Словникова робота

Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів та організацію спадкового матеріалу. Генетика є однією з галузей біології. Через універсальність генетичного коду генетика лежить в основі вивчення всіх форм життя від вірусів до людини.

Короткий історичний нарис розвитку генетики

Зародження генетики розпочалося ще в доісторичні часи. Початкові знання
з генетики пов’язані із такими процесами, як одомашнення та схрещування тварин
і рослин. Вже на Вавилонських глиняних плитках указувалися можливі риси при схрещуванні коней. Але основи сучасних уявлень про механізми спадковості були закладені тільки в середині ХІХ століття.

У 1750 р. французький лікар П. Мопертюї описав характер успадкування багатопалості (полідактилії). Проведений ним аналіз успадкування цієї ознаки багато
в чому передував відкриттю Ґ. Менделя. У 1814 р. Дж. Адамс опублікував працю, у якій розрізняв спадкові й неспадкові захворювання. Від 1803 до 1820 року кілька лікарів описали як успадковується гемофілія. У 1876 р. швейцарський лікар-офтальмолог Й. Горнер описав успадкування дальтонізму (колірної сліпоти).

У 1865 р. чернець Ґреґор Мендель вивчав гібридизацію рослин гороху
в Августинському монастирі в Брюнні (Брно). Дослідник оприлюднив свої результати на засіданні місцевого товариства науковців. А його робота «Досліди над рослинними гібридами» була опублікована у 1866 році. За життя автора всі його роботи були маловідомі і сприймалися досить критично, оскільки результати досліджень іншої рослини — нічної красуні, на перший погляд, суперечили висновкам Менделя. Цим досить охоче користувалися критики.

Генетика людини як наука виникла завдяки працям англійського вченого
Ф. Гальтона. Гальтон вивчав успадкування розумових здібностей, обдарованості, таланту людини і створив особливий напрям генетики — євгеніку, призначення якої — вдосконалити людину і людський рід.

Генетика — відносно молода наука. Датою її народження вважають 1900 рік, коли три ботаніки, які проводили досліди з гібридизації рослин — голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс та австрієць Е. Чермак, незалежно один від одного знайшли забуту працю Менделя «Досліди над рослинними гібридами». Вчені були вражені тим, наскільки результати їхніх дослідів наближались до одержаних Ґ. Менделем. Згодом закони спадковості, встановлені Ґ. Менделем, сприйняли науковці різних країн,
а ретельні дослідження довели їхній універсальний характер. Сформульовані закономірності наслідування пізніше дістали назву «Закони Менделя».

Слово «генетика» було вперше запропоновано, для того щоб описати знання про спадковість та мінливість, визначним британським ученим Вільямом Батесоном
в особистому листі до Адама Седжвіка (18 квітня 1905 р.). Вперше Батесон ужив слово «генетика» публічно на Третій міжнародній конференції з гібридизації рослин (Лондон, 1906 р).

Прихильники менделівського вчення на початку ХХ ст. вивчали якісні ознаки, що визначаються окремими генами, і стверджували, що ці гени визначають характер спадковості людини.

1900 р.— К. Ланштейнер розробив систему груп крові AB 0 і саме цим заклав початок вивченню поліморфних ознак людини.

1918 р.— Р. Е.Фішер довів, що одні ознаки людини визначаються якістю, тобто окремими генами, а інші — кількістю.

Основними завданнями генетики є розроблення методів управління спадковістю та мінливістю з метою отримання необхідних людству форм організмів, регуляція формування їхніх природних і штучних популяцій, вивчення природи генетичних хвороб, розв’язання проблем стійкості природних і штучних популяцій видів.

Основні напрямки досліджень генетики:

• генетика людини; генетика рослин; генетика тварин; генетика мікроорганізмів; генетика індивідуального розвитку; молекулярно-генетичні механізми; цитогенетичні механізми; генетика адаптаційних процесів; генетика популяцій; еволюційна генетика; генетика соматичних клітин і клітинних популяцій; розроблення нових методів генетики; генетична інженерія.

Генетика працює на стику з багатьма науками, такими як: фізика, кібернетика, математика, хімія, еволюційне вчення, біотехнологія, практична селекція, соціологія, медицина, молекулярна біологія тощо.

2. Основні поняття генетики (спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантний стан ознаки, рецесивний стан ознаки, алельні гени, гомозиготи, гетерозиготи)

Словникова робота