Види інновацій та критерії їх класифікації

Важливим етапом аналізу та управління інноваціями є їхня класифікація за різноманітними ознаками.

Класифікація інновацій використовується не лише з метою упорядкування та втілення їх у практику підприємства, а, передусім, для визначення перспективних нововведень, реалізація яких повинна сприяти подальшому прогресу та ефективності виробництва.

Існує множина класифікаційних ознак інновацій, які залежать від критеріїв, використовуваних для типології інновацій (рис.5.4).

Важливою за значущістю та найбільш розповсюдженою є поширена класифікація інновацій з урахуванням сфер діяльності підприємства. Виділяють наступні групи інновацій:

- технологічні (направлені на створення та освоєння нової продукції, технології, матеріалів, реконструкцію виробничих приміщень, модернізацію обладнання);

- виробничі (направлені на розширення виробничих потужностей, зміну структури виробництва);

- економічні (орієнтуються на зміну методів і способів планування виробничої діяльності, зниження витрат, зростання економічного стимулювання та зацікавленості робітників, покращення кінцевих результатів виробничої діяльності);

Рисунок 5.4 – Класифікація інновацій за різними ознаками

- управлінські (націлені на покращення стилю та методів управління, організаційної структури, використання нових засобів обробки інформації);

- соціальні (пов'язані зі зміною та покращенням умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів);

- торговельні (направлені на зміни в торговельній діяльності, тобто на використання методів цінової політики при взаємовідносинах з постачальниками та покупцями, застосування нових методів розподілу прибутку та ін.);

- юридичні (нові та опрацьовані нормативно правові документи, що визначають та регулюють усі види діяльності підприємств та організацій, фізичних осіб та їх об’єднань.

У найбільш загальній формі класифікація інновацій з урахуванням їхньої структурної характеристики подає собою виділення таких груп:

- інновації на вході - зміни у виборі та використанні сировини, матеріалів, обладнання, інформації, робітників та ін. ресурсів;

- інновації на виході - цільові зміни у виробах, послугах, технологіях;

- інновації системної структури підприємства - цільові зміни у виробничому, технологічному та управлінському процесі.

Залежно від глибини змін, що вносяться, виділяють такі інновації:

- радикальні (базові) - принципово нові технології, методи управління, види продукції, які суттєво відрізняються від тих, що існували раніше);

- поліпшуючі - інновації, які стосуються вже існуючого продукту, характеристики якого значно покращені за рахунок використання більш ефективних компонентів, матеріалів;

Залежно від технологічних параметрів інновації підрозділяються на такі:

- продуктові (використання нових матеріалів, нових напівфабрикатів та комплектуючих);

- процесні (нові методи організації виробництва, нові технології, нові організаційні структури в складі підприємства).

За спрямованістю дій виділяють інновації:

- заміщуючі (передбачають повне витиснення застарілих засобів);

- скасовуючі (виключають випуск якогось виробу, операції та не заміщують їх новими);

- поворотні (коли після використання нововведення виявляється його невідповідність новим умовам та доводиться повертатися до попередника;

- відкриваючі (створюють засоби, які не мали аналогів, тобто фундаментальні винаходи (радіо, телебачення тощо).

За сферами розробки і планування: промислові; торговельно-посередницькі; сільськогосподарські; правові; послуги; науково-педагогічні.

За охопленням очікуваної частки ринку: локальні; системні; стратегічні.

За рівнем розробки і розповсюдження: державні; регіональні; галузеві; корпоративні.

За типом новини для ринку: нові для галузі в світі; нові для галузі в країні; нові для підприємства.

Таким чином, класифікація за наведеними вище ознаками дасть можливість:

- обрати правильну стратегію розвитку підприємства-інноватора, яка залежить від домінуючого типу інновацій;

- залежно від виду інновацій побудувати економічні механізми та організаційні форми управління;

- змоделювати поведінку підприємства щодо реалізації своєї інноваційної продукції на ринку;

- формувати науково-дослідні та конструкторські підрозділи;

- розробляти систему стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.