Економічна ефективність і шляхи підвищення якості продукції

Підвищення якості продукції безпосередньо впливає на виробництво, його ефективність, а також на імідж підприємства в цілому. Підвищення якості продукції забезпечує економію сировини, матеріалів, палива, енергії, зростання ефективності інвестицій, повніше задоволення різноманітного попиту споживачів, а також сприяє виходу підприємства на світовий ринок, збільшенню експорту.

Шляхи поліпшення якості виробів за своїм змістом та цілеспрямованістю об’єднують у три групи: технічні, організаційні, соціально-економічні.

Серед технічних шляхів підвищення якості визначальне місце належить постійному вдосконаленню проектування, техніко-технологічної бази підприємства, поліпшення стандартизації. До організаційних чинників підвищення якості належать: запровадження сучасних форм організації виробництва та управління ним; удосконалення методів технічного контролю та розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції; розширення прямих господарських зв’язків; вивчення та запровадження позитивного досвіду в галузі проектування та виготовлення високоякісних виробів. До соціально-економічних способів та методів поліпшення якості відносять: систему прогнозування та планування якості продукції, достатньо потужну мотивацію праці, активізацію людського чинника, проведення правильної кадрової політики, створення належних умов праці та життєдіяльності.

Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва та реалізації продукції підвищеної якості.

Річний економічний ефект (або річний прибуток від поліпшення якості) розраховується за формулою

, (3.25)

де DП – приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн;

Е_н – коефіцієнт прибутковості капіталовкладень;

К - питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо підвищення якості продукції, грнод.;

N - обсяг продукції підвищеної якості в натуральних одиницях.

Приклад. Визначити річний економічний ефект у виробника побутових кухонних комбайнів нової покращеної моделі (табл.3.4).

Таблиця 3.4 – Вихідні дані для розрахунків

Приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції покращеної якості становитиме:

грн/од.

Тоді річний економічний ефект у виробника побутових кухонних комбайнів нової покращеної моделі складе:

тис. грн

Якщо поліпшення якості продукції знаходить своє відображення в підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту (DП):

, (3.26)

де Ц₁, Ц₂ - відповідно ціна одиниці продукції нижчого та вищого сорту;

С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції нижчого та вищого сорту.

Річний економічний ефект у виробника продукції покращеної якості може бути обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції поліпшеної і попередньої якості:

, (3.27)

де С₁, С₂ – собівартість виготовлення одиниці продукції відповідно попередньої та покращеної якості, грн;

К₁, К₂ - питомі капіталовкладення у виробництво продукції відповідно попередньої та покращеної якості, грн

Досить часто цей ефект може мати відмітне значення тому, підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити собі необхідний рівень рентабельності виробництва. У такому випадку економічний ефект можна розрахувати як DП.

Річний економічний ефект у споживачів продукції покращеної якості може бути розрахований як зміна річної величини одноразових і поточних витрат:

, (3.28)

- питомі капітальні вкладення на придбання та експлуатацію виробів відповідно попередньої та покращеної якості;

- річна сума експлуатаційних витрат по виробах відповідно попередньої та покращеної якості;

a₀ - коефіцієнт еквівалентності старої продукції новій за корисним ефектом (продуктивності, терміну служби тощо).

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект. Цей ефект враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.

Сумарний річний економічний ефект від підвищення якості продукції визначається як сума річних економічних ефектів під час виробництва й експлуатації (споживанні):

. (3.29)

Приклад. Визначити річний економічний ефект від виробництва і споживання харчових поліпшувачів із натуральної сировини, які використовуються в хлібопекарній промисловості (табл.. 3.5).

Таблиця 3.5 – Вихідні дані для розрахунків

Річний економічний ефект у виробника продукції можна обчислити як річний економічний ефект від випуску хлібопекарного поліпшувача покращеної якості:

грн

Річний економічний ефект у споживачів обчислюється як різниця витрат на споживання поліпшувача покращеної якості та поліпшувача попередньої якості:

грн

Отже, сумарний річний економічний ефект від поліпшення якості продукції дорівнює:

грн

У ряді випадків при поліпшенні якості продукції її собівартість зростає, а ціна залишається незмінною, хоча збільшується термін служби нового виробу. У такому випадку річний економічний ефект може бути розрахований за формулою

, (3.30)

С_с, С_н - собівартість одиниці старого та нового виробу, грн;

Т_с, Т_н - термін служби старого та нового виробу.

