Валютний курс

Необхідним інструментом і важливим чинником зовнішньоекономічної діяльності країни є валюта, до якої відносяться національні та міжнародні грошові одиниці. Залежно від умов обміну та використання всі валюти поділяються на три види:

- вільно конвертована валюта — це така валюта, яка без перешкод обмінюється на інші валюти і без обмежень використовується у поточних і фінансових операціях.

- частково конвертована валюта – це грошові одиниці, умови обміну та використання яких обмежуються державою.

- неконвертована валюта - це грошові одиниці тих країн, в яких забороняється їх обмін на іноземні грошові одиниці.

Валюта є не лише засобом платежу, а й товаром, що купується і продається на валютному ринку. Під терміном «валютний курс» передусім розуміють номінальний курс валюти, який відображує ціну однієї валюти, виражену через певну кількість іншої валюти. Процес визначення ціни валюти, тобто валютного курсу, називається валютним котируванням. Існує два способи котирування валюти:

- пряме котирування — це оцінювання одиниці іноземної валюти через певну кількість національної валюти.

- обернене котирування передбачає оцінювання одиниці національної валюти через певну кількість іноземної валюти.

На формування валютного курсу великий вплив справляє держава, яка визначає відповідний режим курсоутворення. Залежно від ступеня втручання держави в процес ринкового курсоутворення розрізняють два види валютного курсу:

- фіксований валютний курс, це такий курс, який уряд офіційно оголошує на фіксованому рівні або в межах «валютного коридору» і бере зобов’язання його підтримувати.

- плаваючий валютний курс, це такий курс, який змінюється переважно від впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.

Валютний курс залежить від співвідношення між попитом і пропозицією на валютному ринку. Курс валюти знаходиться в прямій залежності від попиту і в оберненій — від пропозиції на валютному ринку. Пропозиція на валютному ринку є запасом валюти, який може бути запропонований для обміну на іншу валюту за певного обмінного курсу. Попит є запасом певної валюти, який може бути куплений на кількість іншої валюти, запропонованої для обміну, за певного обмінного курсу. Отже, рівноважний валютний курс - це співвідношення пропозицій валют для обміну на певний момент часу.

Валютний ринок може бути показаний у вигляді моделі попиту і пропозиції двох валют, наприклад, гривні та долара (мал. 15.1). Припустімо, що долар - єдина валюта міжнародних розрахунків між резидентами та нерезидентами України. Але купувати товари та послуги за долари можна і в інших країнах. Відповідно з нашими припущеннями, крива пропозиції гривні на валютному ринку будується для фіксованого обсягу пропозиції гривні, не залежить від обмінного курсу і тому представлена вертикальною лінією . Крива попиту на гривні з боку доларів відбиває доларовий попит іноземців на українські товари та послуги, який залежить від ціни українських товарів у доларах.

Рис. 15.1 Модель попиту і пропозиції для двох валют

Крива попиту на гривні показує: скільки гривень бажають придбати іноземці за $ при будь-якому можливому курсу гривні е. Чим вище курс гривні, тим вище доларова ціна українських товарів, тим менше попит на них і на гривню з боку доларів. Тому крива попиту на гривні з боку доларів є спадною. За пропозиції гривні та пропозиції доларів для обміну на гривню рівновага валютного ринку встановлюється в точці А. Рівноважний курс гривні дорівнює е. Зміни в пропозиції гривні, попиті резидентів України на імпорт, закордонних інвестиціях і переказах нерезидентам пересувають праворуч або ліворуч криву пропозиції гривні . Незалежні від валютного курсу зміни пропозиції доларів на ринку гривні, пов'язані з експортом українських товарів, іноземними інвестиціями в Україну та переказами доходу із-за кордону відповідно пересувають криву попиту на гривні .

Рівновага на валютному ринку за умов гнучкого обмінного курсу.

Гнучкий валютний курс встановлюється на рівні рівноважного обмінного курсу і змінюється, якщо внаслідок збільшення або зменшення пропозиції окремих валют змінюється співвідношення між ними на валютному ринку. Збільшення пропозиції гривні пересуває криву її пропозиції на валютному ринку праворуч з до (мал. 15.2).

Рівновага валютного ринку переходить з точки А в точку В. Рівноважний гнучкий курс знижується з до Попит на гривні з боку доларів зростає з до . Зменшення пропозиції доларів на ринку гривні на мал. 15.2 з до також веде до зниження обмінного курсу (з до ). Але, на відміну від переходу до рівноваги в точці В, коли пропозиція гривні збільшується, обсяг попиту на гривню з боку доларів у точці рівноваги С залишається незмінним.

