Сукупний попит

В макроекономіці модель AD-AS є базовою для вивчення коливань обсягу випуску і рівня цін в економіці в цілому, причин і наслідків їх змін. За допомогою цієї моделі можна описати різні варіанти економічної політики держави.

AD (aggregate demand) – сукупний попит – загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни, а також економічні суб’єкти інших країн за різного рівня цін. AD є сумою запланованих витрат економічних агентів:

, (4.1)

де C – споживчі витрати, I – інвестиційні витрати, G – державні витрати, NX – чистий експорт: NX=X-M.

Одні компоненти AD відносно стабільні, змінюються повільно, наприклад, споживчі витрати, інші – більш динамічно, наприклад, інвестиційні, їх зміна викликає коливання економічної активності.

Крива AD зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін (Рис 4.1).

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту AD

Оскільки AD має грошову форму, то зв’язок між рівнем цін Р та величиною AD можна отримати із рівняння кількісної теорії грошей (рівняння Фішера):

MV=PY, звідси або , (4.2)

де P – в даному випадку індекс цін, Y – реальний обсяг ВВП на який пред’явлено попит, М – кількість грошей в економіці; V – швидкість обігу грошей.

Між AD і рівнем цін Р існує обернена залежність, і тому в графічній моделі крива AD набуває вигляду від’ємно-нахиленої лінії.

Але AD істотно відрізняється від однотоварного попиту (попиту на окремі види товарів). Однотоварний попит (D) перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо, а сукупний попит (AD) – опосередковано. Опосередкована залежність AD від ціни виявляється завдяки трьом чинникам, а саме:

1. Ефекту багатства;

2. Ефекту відсоткової ставки;

3. Ефекту імпортних закупівель.

Ефект реальних касових залишків (ефект багатства, ефект Пігу) полягає в тому, що в ринковій економіці багатство домогосподарств представлене у вигляді різних фінансових активів (акцій, облігацій, строкових рахунків). Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних касових залишків (М/Р): при зростанні цін реальні касові залишки знижуються, а це призводить до зменшення споживчих витрат, а вони є складовою частиною сукупних витрат, а це призводить до зменшення сукупного попиту:

(4.3)

Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає в тому, що із зростанням цін зростає попит на гроші, а за незмінної пропозиції грошей - зростає ставка відсотка:

(4.4)

Ефект імпортний закупівель (ефект обмінного курсу) полягає в тому, що при зростанні рівня цін всередині країни за стабільних цін на імпорт експорт скорочується:

(4.5)

Підвищення рівня цін за інших рівних умов (, V=const) призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва, і навпаки.

Крім цінових факторів на AD впливають нецінові фактори, які викликають зміну характеру кривої AD. Зміна попиту призводить до зміщення кривої AD (Рис. 4.2).

Рис. 4.2. Вплив нецінових факторів на AD

До нецінових факторів AD відносять все те, що впливає на:

1. споживчі витрати домогосподарств (добробут споживачів, їх очікування, заборгованість споживачів, зміни подоходного податку);

2. інвестиційні витрати фірм (відсоткова ставка, очікувані прибутки від інвестицій, субсидії, пільгові кредити та ін.);

3. державні витрати (державна політика);

4. чистий експорт (обсяг виробництва в зарубіжних країнах збільшуєекспорт, коливання валютних курсів і т.д.).

Крім того, важливо пам’ятати про ще два нецінових фактори: пропозицію грошей та швидкість обертання грошей (V).

4.2. Сукупна пропозиція

AS – сукупна пропозиція (Aggregate supply) – пропозиція реального ВВП.

AS – обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований в економіці за різного рівня цін. Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін в країні показує крива AS. На характер кривої AS впливають:

· цінові чинники (відсоткова ставка, рівень цін), які змінюють обсяг сукупної пропозиції (переміщення вздовж кривої AS);

· нецінові чинники (зміни в технології, цінах на ресурси, оподаткування фірм, структури ринку і т.д.), які призводять до зміщення кривої AS.

