Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи визначення собівартості продукції
Методи визначення собівартості продукції умовно можна поділити на такі групи [18]: 1. Кошторисні. Собівартість товарної продукції визначають, додаючи до суми кошторису інші витрати, що відносяться на собівартість. 2. Підсумовування попередньо визначеної собівартості окремих виробів: , (4.6) де С – загальна собівартість товарної продукції; п – кількість найменувань продукції; Сі – собівартість одиниці продукції; Qi – загальний обсяг виробництва продукції i-го виду. 3. Пофакторний метод, за яким визначають собівартість продукції з урахуванням впливу різноманітних чинників на її формування. , (4.7) де Cб – собівартість планового обсягу товарної продукції за рівнем витрат базового (минулого) періоду. Така собівартість називається розрахунковою; т – кількість факторів, які впливають на собівартість продукції в плановому періоді; DСj – зміна собівартості під виливом різноманітних факторів. Зміна собівартості під впливом організаційно-технічних факторів обчислюється на плановий обсяг виробництва продукції як різниця витрат до і після впровадження заходів. , (4.8) де DC – зміна собівартості внаслідок організаційно-технічних заходів; C2, C1 – витрати на одиницю продукції відповідно після і до впровадження заходів; Q2 – обсяг виробництва даної продукції після впровадження заходів у плановому періоді. У розрахунковій собівартості Сб умовно-постійні витрати обчислені на рівні базового періоду, а в плановому періоді обсяг виробництва може змінитися, що відповідно вплине на собівартість продукції. Цю обставину треба враховувати як окремий фактор, тобто , (4.9) де – відносна зміна умовно-постійних витрат у плановому періоді; Спб – абсолютна сума умовно-постійних витрат у базовому періоді; Впост, В – зміна в плановому періоді відповідно обсягу виробництва та умовно-постійних витрат, %. Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції: , (4.10) де Срп – собівартість реалізованої продукції; Ссп, Сск — собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду; Свп, Свк — собівартість залишків відвантаженої продукції на початок та кінець розрахункового періоду, яка діє де перейшла у власність покупця.
|