Рівновага на валютному ринку за умов фіксованого курсу.

Найчастіше фіксований курс встановлюється центральним банком у вигляді максимального () й мінімального () курсів, у межах яких центральний банк зобов'язується утримувати ринковий курс внутрішньої валюти протягом певного часу.

Центральний банк дозволяє ринковому курсу вільно коливатись під впливом попиту й пропозиції у межах курсового коридору.

Якщо рівноважний курс перевищує верхню стелю курсового коридору, ( > ) центральний банк вживає заходів, які збільшують пропозицію внутрішньої валюти або зменшують пропозицію іноземної: купує депозити в іноземній валюті за депозити у внутрішній валюті й тим самим збільшує офіційні валютні резерви (валютна інтервенція); викупає зобов'язання уряду (казначейські векселі, облігації тощо) у комерційних банків, фірм і домогосподарств; знижує облікову ставку та збільшує кредити комерційним банкам; знижує резервні вимоги по поточних депозитах у національній валюті та ін.

Якщо рівноважний курс відхиляється нижче мінімальної стелі курсового коридору ( < ), центральний банк вживає протилежних заходів, які зменшують пропозицію внутрішньої валюти або збільшують пропозицію іноземної.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність платіжного балансу та методологію його складання.

2. Охарактеризуйте компоненти рахунку поточних операцій і рахунку капітальних операцій.

3. Що означає рівноважний та нерівноважний платіжний баланс?

4. В чому полягає принципова різниця між фіксованим і гнучким обмінним курсом?

5. Яку позицію змушений займати Центральний банк країни при фіксованому курсі національної валюти?

6. Що таке номінальний і реальний обмінний курси?

7. Яким чином державні органи можуть вплинути на обмінний курс валюти?

ТЕМА 16. ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ І МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА У ВІДКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ.

Програмні запитання

16.1. Основні теорії міжнародної торгівлі

16.2. Торговельна політика, чистий експорт і ВВП

16.3. Модель Манделла - Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці

Основні терміни і поняття:

Теорія порівняльних переваг, абсолютна перевага, модель Хекшера-Оліна, «парадокс Леонтьєва», чистий експорт, торгівельна політика, протекціонізм, тарифні методи, нетарифні методи, торговий лібералізм.

Тематичні тези

16.1. Основні теорії міжнародної торгівлі

У розвитку теорії міжнародної торгівлі можна виділити кілька етапів. Протягом XV–XVIII ст. панувала теорія меркантилізму, згідно з якою багатство країни визначалося володінням цінностями, насамперед золотом. У XVIII–XIX ст. набула розвитку класична теорія міжнародної торгівлі, яка мала два напрями: теорію абсолютної переваги і теорію порівняльної переваги, представниками яких були відповідно Адам Сміт і Давид Рікардо.

Країна має абсолютну перевагу у виробництві товару, якщо вона виробляє його з меншими витратами порівняно з іншою країною.

Торгівля є вигідною, навіть якщо країна не має абсолютної переваги. У такому разі йдеться про порівняльну перевагу. В країні завжди знайдеться товар, виробництво якого буде вигіднішим при існуючому співвідношенні витрат, ніж виробництво інших.

Шведські вчені Е. Хекшер і Б. Олін пояснювали різницю у порів­няльних витратах між країнами так: 1) у виробництві різних товарів чинники використовуються у різних співвідношеннях; 2) забезпеченість країн чинниками виробництва неоднакова. Згідно з теорією Хекшера - Оліна експортуються надлишкові чинники та імпортуються дефіцитні.

Практичній перевірці теорії Хекшера - Оліна було присвячено чимало емпіричних досліджень. Так, В. Леонтьєв, вивчаючи зовнішню торгівлю США в середині 50-х років 20 ст., виявив, що ця країна експортує трудомісткі товари, тоді як, вона є на думку науковця, країною з високим рівнем забезпеченості капіталом і мала б експортувати капіталомісткі товари. Оскільки такий науковий результат не узгоджувався з висновками теорії Хекшера - Оліна, він одержав назву «парадокс Леонтьєва».

