Поняття та необхідність управління

Будь-який об'єкт, явище або процес (включаючи підприємство) можна розглядати як систему. Під системою розуміють сукупність взаємопов’язаних в одне ціле елементів. Елемент системи - це частина цілого, яку під час розгляду не треба ділити на складові.

Перша особливість підприємства як системи полягає в тому, що підприємство - це відкрита система, яка може існувати тільки за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Іншою особливістю підприємства як системи є те, що воно є системою, яку створено людиною для власних інтересів, передусім - для спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є розподіл праці.

Оскільки робота на підприємстві поділена між підрозділами та окремими виконавцями, то виникає необхідність координування їх дій, щоб досягти загальної мети. Виникає необхідність відділення управлінської праці від виконавчої. Таким чином, необхідність управління пов'язана з процесами розподілу праці на підприємстві.

Сучасне управління - це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку.

Основоположником управління є американський інженер і дослідник Ф. Тейлор. Запропонована ним раціоналізація праці та відносин на виробництві дозволила докорінно змінити організацію й управління, а значить і ефективність виробництва. Ф. Тейлор розглядав управління як “мистецтво знати точно, що слід зробити та як це зробити найкращим і найдешевшим способом”.

Наука управління за останні два-три десятиріччя пережила глибокі модифікації. Вдосконаленню управлінської практики сприяв прогрес у оргтехніці та те, що відбувається сьогодні в практиці й теорії управління називається “тихою управлінською революцією”. Її початок співпав із вступом західного суспільства в інформаційну стадію. На зміну старій раціоналістичній концепції управління приходить нова неформальна, яку прийнято називати маркетинговою, інформаційною.

Суть раціоналістичної концепції полягає в переконанні, що успіх фірми залежить від раціональної організації виробництва, зниження затрат за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, ефективності використання виробничих ресурсів, тобто від внутрішніх факторів. Фірма розглядається як закрита система, мета та завдання якої є заданими й стабільними протягом тривалого періоду часу. Основа стратегії такої фірми - поглиблення спеціалізації виробництва, організаційна структура будується за функціональним принципом, вирішальне значення має контроль.

Неформальна концепція має за основу ситуаційний підхід до управління. Фірма розглядається як живий організм, як відкрита система та головна умова її успіху лежить поза нею. Ситуаційний підхід до управління означає, що внутрішня побудова системи управління є відповіддю на різні впливи зовнішнього середовища. Організаційний механізм пристосовується до нових проблем і виробітки нових рішень.