Крива сукупної пропозиції буває статична і динамічна. На відміну від статичної, динамічна крива AS використовується для оцінки темпів інфляції. Величина сукупної пропозиції визначається в економіці капіталом, працею і технологією, і може бути записана на основі виробничої функції:

Y=f(K, L, T) (4.6)

Форма кривої AS визначається по різному класиками і кейнсіанцями.

Так, зміни величини AS під впливом одного і того ж чинника можуть бути неоднаковими, що обумовлено тим, який період (короткостроковий чи довгостроковий) береться до уваги.

Довгостроковий період – період, протягом якого ціни на ресурси встигають пристосуватись до цін на товари так, щоб в економіці підтримувалась повна зайнятість. Довгострокова крива AS відображає виробничі можливості і будується виходячи із наступних умов:

а) обсяг виробництва обумовлюється лише кількістю факторів виробництва та чинною технологією і не обумовлюється рівнем цін;

б) зміни в факторах виробництва і технології відбувається повільно;

в) економіка функціонує за повної зайнятості факторів виробництва, і отже, обсяг виробництва дорівнює потенційному.

За цих умов крива AS вертикальна.

Рис. 4.3. Сукупна пропозиція в довгостроковому періоді

Коливання сукупного попиту змінює рівень цін.

Зауважимо, що така модель суперечить реальній економіці. Практика показує, що фактичний ВВП досить часто і на тривалий період відхиляється від потенційного. Це означає, що ринок не може відновити досить швидко сукупну пропозицію на потенційному рівні. Лише в тенденції в межах довгострокового періоду динаміка фактичного ВВП може визначатися динамікою потенційного. Тому класична модель – це модель сукупної пропозиції для довгострокового періоду. Зсуви кривої сукупної пропозиції в довгостроковому періоді можливі лише за зміни величини факторів і технологій.

Зв’язок між ціною і сукупної пропозицією в короткостроковому періоді пояснює кейнсіанська модель. Вона заснована на наступних принципах:

а) неповна зайнятість в економіці;

б) жорсткість номінальної заробітної плати та цін на товари;

в) реальні величини (обсяг випуску, зайнятість, реальна заробітна плата та ін.) більш рухомі, швидше реагують на ринкові коливання.

За цих умов крива AS у короткостроковому періоді горизонтальна (Рис. 4.4).

Рис. 4.4. Сукупна пропозиція в короткостроковому періоді

Принципами відносної жорсткості номінальних величин в короткостроковому періоді є:

а) тривалість трудових угод;

б) державне регулювання мінімальної заробітної плати;

в) ступеневий характер зміни цін і заробітної плати;

г) строки дії контрактів на поставки сировини і готової продукції;

д) діяльність профспілок;

е) ефект меню і т.д.

Коливання сукупного попиту справляють вплив на обсяги виробництва, рівень цін при цьому не змінюється, обсяг сукупного випуску зростає.

Сучасні концепції пояснюють відмінність короткострокової AS від довгострокової недосконалістю ринку, тобто негнучкістю цін, та недосконалістю інфляції.

Крива AS в короткостроковому періоді показує, що величина випуску (Y) відхиляється від свого природного (потенційного, ) значення, якщо рівень цін Р відхиляється від очікуваного і описується рівнянням: , де - коефіцієнт, що характеризує інтенсивність реакції підприємств на відхилення фактичних цін від очікуваних.

Особливість короткострокової AS полягає в тому, що вона відображає неоднаковий зв’язок між ціною і сукупною пропозицією в умовах різного рівня зайнятості. В цьому контексті криву AS можна умовно поділити на три ділянки: горизонтальна, висхідна і вертикальна (Рис 4.5).

На горизонтальній (кейнсіанській) ділянці, яка характеризує економіку в умовах глибокого падіння виробництва, збільшення AD не викликає зростання цін, тому AS збільшується адекватно зростанню AD.

На проміжній (висхідній) ділянці, яка відображає економіку в умовах помірного падіння виробництва, збільшення AD викликає як зростання цін, так і зростання AS.

