Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення функціонального стану організму та рівня фізичної підготовленості.
Після проходження медичного контролю стану організму та отримання дозволу на оздоровчі тренування від лікаря слід, за допомогою тренера, або самостійно, визначити функціональний стан свого організму та рівень фізичної підготовленості. Досить часто суб’єктивні відчуття можуть бути помилковими і початківці, орієнтуючись виключно на самопочуття, вважають себе здатними переносити достатньо великі навантаження. Наслідком таких помилок можуть бути, як мінімум, больові відчуття в м’язах та суглобах, а в гіршому випадку – перенапруження серцево-судинної системи. Для запобігання таким ситуаціям існує цілий ряд методик визначення функціонального стану організму та рівня фізичної підготовленості. За відсутністю спеціального медичного обладнання та апаратури спортсмени-початківці можуть обрати собі одну, чи декілька, наведених нижче методик, доступних в звичайних побутових умовах. а) сходова проба проф. Д.М.Аронова: Практично здоровим людям у віці до 50 років для визначення рівня фізичної підготовленості професор медицини Д.М. Аронов рекомендує застосовувати так звану " сходову" пробу. Для її проведення треба піднятися по сходах на 4-й поверх стандартного будинку нормальним темпом, без зупинок на сходових майданчиках. Якщо після підйому дихається легко і немає неприємних відчуттів, можна вважати стан фізичній підготовленості задовільним. Якщо з'явилася задишка коли дійшли до 4-го поверху - середня фізична підготовленість. Якщо задишка важка, слабкість виникла на 3-му поверсі - фізична підготовленість погана. б) методика академіка М.М.Амосова: Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи можна рекомендувати простий тест, запропонований академіком М.М. Амосовим. В спокійному стані, у положенні стоячи, п'яти разом, носки нарізно, слід полічити пульс за 15 секунд і визначити кількість ударів за хвилину. Далі, у повільному темпі, треба виконати 20 глибоких присідань, піднімаючи руки вперед, зберігаючи тулуб прямим і широко розводячи коліна. Знову полічити пульс. Пре збільшенні числа ударів менше, ніж на 25% від початкового рівня можна оцінити стан серцево-судинної системи як добрий, до 50% - задовільний, 75% і вище - незадовільний. в) тести К.Купера: Найбільш відомі тести для визначення рівня фізичного стану і фізичної підготовленості були розроблені американським тренером і фізіологом Кеннетом Купером. Нижче приводиться популярний 12-хвилинний тест визначення рівня фізичної підготовленості. Для проходження цього тесту треба здолати будь-яким способом (бігом, ходьбою, або їх сполученням) за 12 хвилин максимально можливу відстань, і далі, по відповідній таблиці (табл. 1), визначити ступінь своєї фізичної підготовленості. Таблиця 1. 12-хвилинний тест визначення рівня фізичної підготовленості (по К. Куперу)
Таблиця 2. Тримильний тест визначення рівня фізичної підготовленості (по К. Куперу)
У таблиці 2 наводяться дані ще одного тесту, що дозволяє судити про ступінь фізичного розвитку; це, так званий, тримильний тест. Обидва тести розраховані на людей, що вже мають певний рівень підготовленості; проводити їх рекомендується не раніше, ніж через 5-6 тижнів тренувань в режимі помірних навантажень.
|