Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Термінологічний словник. Абсолютна концентрація – будь-яке укрупнення виробництва (або розростання самого підприємства, або об’єднання дрібних підприємств).
|
|
Абсолютна концентрація – будь-яке укрупнення виробництва (або розростання самого підприємства, або об’єднання дрібних підприємств).
Абсолютна матеріалоємність – витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.
Авторське право – система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на використання плодів своєї праці.
Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий і адміністративний) вплив на відносини людей в процесі виробництва, оскільки ці відносини регулюються певними правовими нормами.
Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном суспільства.
Амортизація - процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення.
Асортимент - різновид виробів в межах даної номенклатури.
Валова продукція – загальний обсяг виробництва, тобто обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах.
Валовий оборот – загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.
Валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.
Винахід – принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства.
Виробіток – кількість продукції, що виготовлена за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника.
Виробництво – процес, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою задоволення суспільних і особистих потреб.
Виробнича інфраструктура – комплекс підрозділів, які прямо не беруть участі в створенні продукції підприємства, але сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови (допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства (ремонтний, транспортний, інструментальний, енергетичний, складське господарство); магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору й обробки інформації тощо).
Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі та асортименті при повному завантаженні обладнання та виробничих площ.
Виробнича програма підприємства (план виробництва та реалізації продукції) - система планових завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.
Виробнича структура – виробничі підрозділи - цехи, ділянки, що обслуговують господарства та служби (прямо або побічно беруть участь у виробництві), зв'язки між ними, взяті в сукупності.
Виробничий персонал – працівники, зайняті у виробництві та його обслуговуванні (зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, у заводських лабораторіях, дослідницьких відділах, апараті заводоуправління, працівники охорони).
Виробничий процес – сукупність окремих процесів праці, спрямованих на перетворення сировини та матеріалів у готову продукцію.
Виробничі запаси – матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.
Витрати майбутніх періодів – нематеріальні елементи оборотних фондів, які включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.
Відкрите акціонерне товариство – вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, купуватися та продаватися на біржах.
Відновна вартість основних фондів - це розрахункові витрати на відтворення в сучасних умовах їхньої точної копії з використанням аналогічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів.
Відрядна форма оплата праці передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за визначений період часу.
Гудвіл – сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо.
Дегресуючі витрати – витрати, які зростають повільніше, ніж обсяг виробництва.
Державне підприємство – підприємство, засноване на загальнодержавній власності.
Дивізіонна структура управління –структура, якабудується за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування.
Додаткова заробітна платня – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Допоміжні виробничі процеси – процеси виготовлення продукції, які використовується на власні потреби підприємства для забезпечення нормального здійснення основних процесів.
Доход – виручка підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.
Дочірнє підприємство – підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.
Економічна (відносна) концентрація – ріст питомої ваги крупних підприємств в загальному обсязі виробництва.
Економічний механізм управління якістю продукції – способи та методи, які спрямовані на забезпечення виробництва та реалізації продукції високої якості.
Економічні методи управління - прийоми та способи управління, які мають в своїй основі використання економічних законів, економічних інтересів і показників.
Загальна матеріалоємність –вартість усіх матеріальних витрат на одиницю чи виробу на 1 гривню виготовленої продукції.
Загальна структура підприємства – комплекс виробничих підрозділів, організацій по управлінню підприємством та обслуговуванням працівників, їхня кількість, величина, взаємозв'язки та співвідношення між ними за розміром зайнятих площ, чисельності працівників і пропускної здатності.
Загальні витрати виробництва – витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх величина залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції.
Закрите акціонерне товариство – вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками та не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.
Заохочувальні та компенсаційні виплати – винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами, чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.
Заробітна платня – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Змінні витрати – витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.
Інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціального ефекту.
Індивідуальне підприємство – підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці.
Інноваційна діяльність - пошук можливостей, що забезпечують практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу з метою одержання нового або вдосконаленого продукту, способу його виробництва та задоволення суспільних потреб в конкурентоспроможних товарах і послугах.
Інноваційний процес - процес перетворення наукового знання в фізичну реальність, тобто це процес створення, освоєння та розповсюдження нововведення, що задовольняє новим суспільним потребам.
Інновація – цільову зміну в функціонуванні підприємства як системи; кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.
Інфраструктура підприємства – комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства.
Кваліфікація – сукупність спеціальних знань і навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій зумовленої складності.
Керівники - працівники, які обіймають керівні посади на підприємстві та його структурних підрозділах.
Колективне підприємство – підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації.
Командитне товариство – товариство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні суспільства (вкладників). Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства.
Комбінування виробництва - поєднання в одному підприємстві різногалузевих виробництв, пов’язаних між собою в технічному, економічному та організаційному відношеннях.
Консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети.
Концентрація виробництва – зосередження виробництва на великих підприємствах у межах кожної галузі.
Концерн – статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.
Кооператив – вид підприємства, яке створене громадянами України, що добровільно об'єдналися на основі членства для загального здійснення господарської та іншої діяльності.
Кооперування виробництва - тривалі виробничі зв'язки між підприємствами, що сумісно виготовляють кінцевий продукт.
