Організаційно-економічні особливості функціонування різних видів підприємств

Закон України " Про підприємства" припускає організацію та функціонування наступних видів підприємств [14].

Залежно від форми власності розрізняють:

1. Підприємства, що засновані на приватній власності.

Право приватної власності виникає на підставі одержання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, від індивідуальної праці, ведення підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладання інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами приватної власності є:

- індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно на його праці;

- сімейні підприємства, засновані на власності та праці громадян України - членів однієї родини, що проживають разом;

- приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили;

- селянські (фермерські) господарства;

- підприємства, засновані на власності іноземних громадян.

Крім перерахованих видів підприємств об'єктом приватної власності є також: майно, що належить громадянам, зокрема тим, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а саме: житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна та робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, кошти, інші цінні папери, а також майно споживчого і виробничого призначення; твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної діяльності.

2. Підприємства, засновані на колективній власності.

Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян та юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств та об'єднань; передавання державних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств у акціонерні та інші товариства; державних субсидій; пожертвувань організацій та громадян, інших цивільно-правових угод.

Суб'єктами права колективної власності є:

- орендні підприємства;

- організації орендарів;

- товариства покупців;

- кооперативи;

- колективні підприємства, в тому числі й колективні сільськогосподар-ські підприємства;

- споживчі товариства та їх спілки;

- господарські товариства;

- спільні підприємства;

- об'єднання недержавних підприємств (асоціації, корпорації, консорці-уми, концерни та інші об'єднання).

3. Підприємства, засновані на загальнодержавній власності.

Об'єктом загальнодержавної власності є майно державних підприємств, а суб'єктом - держава в особі Верховної Ради України.

4. Підприємства, засновані на комунальній власності.

Суб'єктами права комунальної власності є:

- автономна республіка Крим в особі її Верховної Ради;

- адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Залежно від організаційно-правової форми проведення підприємницької діяльності виділяють 14 організаційно-правових форм господарювання підприємств, перелік і характеристику яких наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Перелік та характеристика організаційно-правових форм

господарювання підприємств [14]

Форма господарювання	Характеристика
1. Індивідуальне підприємство	Засноване на особистій власності фізичної особи та її праці
2. Сімейне підприємство	Засноване на власності та праці громадян України - членів однієї родини, які проживають разом
3. Приватне підприємство	Засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили
4. Колективне підприємство	Засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації
5. Державне підприємство	Засноване на загальнодержавній власності
6. Державне комунальне підприємство	Засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць
7. Спільне підприємство	Засноване на базі об'єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи та суб'єкта державної власності, на які не розповсюджено дію Декрету Кабінету Міністрів №24-92 від 31.12.92 р. " Про упорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств"
8. Підприємство, засноване на повній власності або громадянина юридичної особи іншої держави	Підприємство, що повністю належить іноземному інвестору, тобто єдиним засновником і власником якого є окремий іноземний громадянин чи юридична особа іншої держави
9. Кооператив	Вид підприємства, яке створене громадянами України, що добровільно об'єдналися на основі членства для загального здійснення господарської та іншої діяльності
	Продовження табл. 1.2
10. Орендне підприємство	Створене на базі орендованого майна державного підприємства. Об'єктами оренди є: цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій чи їхніх структурних підрозділів (філій, цехів, ділянок); окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, організацій
11. Селянське (фермерське) господарство	Форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, що об'єдналися для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного та соціального стану
12. Споживче товариство	Самостійна демократична організація громадян, які на основі добровільності членства та взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об’єднуються для загального господарювання з метою поліпшення свого економічного та соціального стану
13. Союз споживчих товариств	Об'єднання на добровільних засадах споживчих товариств. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їхніми спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій
14. Господарські товариства	Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами та громадянами шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: - акціонерні товариства; - товариства з обмеженою відповідальністю; - товариства з додатковою відповідальністю; - повні товариства; - командитні товариства
14.1. Акціонерне товариство	Товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства
	Закінчення табл. 1.2
14.2. Відкрите акціонерне товариство	Вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, купуватися та продаватися на біржах
14.3. Закрите акціонерне товариство	Вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками та не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржах. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери та фондову біржу та внесенням змін у статут товариства
14.4. Товариство з обмеженою відповідальністю	Товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків
14.5. Товариство з додатковою відповідальністю	Товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а у випадку недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах
14.6. Повне товариство	Товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном
14.7. Командитне товариство	Товариство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні суспільства (вкладників). Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства
14. Дочірнє підприємство	Підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство

Залежно від обсягів діяльності та чисельності робітників підприємства (незалежно від форми власності) виділяють великі, середні і малі підприємства.

До малих підприємств відносять підприємства, що створюються та функціонують, чисельність робітників яких не перевищує в:

- промисловості та будівництві - 200 осіб;

- інших областях виробничої сфери - до 50 осіб;

- науці та науковому обслуговуванні - до 100 осіб;

- областях невиробничої сфери - до 25 осіб;

- роздрібній торгівлі - до 15 осіб

Залежно від рівня агрегування майна можуть створюватися та функціонувати самостійні підприємства та об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші), до складу яких входять на різних умовах дві або більше юридичні особи, описані нижче.

Можуть бути організовані наступні види об'єднань:

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність своїх членів.

Корпорація - договірне об'єднання господарських суб’єктів на засадах інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн - статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Об'єднання - інші об'єднання підприємств за галузевим, територіальним та іншими принципами.

Усі перераховані види підприємств мають однакові права та обов'язки, визначені законодавством. У той же час організаційно-економічний механізм діяльності окремих видів підприємств має суттєві особливості.

1. Підприємства різних організаційно-правових форм господарювання можуть мати різні джерела формування статутного фонду.

Ними можуть бути:

а) кошти державного бюджету;

б) власні кошти одного засновника (фізичної особи);

в) кошти декількох засновників - юридичних або фізичних осіб.

2. Підприємства використовують різний механізм формування та поповнення статутного фонду. Для підприємства, що створюється шляхом:

а) перерахування коштів (або внесення наявних грошей) на розрахун-ковий рахунок підприємства;

б) передачі майнових внесків за оціночною вартістю;

в) випуску та придбання акцій підприємства за грошові кошти або в іншій погодженій формі.

Під час перетворення або продажу шляхом:

а) викупу підприємства його трудовим колективом;

б) купівлі підприємства новим власником за конкурсом, на аукціоні або безпосередньо у власника.

3. Підприємства можуть використовувати різні форми персоніфікації права власності:

а) акціонерний принцип;

б) пайовий принцип;

в) без персоніфікації права власності.

4. Персонал підприємств окремих організаційно-правових форм склада-ють не тільки наймані робітники, але й співвласники (володарі акцій та пайовики) підприємства, а також його кредитори (володарі облігацій або цільових внесків).

5. Мають місце особливості в організації колективного стимулювання робітників:

а) участь у капіталі (розповсюдження акцій підприємства серед робітників та відповідна виплата дивідендів);

б) участь у прибутку (виплата бонусів, тобто додаткових премій за результатами діяльності компаній);

в) участь у результатах росту продуктивності праці (гнучкі системи оплати праці, що встановлюють залежність збільшення заробітної платні від росту продуктивності праці).

Знання організаційно-економічних особливостей функціонування окремих видів підприємств є необхідною умовою розробки загальної та функціональної стратегій його діяльності.