Приклад. У результаті раціоналізації виробництва та вдосконалення технології строк служби технічної тканини, що випускається комбінатом, зросте із 3 до 5 років. Проте собівартість тканини покращеної якості підвищиться із 7 до 9 грн/м². Річний випуск тканини 900 тис. м². Розрахувати річний економічний ефект від покращення якості технічної тканини.

Річний економічний ефект складає:

тис. грн

Запитання для обговорення

1. У чому полягає різниця між поняттями “якість продукції” та “рівень якості продукції”?

2. Надайте характеристику абсолютного, відносного, перспективного та оптимального рівня якості продукції.

3. За якими ознаками класифікують одиничні показники якості продукції?

4. У чому полягає необхідність визначення оптимального рівня якості продукції?

5. Обґрунтуйте необхідність застосування певної системи загальних показників рівня якості продукції, що виготовляється підприємством.

6. Які методи застосовують для визначення рівня якості продукції?

7. Розтлумачте багатоспрямований вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства.

8. Охарактеризуйте основні шляхи поліпшення якості продукції.

9. Які напрямки охоплює стандартизація продукції?

10. Які категорії стандартів охоплює нормативно-технічна документація?

11. Обґрунтуйте необхідність сертифікації продукції.

12. У чому полягає різниця між обов’язковою та добровільною сертифікацією?

13. Системи державного нагляду за якістю продукції, що виготовляється на підприємствах.

14. Обґрунтуйте необхідність внутрівиробничого технічного контролю на підприємстві.

15. За якими ознаками класифікують види технічного контролю якості продукції на підприємстві?

Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 3

1. Виробництво є процесом, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою:

а) отримання прибутку;

б) задоволення суспільних та особистих потреб;

в) поєднання дій працівників, засобів праці та природних ресурсів, які необхідні для виготовлення продукції.

2. Вкажіть типи виробництва:

а) одиничний;

б) партіонний;

в) потоковий;

г) серійний;

д) масовий;

є) індивідуальний.

3. Для підприємства, що випускає вузький асортимент однорідної продукції найбільш прийнятними є … показники виробничої програми:

а) натуральні;

б) трудові;

в) вартісні.

4. Дискретні процеси – це виробничі процеси………:

а) які не потребують технологічної циклічності;

б) яким притаманна циклічність, пов’язана із виготовленням виробів певної форми;

в) які виконуються робітником за допомогою машин;

г) які здійснюються машинами без участі робітника.

5. Загальна структура підприємства включає:

а) основні, допоміжні та обслуговуючі цехи;

б) виробничу структуру;

а) підсобні цехи та господарства;

г) організації та установи, що займаються обслуговуванням працівників підприємства;

д) апарат управління підприємством.

6. Для обчислення обсягу виробництва та реалізації продукції використовуються такі показники:

а) натуральні;

б) трудові;

в) вартісні;

г) змішані;

д) умовно-натуральні.

7. На підприємствах із незначною тривалістю виробничого циклу:

а) показники товарної та валової продукції практично тотожні;

б) валова продукція підприємства значно більше за товарну;

в) товарна продукція підприємства значно більше за валову;

г) між наведеними показниками не існує прямого зв'язку.

8. Продукцію поділяють на сорти, марки, класи відповідно до … показників якості:

а) одиничних;

б) комплексних;

в) узагальнюючих.

9. Загальна структура підприємства визначається:

а) сукупністю цехів, дільниць, допоміжних підрозділів, які безпосередньо або побічно приймають участь у виробництві продукції;

б) сукупністю виробничих та невиробничих підрозділів, управлінських підрозділів, розміром взаємозв'язку та співвідношення між ними;

в) сукупністю виробничих, управлінських та обслуговуючих підрозділів, їхніми зв'язками, які формуються на принципах підлеглості.

10. При масовому типі виробництва робочі місця розташовуються за принципом:

а) предметним;

б) технологічним і предметним;

в) технологічним;

д) поточним.

11. Реалізована продукція не включає:

а) товарну продукцію;

б) зміну обсягу незавершеного виробництва;

в) зміну залишків готової продукції на складі;

г) зміну обсягу відвантаженої неоплаченої продукції.