16.2. Торговельна політика, чистий експорт і ВВП

Під торговельною політикою розуміють діяльність держави щодо визначення цілей та інструментів їх досягнення в сфері зовнішньої торгівлі країни.

Протекціонізм - це політика держави, спрямована на захист національних підприємств від іноземної конкуренції. Вільна торгівля (торговий лібералізм) - це торгівля без обмежень, тобто без державного втручання. У реальній практиці торговельна політика кожної країни є змішаною - вона поєднує в собі елементи як протекціонізму, так і вільної торгівлі.

В умовах змішаної торговельної політики держава регулює зовнішню торгівлю за допомогою системи інструментів, які можна поділити:

- тарифні методи: імпортне (ввізне) мито, експортне (вивізне) мито, адвалорне, специфічне та комбіноване мито.

- нетарифні методи: квотування, експортні субсидії, демпінг, економічні санкції, торговельне ембарго.

Функція чистого експорту

Чистий експорт відображує чистий попит іноземців на продукцію національного виробництва або їхні чисті витрати на закупівлю вітчизняних товарів і послуг. Чистий експорт залежить від реального валютного курсу; ВВП іноземних країн: покупців вітчизняної продукції, національного ВВП: торговельної політики.

Якщо за базову екзогенну змінну функції чистого експорту прийняти реальний валютний курс, маємо таку функцію чистого експорту:

(16.1)

де – автономний чистий експорт, тобто такий, що не залежить від реального курсу валюти; z — еластичність чистого експорту до змін рівня реального валютного курсу, яка показує, на скільки процентів обернено змінюється чистий експорт зі зміною рівня реального курсу валюти на один процент.

Для графічної ілюстрації рівняння (16.1) звернемося до рис. 16.1. Згідно з рис. 16.1 початкова величина чистого експорту визначається кривою NX ₁. Якщо за даного рівня реального курсу валюти збільшився ВВП у країнах, які є покупцями наших українських товарів і послуг, то це збільшить український експорт і зумовить приріст чистого експорту.

Рис.16.1. Крива чистого експорту в координатах NX—є

Такий наслідок відобразиться зміщенням кривої чистого експорту з положення NX ₁ у положення NX ₂ (рис.16.1). Аналогічний наслідок матиме місце в разі зменшення національного ВВП, яке викликає зростання чистого експорту за рахунок скорочення імпорту., тобто позначиться на графіку зміщенням кривої чистого експорту вліво, тобто в положення NX ₃. Торговельна політика також може викликати збільшення або зменшення чистого експорту.

Вплив чистого експорту на ВВП

Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг національного виробництва мультиплікативно. Це означає, що коли величина чистого експорту змінюється на одиницю, ВВП змінюється більше, ніж на одиницю. Розглянемо графік наведений на рис. 16.2.

Як ми бачимо, збільшення автономних витрат в економіці за рахунок зростання чистого експорту викликає зростання ВВП від до . При цьому відрізок, який відображає приріст ВВП, більший відрізка, що ілюструє приріст чистого експорту, тобто . Звідси , а . Але мультиплікативний зв’язок між приростом чистого експорту і приростом ВВП не відображає всіх наслідків впливу зовнішньої торгівлі на обсяг національного виробництва. Слід також враховувати, що зовнішня торгівля змінює кількісну визначеність мультиплікатора витрат.

Мультиплікатор витрат у відкритій економіці має такий вигляд:

(16.2)

Рис. 16.2. Вплив чистого експорту на ВВП

16.3. Модель Манделла - Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці

Модель Манделла-Флемінга розроблена американськими економістами Робертом Манделою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках 20 ст. Вона є модифікацією моделі IS–LM. Головна відмінність цих моделей полягає в тому, що модель IS–LM описує закриту економіку, а модель Манделла–Флемінга - відкриту. Тому крім доходу і внутрішньої процентної ставки модель Манделла - Флемінга враховує такі три зміни: чистий експорт, валютний курс, світова процентна ставка.

Модель Манделло - Флемінга, як і модель IS–LM, можна описати за допомогою двох рівнянь, одне з яких описує криву IS, а інше - криву LM. Рівняння кривої IS, яке відображує рівновагу на товарному ринку і в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу має такий вигляд:

(16.3)

Рівняння (16.3) показує, що у малій відкритій економіці дохід (Y) прямо залежить від автономних витрат (), обернено - від світової процентної ставки (r_w) і валютного курсу (є).