Корпорація – договірне об'єднання господарських суб’єктів на засадах інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Лінійна організаційна структура управління - така структура, між елементами якої існують тільки одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має тільки одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції в відповідному підрозділі.
Лінійно-штабна структура управління – структура, яка передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання та формувати відповідні управлінські рішення.
Масове виробництво – виготовлення окремих видів продукції у великих кількостях на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.
Матрична структура управління – структура, яка передбачає створення наряду з лінійними керівниками та функціональним апаратом управліннятимчасових проектних груп, які формуються з фахівців функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції.
Мінімальний (страховий) запас – запас, який створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні і забезпечує безупинну роботу підприємства.
Місія – основна загальна ціль підприємства (чітко, визначена причина існування, основне його призначення, напрям суспільно-підприємницької діяльності).
Модернізація діючого виробничого обладнання – його удосконалення з метою запобігання техніко-економічного старіння та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.
Моральний знос основних фондів виражається в знеціненні їх вартості до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.
Незавершене виробництво – предмети праці, які ще не пройшли всі стадії обробки.
Нематеріальні ресурси – ресурси, які не мають матеріальної основи, але здатні давати прибутки або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду.
Непрямі витрати – витрати, величина яких не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом.
Номенклатура - перелік назв окремих видів продукції.
Номінальна заробітна платня – сума коштів, отримана працівником за свою працю.
Норма виробітку – кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу.
Норма запасу оборотних коштів – мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства.
Норма обслуговування - встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітників місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.
Норма часу – тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт.
Норма чисельності - необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.
Норматив оборотних коштів – їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.
Нормативна трудомісткість – сума витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції або виконання комплексу.
Нормативно-чиста продукція – частина ціни виробу (робіт, послуг), яка включає основну й додаткову заробітну платню персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи та нормативний прибуток.
Нормування праці – визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу.
Об'єкти промислової власності – винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, товарні марки та товарні знаки, гудвіл.
Оборотні фонди - частина виробничих фондів, речовинні елементи яких у процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натурально-речовинну форму і переносять усю свою вартість на вартість виготовленої продукції.
Оборотність оборотних коштів – тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.
Обслуговуючі процеси – процеси, які забезпечують нормальні умови здійснення основних та допоміжних процесів (складські, транспортні процеси).
Одиничне виробництво – штучне виробництво виробів різноманітної та непостійної номенклатури обмеженого споживання.
Оперативно-календарне планування – календарне узгодження виробничого процесу між структурними підрозділами з урахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу.
Операційний прибуток – результат операційної (виробничо-збутової або основної для даного підприємства) діяльності.
Організаційна структура управління - форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.
Орендне підприємство – підприємство, створене на базі орендованого майна державного підприємства.
Основна заробітна платня – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
Основні виробничі процеси – процеси безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, яка визначає виробничий профіль підприємства.
Основні фонди - засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово по мірі використання.
Патент – документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право використання зазначеного в патенті винаходу або раціоналізаторської пропозиції.
Первісна (балансова) вартість основних фондів відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію (вартість придбання обладнання, транспортні витрати, пов’язані з його доставкою та вартість монтажних робіт на місці експлуатації).
Питома матеріалоємність - витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.
Підготовчий запас – запас, який пов'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування і складування виробничих запасів.
Підприємство – самостійний господарюючий уставний суб'єкт, який володіє правами юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Планування – процес визначення цілей, яких підприємство хоче досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.
Повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Погодинна форма оплати праці – оплата праці залежно від відпрацьованого часу та рівня кваліфікації.
Подетальна спеціалізація - зосередження виробництва визначених деталей і агрегатів, заготівель і напівфабрикатів, а також виконання окремих технологічних процесів (наприклад, підшипниковий завод).
Постійні витрати – витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах.
Поточне планування – розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).
Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях.
Предметна спеціалізація – зосередження виробництва визначених видів продукції кінцевого споживання.
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.
Прибуток від звичайної діяльності – різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
Прибуток від операційної діяльності – алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Приватне підприємство – підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили.
Прогресуючі витрати – витрати, які зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва.
Продуктивність праці - показник, який характеризує ефективність праці в процесі виробництва продукції та показує здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.
Промисловий зразок – розроблена автором або авторським колективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві.
Пропорційні витрати – витрати, розмір яких перебуває у пропорційній залежності від обсягів виробництва (кількості виготовленої продукції).
Професія – вид трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки.
Прямі витрати – витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням певного виду продукції і можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо.
Раціоналізаторська пропозиція – корисна рекомендація, що стосується техніки та технології, які використовуються на даному підприємстві.
Реалізована продукція – товарна продукція, яку фактично відвантажено й оплачено споживачем продукції підприємства за певний (плановий) період.
Реальна заробітна платня – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.
Реальні інвестиції – вкладення капіталу в розвиток матеріально-технічної бази та удосконалення виробничих процесів підприємства.
Резерви підвищення продуктивності праці – невикористані можливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо).
Реконструкція діючого підприємства – здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання виробництва.
Ремонт основних фондів - це відновлення фізично зношених окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом усього терміну їх служби.