні з милом, навіть у вигляді слідів; одразу після статевого акту чи протягом 2-х год до та 2-х год після статевого акту допускається проведения зовнішнього туалету з використанням чистої води або пінного засобу, який не містить мила та сумісний з місцевими контрацептивами. Спринцювання піхви, а також миття у ванні або у водоймі можливе не раніше ніж через 2 год. після статевого акту, з метою запобігання вимиванню препарату водою. |
| Бензатину бензилпеніцилін | Застосовують тільки в/м. Перед початком лікування пацієнтів слід перевірити на переносимість препарату. При призначенні препарату хворим на цукровий діабет необхідно брати до уваги знижене всмоктування із м’язового депо. | Спеціальних рекомендацій немає |
| Бензидамін | Довготривале застосування препаратів для місцевого застосування може призвести до розвитку феномену гіперчутливості. У цьому випадку лікування слід припинити і провести відповідну терапію. | Якщо при застосуванні р-ну виникає відчуття печії, його попередньо розвести водою в 2 рази, шляхом доведення води до позначки в градуйованій склянці. Перед застосуванням цього препарату у випадку вагінальної кровотечі і/або білей пацієнтці слід обов’язково звернутися до лікаря. |
| Бензилбензоат | Слід уникати комбінованого застосування препарату з іншими протикоростяними засобами, що містять бензилбензоат. | Перед застосуванням емульсію ретельно збовтати. Запобігати потраплянню в очі, ніс, рот. Проводити знезаражування натільної та пості Данная страница нарушает авторские права? |