Тепер звернемося до рівняння кривої LM, яке відображує рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу. Оскільки за цих умов r = r_w, то рівняння, яке відображує рівновагу на грошовому ринку, слід записати так:

(16.4)

Але рівняння (16.9) не відповідає ідеології моделі Монделла - Флемінга. Це пояснюється тим, що в даному рівнянні пропозиція грошей виконує роль ендогенної змінної, тоді як в дійсності вона є екзогенною змінною. Інші чинники рівняння (16.4) також не можуть бути ендогенними змінними рівняння кривої LM. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише таке рівняння, яке відображає рівновагу на грошовому ринку без ендогенних змін:

(16.5)

Модель Манделла-Флемінга використовується для пояснення впливу макроекономічної політики на дохід у короткостроковому періоді. Ця обставина суттєво впливає на визначення екзогенних та ендогенних змінних моделі.

Відповідно до рівнянь (16.4) і (16.5) побудуємо графічну модель Манделла - Флемінга в координатах Y – є (рис. 16.3) Як видно з рис. 16.3, крива IS має від’ємний нахил, оскільки відображує обернену залежність між реальними валютним курсом і ВВП: зростання валютного курсу скорочує чистий експорт і зменшує ВВП; зниження валютного курсу стимулює приріст чистого експорту і збільшує ВВП. Крива LM має вигляд вертикальної лінії, оскільки валютний курс не входить у її рівняння. Рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, за яких товарний і грошовий ринки знаходяться в рівноважному стані.

Рис.16.3. Модель Манделла - Флемінга в координатах Y – є.

Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики на дохід згідно з моделлю Манделла - Флемінга, слід враховувати, що наслідки її впливу на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс).

Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічну інтерпретацію наслідків цієї політики наведено на рис. 16.4. Як бачимо стимулювальна фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS ₁ ® IS ₂). Внаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється, тоді як у закритій економіці стимулювальна фіскальна політика збільшує ВВП. За плаваючого курсоутворення стимулювальна фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує пропозицію грошей. Графічне відображення наслідків такої політики наведено на рис. 16.5. Як бачимо крива LM переміщується вправо (LM ₁ ® LM ₂), а зниження валютного курсу (є₁ ® є₂) збільшує дохід (Y ₁ ® Y ₂). За моделлю Манделла-Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричиняє відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, за даних умов монетарна експансія є ефективною.

Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS ₁ ® IS ₂). Але скорочення імпорту породжує ще один наслідок - зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як видно з рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.

Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава застосувала фіскальну експансію. Наслідки такої політики демонструє графік, наведені на рис. 16.6. Як і в умовах плаваючого курсоутворення, приріст автономних випадків мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм породжує необхідність зростання курсу національної валюти. Про це свідчить переміщення кривої IS вправо (IS ₁ ® IS ₂). Але в умовах фіксованого курсоутворення валютний курс не може зрости, оскільки центральний банк зобов’язаний його підтримувати на незмінному рівні. Цього він може досягти за рахунок валютних інтервенції, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту.

Побічним наслідком таких операцій є збільшення пропозиції на ринку грошей. Тому на рис. 16.6 крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), що нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Отже, центральний банк, підтримуючи валютний курс на незмінному рівні, водночас протидіє виникненню ефекту витіснення чистого експорту, що робить фіскальну експансію максимально ефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк прийняв рішення застосувати стимулювальну політику за рахунок купівлі ОВДП. На рис. 16.7 наведено графічну інтерпретацію наслідків такої політики. Як бачимо, крива LM, незважаючи на застосування монетарної експансії, не змінює місце свого розташування. Це пояснюється дією двох протилежних сил.

З одного боку, збільшення пропозиції грошей центральним банком через відповідний передатний механізм (зниження внутрішньої процентної ставки ® відплив капіталу ® збільшення пропозиції національної валюти) викличе необхідність зниження курсу національної валюти.

За таких умов крива LM матиме тенденцію до переміщення вправо. З іншого боку, центральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Для цього він буде змушений скоротити пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти (купівлі національної валюти). Це нейтралізує рух кривої LM вправо і тенденцію валютного курсу до зниження. Отже, внаслідок купівлі ОВДП центральний банк намагався збільшити пропозицію грошей, а в результаті вимушеного продажу валютних резервів він на таку саму величину зменшив пропозицію грошей. Це свідчить про те, що в даних умовах монетарна політика є неефективною.