12. Концентрація виробництва полягає у зосередженні виробництва на великих підприємствах:

а) у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу засобів праці;

б) однорідного виробництва, яке за своїм типом є масовим або багатосерійними;

в) в межах кожної галузі.

13. Заготівельні виробничі цехи відносять до:

а) допоміжних;

б) обслуговуючих;

в) основних.

14. Нормативна вартість обробки включає:

а) амортизаційні відрахування;

б) заробітну платню всіх працюючих;

в) основну заробітну платню основних робітників;

г) цехові витрати;

д) витрати на реалізацію;

є) загальнозаводські витрати.

15. Назвіть засоби управління якістю продукції:

а) сертифікація;

б) стандартизація;

в) внутрівиробничий технічний контроль;

г) державний нагляд за якістю;

д) “системи якості”.

16. Розрізняють наступні методи організації виробництва:

а) одиничне, серійне, масове;

б) непотокове, потокове;

в) одинично-технологiчний, партiонно-технологiчний, предметно-груповий;

г) однопредметний та багатопредметний.

17. Додаткову вартість, створену на підприємстві, з урахуванням амортизаційних відрахувань відбиває показник:

а) чистої продукції;

б) нормативно-чистої продукції;

в) умовно-чистої продукції;

г) реалізованої продукції.

18. Як економічна категорія якість продукції - це:

а) властивість виробу виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах протягом певного періоду;

б) сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення;

в) властивість виробу тривалий час зберігати свою працездатність;

г) можливість швидко виявляти й усувати несправності у виробі.

19. Організація непотокового виробництва передбачає, що:

а) робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу;

б) за групою робочих місць закріплюється обробка одного найменування конструктивно та технологічно подібних предметів;

в) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією та технологією вироблення предмети праці;

г) робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій;

д) предмети праці переміщуються в процесі обробки складними маршрутами.

20. Виробнича структура підприємства – це:

а) склад його виробничих підрозділів;

б) склад і співвідношення між виробничими та невиробничими підрозділами;

в) взаємозв’язки між підрозділами;

г) склад співвідношення між виробничими підрозділами та їх просторове розміщення;

д) співвідношення між організаціями, що обслуговують колектив підприємства.

21. Потоковий метод організації виробництва характеризується такими ознаками:

а) прямоточність;

б) паралельне виконання операцій на всіх чи кількох робочих місцях;

в) поділом виробничого процесу на операції;

г) послідовним виконанням операцій;

д) застосуванням універсального інструменту;

є) використанням неперервно діючого транспорту.

22. Умовна-чиста продукція складається з:

а) амортизаційних відрахувань;

б) заробітної платні та нарахувань на неї;

в) валової продукції без заробітної платні та нормативного прибутку;

г) чистої продукції.

23. Принципи ритмічності виробництва передбачає, що у рівні проміжки часу:

а) виготовляється однакова кількість продукції;

б) виготовляється рівномірно зростаюча кількість продукції;

в) забезпечується рівномірне завантаження робочих місць;

г) правильні " б", " в";

д) усі відповіді правильні.

24. Асортимент продукції підприємства - це:

а) склад і співвідношення виробів у загальному обсязі;

б) перелік видів продукції, що виробляється;

в) різновид виробів у межах номенклатури продукції;

г) правильні відповіді «б» і «в».

25. Промислові підприємства за характером виробничого процесу поділяються на підприємства з виробництвом:

а) неперервним;

б) поточним;

в) сезонним;

г) дискретним;

д) партіонним;

є) одиничним.

26. Одним з недоліків технологічної структури є:

а) збільшення тривалості виробничого циклу;

б) ускладнення виробничих зв’язків цехів;

в) більш низький рівень завантаження обладнання;

д) зменшення обсягів перевезень в межах цеху.

27. Виробнича програма обґрунтовується:

а) обсягом капітальних вкладень;

б) виробничою потужністю;

в) потребою в продукції;

г) вартістю основних виробничих фондів;

д) матеріальними ресурсами;

є) трудовими ресурсами.