На вертикальній (класичній) ділянці, що характеризує економіку в умовах повної зайнятості ресурсів, при збільшенні AD AS тимчасово збільшитися не може, тому єдиним наслідком є зростання цін. Слід звернути увагу на те, що вертикальна крива AS зазвичай збігається з довгостроковою кривою AS.

Зміна AD може відбуватися не лише в бік збільшення, а й зменшення. В цьому випадку спрацьовує „ ефект храповика ”, тобто маховика, який рухає колесо вперед, але гальмує рух при повороті назад (Рис.4.6).

За початкового сукупного попиту точці рівноваги Е відповідають обсяг виробництва і рівень цін . При зменшенні рівня сукупного попиту до рівня рівновага повинна була б встановитися в точці , якій відповідає обсяг виробництва і рівень цін , але цього в реальній економіці не відбувається, оскільки рівень цін зазвичай не знижується. Рівноважна ситуація встановлюється в точці , ціна залишиться на попередньому рівні, а обсяг виробництва впаде до рівня , тобто більше, ніж якби рівновага встановилася б традиційним шляхом. Лінія AS піднімається вгору і встановлюється на рівні . Така „поведінка” цін і кривої AS пояснюється певною ціновою інертністю затрат на виробництво продукції. Підприємець заключає угоду на поставку сировини, оренду приміщення і устаткування, оплату робочої сили за певними цінами, які не може змінити довільно в бік зменшення. Тому, навіть при зменшенні AD він вимушений пропонувати свою продукцію за тими ж цінами, які встановились спочатку. І, щоб не бути у збитку, він не може різко знижувати обсяг виробництва.

4.3. Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги

Перетин кривих AD і AS (довг.) визначає рівноважний обсяг випуску та рівноважний рівень цін.

Шоки (збурення) попиту – різка зміна сукупного попиту, різкі коливання споживчого та інвестиційного попиту, зміна пропозиції грошей. Скорочення сукупного попиту в короткостроковому періоді зміщує короткострокову криву AD ліворуч. Точка рівноваги зсувається з т. в т. , обсяг виробництва знижується, рівень цін також; падіння рівня виробництва свідчить про те, що в економіці почався спад: зростає безробіття, зменшуються доходи.

Держава може здійснити такі заходи для збільшення сукупного попиту: а) збільшення державних закупівель; б) зменшення податків; в) зростання обсягу грошей (емісія).

Це призведе до збільшення попиту на товари і перемістить криву AD праворуч. Без втручання держави в довгостроковому періоді економіка може самостійно вийти зі спаду. З часом уявлення людей, з/п і ціни узгодяться, і крива AS переміститься праворуч. Нова крива AD перетне криву AS в т. . Рівень цін впаде до рівня , обсяг виробництва повернеться до свого потенційного рівня .

Шоки сукупної пропозиції – різка зміна сукупної пропозиції:

Економіка може вийти зі спаду самостійно без втручання держави після зміни уявлень людей, заробітної плати та цін. Низький рівень виробництва і високий рівень безробіття призведуть поступово до зниження витрат виробництва та зростання обсягу продукції. З часом крива AS повернеться в положення , рівень цін знизиться до рівня і виробництво наблизиться до потенційного рівня. Економіка повернеться до т. , в якій крива AD перетинає AS. За зменшення AS держава може вплинути на чинники, які визначають криву AD для зсуву з в . Економіка переміститься з т. Е в т. . Така політика підтримує рівень виробництва в короткостроковому періоді, але рівень цін поступово підвищиться з до .

Питання для самоконтролю

1. Як підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах вплине на зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари (ефект імпортних закупівель)?

2. Як нецінові фактори впливають на криву сукупної пропозиції? Наведіть приклади.

3. Чому, за теорію Кейнса, ціна та заробітна плата мають односторонню еластичність у бік її підвищення? Чому в сучасній економіці цей феномен отримав назву “ефекту храповика”?

4. До яких наслідків у моделі АD–AS призведе затримка з виплатою заробітної плати і пенсій?

5. Розкрийте поняття макроекономічна рівновага.