Торговельна політика. Припустимо, що уряд із метою збільшення чистого експорту запровадив обмеження на імпорт (імпортне мито або квоти). За таких умов крива IS на рис 16.6 переміститься вправо (IS ₁ ® IS ₂), а валютний курс матиме тенденцію до зростання. Для нейтралізації цієї тенденції та утримання валютного курсу на фіксованому рівні центральний банк збільшить пропозицію національної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM ₁ ® LM ₂). Такий захід центрального банку унеможливить виникнення ефекту витіснення чистого експорту, як це мало місце за режиму плаваючого курсоутворення. Тому уряд досягає своєї мети: обмеження імпорту збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y ₁ ® Y ₂). Отже, в умовах фіксованого курсоутворення стимулювальна торговельна політика є ефективною.

Питання для самоконтролю

1. Які країни отримують більше вигід від міжнародної торгівлі: великі чи малі? Ті, які щойно виходять на світовий ринок, чи ті, які вже торгують між собою давно?

2. В чому, на ваш погляд, полягає обмеженість теорії Рікардо? Якими об’єктивними тенденціями в розвитку світової економіки це обумовлено?

3. Які нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі?

4. Якому інструменту торговельної політики – тарифу на імпорт, імпортній квоті або прямій субсидії вітчизняним виробникам – надають перевагу для зниження дефіциту держбюджету?

5. Назвіть аргументи на користь та проти політики протекціонізму.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори – економічні інструменти (податки і трансферти), що зменшують амплітуду економічних коливань самостійно, без здійснення спеціальних заходів економічної політики.

Автономне споживання – частина споживчих витрат, які не залежать від величини отриманих доходів, як правило, використовується на споживчі товари першої необхідності.

Автономні витрати – витрати, величина яких залежить не від екзогенної змінної відповідної моделі, а від чинників, які перебувають за межами моделі.

Автономні інвестиції – інвестиції, які не залежать від величини доходу, а здійснюються підприємцями з метою поліпшення свого становища на ринку.

Акселератор (прискорювач) – показник, що відображає, скільки одиниць додаткового капіталу потрібно для виробництва додаткової одиниці продукції.

Б

Багатство, майно – сукупність активів або одиниць власності, що має вартість (нерухоме майно, фінансові кошти).

Базова валюта – валюта, по відношенню до якої у певній країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют.

Базовий період – період, який береться за основу при обчисленні індексів номінальних або реальних показників.

Баланс поточного рахунку – обсяг експорту товарів і послуг країни мінус обсяг імпорту її товарів та послуг плюс її чистий дохід від інвестицій і плюс чисті трансфери.

Баланс товарів і послуг – частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів і послуг.

Безробіття – ситуація на ринку праці, за якої певна частина робочої сили є тимчасово незайнятою.

Біржа праці – установа, яка надає спеціалізовані послуги із працевлаштування громадян на ринку робочої сили.

Біржові індекси – різні способи визначення тенденцій зміни цін на різні цінні папери (індекс Доу-Джонса у США, «Нікей» у Японії, ДАКс у Німеччині і т.д.)

Бланковий кредит – кредит, який надається без забезпечення – лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам.

Бюджетний мультиплікатор – числовий коефіцієнт, що показує, у скільки разів зростуть або скоротяться бюджетні доходи через збільшення або скорочення бюджетних видатків на одну грошову одиницю.

В

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.

Валовий національний продукт (ВНП) – ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за допомогою національних факторів виробництва.

Валютна інтервенція – це цільова операція центрального банку з купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти визначеними межами його підвищення чи зниження.

Валютна позиція – це співвідношення між обсягами купленої і проданої іноземної валюти на кінець дня, яка проявляється як співвідношення між балансовими і позабалансовими вимогами і зобов’язаннями по кожній валюті. Якщо вони збігаються, позиція вважається закритою, а якщо не збігаються – відкритою.

Валютний паритет – співвідношення між двома валютами, встановленими у законодавчому порядку, є основою валютного курсу, який зазвичай відхиляється від паритету.

Виробнича функція Солоу – виробнича функція, яка враховує вплив трьох чинників: капіталоозброєності праці, зростання населення, технологічного прогресу на кінцевий результат виробництва.

Г

Галопуюча інфляція – інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік.

Гіперінфляція – інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць.

Гістерезис – наслідки певних економічних явищ, які зберігаються довгий час, і які позначаються, наприклад, на природному рівні зайнятості.