28. Потоковий метод організації виробництва характеризується такими ознаками:

а) прямоточність;

б) паралельне виконання операцій на всіх чи кількох робочих місцях;

в) поділом виробничого процесу на операції;

г) послідовним виконанням операцій;

д) застосуванням універсального інструменту;

є) використанням неперервно діючого транспорту.

29. Характеристика виробництва як " безперервного, з тривалим періодом виготовлення обмеженої номенклатури однорідної продукції" розкриває зміст виробництва:

а) серійного;

б) одиничного;

в) масового.

30. Змішана структура характеризується наявністю основних цехів, які організовано за принципами:

а) предметним і технологічним;

б) технологічним і спеціалізованим;

в) предметним і одиничним.

31. Виробнича програма підприємства - це:

а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;

б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок;

в) установлення термінів виробництва окремих видів продукції;

г) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;

д) план ресурсного забезпечення підприємства.

32. Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як:

а) різниця між валовою продукцією та прямими матеріальними витратами;

б) добуток нормативу чистої продукції на обсяг її випуску в натуральному виражені за всією номенклатурою;

в) сума заробітної платні усіх категорій працюючих та нормативного прибутку.

33. Принцип спеціалізації виробничого процесу означає:

а) одночасне виконання окремих операцій і процесів;

б) безпосереднє здійснення суміжних технологічних операцій;

в)обробку предметів праці без зустрічних і зворотних переміщень на всіх стадіях виробничого процесу;

г) зменшення номенклатури продукції, яка виробляється на кожній ділянці підприємства.

34. До складу чистої продукції не входить:

а) вартість сировини;

б) вартість матеріалів;

в) вартість електроенергії;

г) сума амортизаційних відрахувань;

д) усі відповіді правильні.

35. Робочі місця серійного виробництва характеризуються виконанням:

а) різноманітних операцій;

б) однієї операції;

в) операцій над обмеженою номенклатурою деталей;

д) жодної правильної відповіді.

36. Форма виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виробляють певний вид кінцевої продукції, називається:

а) кооперуванням;

б) комбінуванням;

в) концентрацією.

37. Номенклатура продукції підприємства - це:

а) перелік виробів за назвами, сортами, профілями у заданій кількості;

б) перелік передбачених для виготовлення видів продукції;

в) обсяг виробництва продукції у натуральних, вартісних і трудових показниках;

г) співвідношення окремих виробів у їх загальному обсязі.

38. Умовно-натуральні показники виробничої програми підприємства використовуються під час випуску:

а) верстатів;

б) тканин;

в) взуття;

г) консервів.

39. Валовий оборот підприємства характеризує: обсяг валової продукції:

а) для використання в межах підприємства;

б) для використання поза межами підприємства;

в) незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства чи поза ними.

40. Одним з недоліків технологічної структури є:

а) збільшення тривалості виробничого циклу;

б) ускладнення виробничих зв’язків цехів;

в) більш низький рівень завантаження обладнання;

д) зменшення обсягів перевезень в межах цеху.

41. Процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів, називають:

а) технологічним;

б) допоміжним;

в) виробничим;

г) обслуговуючим.

42. Потокові лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром i конвеєром зі зняттям предметів залежно від:

а) способу переміщення;

б) місця виконання операцій;

в) способу дотримання ритму;

г) ступеня безперервності процесу.

43. Внутрішньозаводський оборот - це:

а) кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки;

б) кількість продукції підприємства, що реалізована за межі підприємства;

в) вартість готової продукції, що реалізована робітникам підприємства за внутрішніми цінами підприємства.

44. Назвіть характерні ознаки одиничного типу виробництва:

а) широка номенклатура виробів;

б) періодична повторюваність операцій;

в) висока кваліфікація робітників;

г) устаткування – універсальне і спеціальне.

45. Умовно-чиста продукція складається з:

а) амортизаційних відрахувань;

б) заробітної платні та нарахувань на неї;

в) валової продукції без заробітної платні та нормативного прибутку;

г) чистої продукції.

47. Виробнича структура підприємства – це:

а) склад його виробничих підрозділів;

б) склад і співвідношення між виробничими та невиробничими підрозділами;

в) взаємозв’язки між підрозділами;

г) склад співвідношення між виробничими підрозділами та їх просторове розміщення;

д) співвідношення між організаціями, що обслуговують колектив підприємства.