Порошковий вогнегасник

Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів A, B, C (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин) та електроустаткування (Е).

A: Горіння твердих речовин

1) Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів)

2) Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси)

В: Горіння рідких речовин:

1) Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну);

2) Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину).

С: Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану)

Е: Електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В

Нижче наведені символи класів пожеж:

Рис. 2. Символи класів пожеж.

При гасінні пожежі класу А (горіння твердих речовин) вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум'я. Після того як полум'я збито, треба наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями.

Гасіння необхідно починати зі сторони вітру з послідовною обробкою місць пожежі з усіх напрямків. Після ліквідації полуменевого горіння необхідно провести розбирання та догашування тліючих вогнищ пожежі. Після закінчення гасіння за наявності вогнегасної речовини продовжити її подавання з метою охолодження нагрітих поверхонь.

Необхідно звернути увагу, що при гасінні пористої речовини (вата, поролон тощо) вогнегасний порошок не в змозі проникнути у її внутрішні шари, тому після того, як збито полум'я, необхідно догасити осередок пожежі водним вогнегасником або пінним низької кратності для запобігання повторного загоряння.

Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючи позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.

В резервуарах гасіння необхідно починати зі сторони вітру від ближчого борту резервуару або межі розливу. При гасінні порошковим вогнегасником струмінь, якщо він не перекриває вогнища пожежі, необхідно переміщувати швидкими рухами в горизонтальній площині, просуваючись у вибраному напрямку і не залишаючи за собою та з боків непогашених ділянок. Подачу вогнегасного порошку не зупиняти до ліквідації пожежі.

При гасінні витягнутих у довжину вогнищ пожежі (траншеї, зливні канави та ін.) найбільш доцільно вогнегасну речовину подавати з урахуванням напрямку вітру вздовж всієї канави.

Гасіння рідини, що витікає, необхідно починати з місця її розливу, а потім, піднімаючи струмінь вверх, погасити горящу рідину, що витікає.

Для запобігання розбризкування горючої рідини, що знаходиться в посудині, або проливів гасіння необхідно починати з відстані, що дорівнює максимальній довжині струменя, направляючи його в основу полум'я.

Під час гасіння пожежі класу C (горіння газоподібних речовин) струмінь вогнегасного порошку спочатку необхідно спрямовувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.

При ліквідації гасіння газового факелу із пошкодженого трубопроводу або технологічного обладнання з діаметром отвору до 90 мм гасіння здійснюється порошковим вогнегасником середньою частиною порошкового струменя. Струмінь в початковий момент подається в основу газового факела з наступним переміщенням вздовж його розповсюдження (вісь факела та вісь струменя повинні при переміщенні ставати паралельними).

При недосягненні гасіння одним вогнегасником атака повторюється з використанням одночасно декількох вогнегасників.

Рекомендується для захисту від високого теплового потоку, що виділяється при горіння газів, використовувати екрануючу здатність порошкової хмари, тобто перед гасінням до вогнища пожежі необхідно підходити одночасно з подачею порошку. Гасіння здійснюється з відстані не менше 1 м.

Під час гасіння електроустаткування струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум'я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.

При гасінні силового та освітлювального обладнання, що знаходиться в шафах, вогнегасну речовину необхідно подавати всередину шафи.

Якщо всередині вогнища пожежі знаходиться технологічне устаткування, то гасити особливо порошковими вогнегасниками необхідно з різних напрямків, використовуючи декілька вогнегасників

Вогнегасна дія полягає в утворенні із порошку плівки та припиненні доступу кисню.

Під час застосування порошкових вогнегасників необхідно брати до уваги можливість високого запилення і, як наслідок, - зниження видимості у приміщенні.

Якщо під час гасіння вогнегасний порошок потрапив на відкриті ділянки тіла, після закінчення гасіння пожежі необхідно змити його водою з милом.

Окремі рекомендації стосовно роботи з порошковими вогнегасниками наведено на рис. 8.

При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:

· у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;

· не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;

· під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;

· гасіння здійснювати з навітряного боку;

· залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);

· у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу;

· під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;

· після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;

· у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.