Глибина бідності – відхилення величини доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності.

Гнучка грошово-кредитна політика – політика, яку здійснює центральний банк, з метою ефективного антициклічного регулювання, утримуючи на деякому заданому рівні ставку процента.

Грошовий мультиплікатор або мультиплікатор грошової бази – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю.

Д

Девальвація – офіційне зниження встановленого курсу валюти.

Демпінг – продаж товарів на ринках іншої країни за ціною, нижчою за собівартість, або нижчою, ніж «чесна» ринкова ціна.

Дефлятор ВВП – індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, що охоплюється ВВП; співвідношення номінального та реального ВВП.

Децильний коефіцієнт – показник диференціації доходів, який виражає співвідношення між середніми 10 % населення з найвищими доходами та середніми доходами 10 % найбіднішого населення.

E

Екзогенна змінна – змінна, значення якої не залежить від розв’язання даної моделі, а визначається наперед.

Економічна інтеграція – зближення та взаємопристосування окремих національних господарств (економік).

Експортна (імпортна) квота – відношення експорту країни до ВВП (характеризує рівень відкритості національної економіки).

Є

Євро – спільна валюта країн Західної Європи, уведена в обіг з 1 січня 1999р.

Євроакція – акція, яка пропонується для продажу одночасно на кількох національних фондових ринках.

Євровалюта – іноземна валюта, в якій здійснюються операції за межами країн–елементів усіх валют.

Ж

Жорстка грошово-кредитна політика – політика, яку здійснює центральний банк з метою ефективного антициклічного регулювання, підтримуючи на визначеному рівні обсяг грошової маси.

Жорсткість заробітної плати – нездатність заробітної плати виконувати функцію зрівноважування попиту і пропозиції.

З

Закон Оукена – виведена Артуром Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає певний процент відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, або розрив ВВП.

Залишок Солоу -внесок сукупності продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукції тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Заощадження – частка використовуваного доходу, що залишається після здійснення витрат на споживання.

Золоте правило – такий рівень заощаджень у моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці за умови максимізації споживання на одного працівника.

І

Імпортна квота – запроваджене урядом кількісне обмеження на ввіз до країни певного товару з іншої країни упродовж певного проміжку часу.

Інвестиції (капіталовкладення) – потік витрат, що здійснюється з метою нагромадження основного капіталу, будівництва житла та приріст запасів.

Індекс Доу-Джонса – обчислюється як середня арифметична котирувань (курсів) акцій певної групи компаній на момент закриття. Цей індекс запропонований фінансовими журналістами Ч. Доу і Е.Джонсом, застосовується з 1884р.

Індекс цін Ласпейреса – показує зміну загального рівня цін протягом певного часу за сталої структури виробництва і споживання.

Індекс цін Пааше – індекс, який показує зміну загального рівня цін протягом певного часу за змінної структури виробництва і споживання.

К

«Кейнсіанський хрест» – модель, що ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує мультиплікативну залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.

Коефіцієнт акселерації – коефіцієнт, що показує у скільки разів зростуть нові інвестиції у відповідь на зміни обсягу національного виробництва.

Коефіцієнт Джині – показник рівномірності розподілу доходів населення; чим ближчий цей показник до одиниці, тим вища нерівномірність розподілу доходів.

Л

Ліквідна пастка – стан економічної кон’юктури, за якого ставка процента наблизилась до свого мінімально можливого значення, і тому приріст пропозиції грошей не може її знизити і смимулювати інвестиційний попит.

Людські ресурси (людська праця) – один з головних факторів виробництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спрямовуються на виробництво товарів і послуг.

М

Макроекономіка -наука про національну економіку як єдине ціле; вивчає причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки.

Модель акселератора – модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від змін в обсязі національного виробництва.

Мультиплікатор автономних витрат – показує наскільки збільшиться рівноважний національний дохід при збільшенні автономного попиту на одиницю.

Мультиплікатор податків – величина, яка показує на скільки одиниць обернено змінюється дохід при зміні податків на одну одиницю.

Н

Надлишкові резерви – сума, на яку загальні резерви банків перевищують обов’язкові резерви (резервні вимоги).

Непередбачена (неочікувана) інфляція – темп інфляції, що виявився вищим за прогнозований для даного періоду.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених грошей недійсними, якщо велике падіння купівельної спроможності робить недоцільним їх обмін на нові гроші.

