Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






На підприємстві






 

 

Для правильної організації праці на підприємстві необхідно знати, яка кількість праці потрібна для виконання тієї чи іншої роботи. Регламентація праці в часі здійснюється через норми праці. Нормування праці – визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу.

Існують такі норми праці:

- часу;

- виробітку;

- чисельності;

- обслуговування.

Норма часу – тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт:

 

Нч = Тоснд + Тоб + Твперпз, (2.82)

де Тосн - основний час;

Тд – допоміжний час;

Тоб - час на обслуговування робочого місця;

Тв - час на відпочинок і особисті потреби;

Тпер – час перерв з оргтехнічних причин;

Тпз – підготовчо-заключний час.

Норма виробітку (Нвир) – це кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу:

, (2.83)

де ТД – дійсний фонд робочого часу;

НЧ – установлена норма часу на одиницю продукції.

Приклад. Визначити норму часу та денну норму виробітку робітника на основі таких даних: основний час на виготовлення деталі – 17 хв., допоміжний час - 3 хв.; час на обслуговування робочого місця - 8% від оперативного, час на перерви, передбачені технологією – 3% від оперативного, підготовчо-заключний час для партії деталей із 400 шт. – 560 хв., час на відпочинок і особисті потреби – 50% від підготовчо-заключного часу. Тривалість зміни – 8 год.

1. Час на обслуговування робочого місця:

Тобсл = 20 х 0, 08 = 1, 6 хв.

2. Час на перерви, передбачені технологією:

Тпер = 20 х 0, 03 = 0, 6 хв.

3. Підготовчо-заключний час на виготовлення однієї деталі:

Тпз = 560: 400 = 1, 4 хв.

4. Час на відпочинок і особисті потреби:

Твід = 1, 4 х 0, 5 = 0, 7 хв.

5. Норма часу на виготовлення однієї деталі складає:

Нч = 17+3+1, 6+0, 6+1, 4+0, 7 = 24, 3 хв.

6. Норма виробітку складе:

або 19 деталей/зміну.

 

Якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зменшується на:

а якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зменшується на

, %.

Норма обслуговування - це встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітників місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

, (2.84)

де tобсл – норма часу на обслуговування устаткування.

Норма чисельності - це необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.

На основі встановлених норм праці визначають необхідну чисельність працівників підприємства. Загальна чисельність працівників складається з чисельності виробничого персоналу та невиробничого персоналу.

Розрахунок планової чисельності виробничого персоналу (Чпп) здійснюється за формулою

, (2.85)

де Чпб - базова чисельність виробничого персоналу;

Iq - індекс росту обсягу виробництва в плановому періоді;

Iпт - запланований індекс росту продуктивності праці.

Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу може бути визначена в основному трьома методами.

1. Метод коригування базової чисельності:

, (2.86)

де Чзаг загальна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Чбаз – чисельність промислово-виробничого персоналу за базо­вий період;

Кз коефіцієнт зміни обсягів виробництва розрахункового періоду відносно базового;

DЧ – сумарні зміни чисельності за пофакторним розрахунком можливої зміни продуктивності праці.

2. Метод розрахунків на основі повної трудомісткості виготовлення продукції. Такий метод є точнішим і виражається форму­лою

, (2.87)

де Тсум - сумарна трудомісткість робочої програми;

Фд - дійсний фонд часу роботи одного средньооблікового працівника;

Кв - середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

3. Метод підсумовування. Такий метод на сьогодні найпоширені­ший. Його формула така:

 

Чзагн + Чнн + Чдоп + Чслуж, (2.88)

 

де Чн – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються;

Чнн – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які не нор­муються;

Чдоп чисельність працівників (переважно допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати тру­домісткість;

Чслуж – чисельність службовців, ІТП, управлінського персоналу.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, визначається так:

 

, (2.89)

де N - планова кількість виробів, нат. од.

Нвир – годинна норма виробітку одного працівника, нат. од.

Фд - дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника;

Кв - середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

Приклад. На виробничій ділянці протягом року необхідно обробити 50 тис. деталей. Змінна норма виробітку - 25 деталей, норма виконання - у середньому 120%. Визначити чисельність робітників на ділянці, якщо у році 266 робочих днів.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, складе:

 

люд.

 

Чисельність обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, обчислюється за формулою

, (2.90)

де n - загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

З - кількість змін роботи устаткування;

Ксс - коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності;

Но - норма обслуговування на одного працівника.

Приклад. У цеху встановлено 50 верстатів, режим роботи - тризмінний, норма обслуговування - 10 верстатів на одного наладчика, коефіцієнт облікового складу - 0, 88. Визначити чисельність наладчиків.

люд.

Планова чисельність допоміжних працівників (Чдоп) визначається аналогічно чисельності основних працівників, якщо для них установлені визначені норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, то їхня чисельність установлюється за формулою:

 

, (2.91)

де nД - кількість робочих місць допоміжних працівників.

Чисельність керівників, фахівців, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, у якому встановлюються кількість працівників по кожній із зазначених груп відповідно діючим нормативам чисельності.

 

 

Запитання для обговорення

 

 

1. Визначте сутність понять “трудові ресурси”, “трудовий колектив”, “кадри”, “персонал”.

2. Наведіть склад та структуру виробничого персоналу.

3. Які ознаки покладено в основу класифікації персоналу підприємства?

4. Що таке кваліфікація працівника?

5. Розкрийте тенденції динаміки структури персоналу підприємства.

6. Наведіть особливості формування структури персоналу різних підприємств та організацій різних типів, розмірів і форм власності.

7. Дайте визначення поняття “продуктивність праці” та розкрийте його економічний зміст.

8. Охарактеризуйте систему показників, за допомогою яких вимірюють продуктивність праці.

9. Які методи використовують для вимірювання продуктивності праці?

10. Як продуктивність праці впливає на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства? Доведіть ваші твердження.

11. Дайте характеристику факторам, що впливають на продуктивність праці, та визначте характер їх впливу на зміну продуктивності праці.

12. Розкрийте фактори, що визначають чисельність працівників на підприємстві.

13. Наведіть алгоритм визначення чисельності окремих категорій працівників та загальної чисельності персоналу підприємства.

14. Які коефіцієнти розраховують для оцінки складу персоналу? Наведіть алгоритми їх розрахунків.

15. Дайте характеристику показникам, що визначають рух персоналу, наведіть алгоритм їх розрахунку.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал