Методика розрахунку та вибір економічно доцільного варіанту

Позначимо капітальні витрати в першому з розглянутих варіантів K ₁, в другому – K ₂, а витрати виробництва – В ₁ та В ₂.

При порівнянні варіантів можливі випадки: капітальні витрати та щорічні витрати виробництва в першому варіанті більші, ніж у другому, тобто K ₁> K ₂; B ₁> B ₂ – другий варіант економічно доцільніший від першого.

Якщо ж капітальні затрати в першому варіанті більші, але щорічні витрати менші, тобто K ₁> K ₂ а B ₁ < B ₂ , то немає прямої відповіді на питання про економічну ефективність варіантів. Для вирішення цього питання визначають різницю капітальних затрат та щорічних витрат:

Відношення цих величин дає термін окупності капіталовкладень

.

Величину, обернену терміну окупності, називають коефіцієнтом ефективності капіталовкладень

.

Для однаковості оцінок варіантів в різних проектах величину Т _ок або p _еф нормують. Для енергетичних об’єктів нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень .

Тому перший варіант буде вигіднішим за другий, якщо

тобто

.

Величина З=В+p _н К отримала назву „проведені затрати”, і з урахуванням виразу () маємо:

, ()

де p=p _ам +p _об +p _н – щорічні відрахування від капіталовкладень.

Найбільш вигідним вважається варіант з найменшими приведеними затратами, що визначаються за формулою ().

Якщо ж приведені затрати виявляються приблизно однаковими (З ₁ ≈ З ₂), перевагу варто віддати проекту, що надає більші можливості розвитку в майбутньому.

Залежність зведених затрат від площі перерізу проводів показано на рис.5.1.

Рисунок 5.1. Залежність зведених затрат З та їхніх складових З ₁ та З ₂

Найменше значення функція З(F) має за економічної площі перерізу проводів .

В умовах ринкових відносин між виробниками та споживачами електричної енергії вибір варіанта розвитку електричної мережі повинен враховувати багато факторів серед яких варто назвати такі:

– термін будівництва електричної мережі;

– початкові капітальні витрати на її спорудження;

– темпи інфляції та зростання вартості затрат за час спорудження;

– облікову ставку банку за видану позику на спорудження мережі;

– тариф на електроенергію та його зміни;

– експлуатаційні витрати за весь термін служби.

Критерії вибору варіанта будівництва може бути взятий, як сума затрат на спорудження та експлуатацію електричної мережі:

, ()

де К – капітальні затрати на спорудження електричної мережі з урахуванням інфляції за час будівництва та облікової ставки банку;

Е – експлуатаційні витрати за весь термін служби електричної мережі з урахуванням зміни вартості електроенергії за цей час та з урахуванням інфляції.

Вартість як реальна купівельна спроможність грошей залежить від часу їх витрачання, тому розрізняють поняття: номінальна вартість грошей, або фактичні гроші отримані та витрачені одночасно, та реальна вартість грошей або гроші, що мають купівельну спроможність в певний час.

Зміна вартості грошей називається знеціненням, або інфляцією. Через інфляцію за рік гроші знеціняться на за поточний рік. Якщо позначити через нинішню вартість грошей, то через рік ця вартість зменшиться в разів, а через n років – в . Купити ті ж товари та послуги через n років можна буде вже за гроші , де – коефіцієнт приведення майбутньої вартості грошей до сьогоднішнього дня; – щорічна інфляція у відносних одиницях.

Якщо позначити початкові капітальні затрати на спорудження мережі в момент через , то повні затрати за час спорудження складуть

. ()

Введемо формулу коефіцієнта приведення щорічних експлуатаційних витрат до сьогодення з урахування позики грошей, щорічних платежів, інтересу кредитора і зростання вартості електроенергії:

, ()

де – економічний термін служби електричної мережі, котрий зазвичай менше за фізичний термін служби і відраховується від моменту ;

– еквівалентна облікова ставка (відн. од.)

; ()

– облікова ставка кредитора та значення інфляції;

– зростання вартості електричної енергії (відн. од.).

Значення еквівалентної облікової ставки приймається не меншим від значення інфляції.

При щорічних рівних платежах протягом економічного терміну служби електричної мережі загальна сума боргу, повернена кредитору за цей термін, буде

. ()

Експлуатаційні втрати енергокомпанії за термін служби електричної мережі мають дві складові:

, ()

де – приведені до моменту вводу електричної мережі в експлуатацію витрати на управління, обслуговування, ремонт і заміну устаткування, податки, страхові внески та ін.;

– вартість втрат потужності та енергії в електричній мережі, приведена до моменту вводу мережі в експлуатацію.

Значення визначається за формулою:

, ()

де – відносне значення щорічних експлуатаційних затрат.

Капіталізована вартість втрат в електричній мережі має дві складові:

, ()

де – вартість розширення електростанцій та підстанцій в існуючій мережі для компенсації втрат потужностей в споруджуваній мережі

; ()

– питома вартість розширення електростанцій та підстанцій;

– повні втрати потужності в електричній мережі (навантажні втрати, втрати неробочого ходу та втрати на корону) ;

– вартість електричної енергії, необхідної для покриття втрат енергії в електричній мережі за її економічний термін служби приведена до сьогодення

; ()

– час максимальних втрат; – питома вартість електричної енергії для покриття втрат енергії в електричній мережі.

Повні затрати () визначаються за формулою

()

По всіх варіантах спорудження електричної мережі необхідно розрахувати повні затрати і на основі співставлення їх вибрати варіант з найменшими затратами. Якщо порівнювані варіанти відрізняються по затратам менше, ніж на 5%, то ці варіанти вважають рівноцінними, і остаточний вибір слід робити за іншими критеріями, наприклад, враховувати екологічні, естетичні чи інші фактори.