О

Облікова (дисконтна) ставка – процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам; інша назва – ставка рефінансування.

Обмінний курс(е) – є зворотною величиною до девізного курсу і показує, скільки одиниць вітчизняної валюти можна одержати в обмін на одиницю іноземної, тобто це ціна іноземної, виражена в одиницях вітчизняної валюти.

Обов’язкові резерви – мінімальна сума, яку комерційні банки зобов’язані тримати як вклади на кореспондентських рахунках у центральному банку або як готівку у своїх касах.

П

Парадокс заощаджень – намагання усіх якомога більше заощаджувати призводить до зменшення особистого споживання, доходів суспільства, рівноважного ВВП, а зрештою і самих заощаджень.

Платіжний баланс – макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави.

Простий мультиплікатор – мультиплікатор економіки, в якій є лише один вид витікань – заощадження; дорівнює відношенню одиниці до граничної схильності до заощадження.

Р

Реальна процентна ставка – вартість позичених грошей, скоригована на темп інфляції.

Реальний ВВП – ВВП, обчислений у порівнянних (постійних) цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.

Ревальвація – підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти за системи фіксованих валютних курсів.

«Розрив ВВП» -показник, який характеризує коливання фактичного обсягу ВВП навколо потенційного; розрив ВВП=(У-У*)/У*, де У, У* - відповідно фактичний та потенційний обсяг ВВП.

С

Світова процента ставка – процентна ставка, що складається на світових фінансових ринках.

Синергетичний ефект – зростання ефективності економіки за рахунок системного використання обмежених ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвитку країни.

Споживання – певний обсяг товарів та послуг, куплених і спожитих домогосподарствами впродовж певного періоду.

Стабілізаційна політика – система заходів уряду, спрямована на стимулювання (експансіоністська) або стримування (рестриктивна) зростання національної економіки завдяки податків, державних витрат, обсягу пропозиції грошей і адміністративного регулювання.

Супермультиплікатор Хікса – коефіцієнт, що характеризує міру приросту національного доходу при збільшенні автономних (незалежних від величини національного доходу) витрат макроекономічних суб’єктів в умовах екзогенного зростання із заданим темпом.

Супернейтральність грошей – уявлення про роль грошей в національній економіці, у відповідності з яким зміна темпу пропозиції грошей не впливає на реальні параметри: обсяг і структура випуску, зайнятість, відносні ціни благ.

Суспільні блага – блага, для яких відсутні як винятковість доступу, так і конкурентність при споживанні.

Схема кругообігу – абстрактна форма відображення зв’язків між секторами народного господарства, яка наочно демонструє взаємодію між секторами економічної системи за допомогою потоків товарів, послуг, грошей.

Т

Таргетирування – встановлення цільових орієнтирів у регулюванні приросту грошової маси в обігу і кредиту, яких дотримуються у своїй політиці центральні банки промислово розвинутих країн.

Торговельна політика – макроекономічна політика, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та прямі обмеження на експорт або імпорт.

Торговельне ембарго – заборона урядом ввезення до певної країни або вивезення їх певної країни товарів.

Трансакція (лат. transactio – звершення) – торгівельна операція, угода, переведення коштів з одного банківського рахунку на інший.

Тренд – крива динаміки, яка є геометричним зображенням динаміки економічного процесу.

У

Умови МВФ – процедура, якої дотримується МВФ, надаючи кредити країнам – членам (понад певну суму). Згідно з цією процедурою, надання позики і виплати по позиках пов’язується із формальною згодою країни здійснювати відповідні політичні кроки і заходи.

Умовно нарахована вартість – вартісна оцінка товарів і послуг, які не підлягають продажу на ринку і не мають ринкової ціни.

Управління зовнішнім боргом – процес, спрямований на контроль рівня міжнародної валютної ліквідності країни, тобто утримання розмірів зовнішнього боргу у тих рамках, яка здатна обслужити країна.

Ф

Фактичні витрати економіки – витрати, які використовуються для пояснення в основній моделі товарного ринку Дж. М. Кейнса і тотожні отриманим доходам або сукупному випуску.

Фіскальна політика – вплив держави на економічну кон’юнктуру завдяки зміни системи оподаткування і державних витрат.

Фрикційне безробіття – безробіття, що пов’язане з добровільною або вимушеною зміною працівниками місця своєї роботи і тимчасовими звільненнями з роботи.

Функція інвестицій – відображає залежність між обсягом інвестицій та процентною ставкою.

Функція споживання – відображає залежність між споживанням та використовуваним доходом.

Ц

Циклічне безробіття – безробіття, що зумовлене недостатнім сукупним попитом, тобто коли на ринку праці попит на робочу силу менший, ніж її пропозиція.

Циклічний дефіцит – дефіцит державного боргу, що визначаєтьсяякрізниця між фактичним і структурним дефіцитом державного бюджету.

Ч

Чистий внутрішній продукт – ВВП за вирахуванням амортизації.

Чистий економічний добробут – валовий внутрішній продукт за вирахуванням негативних екологічних наслідків промислового розвитку суспільства у грошовому вираженні і з урахуванням поза ринкової діяльності, результатів діяльності тіньової економіки і грошового еквівалента зростання вартості вільного часу.

Чистий експорт – різниця між експортом та імпортом товарів і послуг.

Чисті інвестиції – валові інвестиції за вирахуванням амортизації.

Ш

Швидкість обігу грошей – показник, що відображає, скільки разів за рік грошова одиниця, яка перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг; відношення номінального ВВП до кількості грошей в обігу (грошової маси).

Я

Ямайська система – створена у 1976р. міжнародна валютна система, яка стала основою нинішньої валютної системи керованого плавання обмінних курсів.

РЕКОМЕНДОВАНА література

Основна:

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. Посіб.: У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Кн. 1. Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка – 4-е вид., випр. і доп.- К.: Знання, 2006 – 723 с.

2. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика. Москва: МГУ им. М.В. Ломоносова, " Дело и Сервис", 2000, - 416 с.

3. Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л. Макроекономіка – К.: Знання, 2004 – 828 с.

4. Башнянин Г.І., Томашик Л.С., Середа А.Р. Макроекономічна теорія: Навч.посібник/ За ред д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. Л.С. Томашик. – Львів: “Новий Світ – 2000”, 2005 – 552 с.

5. Гальперин В.М., Гребенников П.Н., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: Учебник / общ.ред. Л.С. Тарасевича Изд-2-е перер. и доп. СПб, Изд-во СПб ГУЗФ, 1997 – 719 с.

6. Базілінська О.Я., Макроекономіка: Навч. посіб. – Центр навч. літ-ри, 2005.-442 с.

7. Макроекономіка: підручник / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, Л. О. Баластрик; За ред. В.Д. Базилевича. — К. Знання, 2007. — 703 с

8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у 2ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І.Луніна та ін. За заг.ред. С. Будаговської. К.: Основи. 1998

9. Панчишин С.М. Макроекономіка Навч. посіб. К.: “Либідь”, 2001 – 616с.

10. Савченко А.Г., Макроекономіка: Підручник – К.: КНЕУ, 2005 – 441 с.

Селищев А.С., Макроекономіка – СПб “Изд-во Питер», 2000 – 448 с.

Додаткова:

1. Кейнс Дж. Общая теория занятости процента и денег. М: Изд-во “Прогрес”, 1978. - 495 с

2. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с анг.- М.: Изд-во МГУ, 1994. - 736 с.

3. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європ. контекст / Пер з анг. – К.: Основи, 1998. - 682 с

4. Сакс Дж Д. Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход. Пер с анг. М.: Дело, 1996. - 848с.

5. Сатников В.И., Сатникова О.А. Макроэкономика в структурно-логических схемах: Учебное пособие. – Х.: Инжек, 2005. – 240с.

Інтернет посилання

1. Державний центр зайнятості України https://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

2. Державний комітет статистики України https://www.ukrstat.gov.ua

3. Національний Банк

4. України https://www.bank.gov.ua

5. Міністерство економіки України https://www.me.gov.ua/

6. Міністерство фінансів України https://www.minfin.gov.ua/

7. Инвест газета https://www.investgazeta.net/

8. Дело https://delo.ua/

Навчальне видання

(українською мовою)

Колобердянко Іван Іванович, Ващенко Володимир Степанович,

Дугієнко Наталя Олександрівна, Лубенець Ігор Олексійович,

Венгерська Наталія Сергіївна.

МАКРОЕКОНОМІКА

Конспект лекцій

для студентів напряму підготовки

«Міжнародна економіка» денного відділення

Рецензент Бугай В.З.

Відповідальний за випуск І.І.Колобердянко

Коректор Венгерська Н. С.