Професіографія і професіологія

Професіографія — одна з основних галузей професіології, що вивчає професійну діяльність людей. Завдання професіології: опис професій чи спеціальностей, основних вимог, що вони пред'являють до людини, її психофизио- логічних якостей, а також виявлення факторів, що обумовлюють успішність чи неуспішність діяльності людини, задоволеність нею.

У професіології розрізняють поняття " професія", " спеціальність" і " кваліфікація".

Професія — це визначений вид трудової діяльності, що виникає в процесі суспільного поділу праці і потребує для її виконання визначених здібностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок. Професія визначається характером створюваного продукту, використовуваних знарядь і специфічних умов виробництва в даній галузі (наприклад, токар, слюсар, коваль, штампувальник, зварник).

Спеціальність являє собою підвид професії, що визначається подальшим поділом праці в рамках однієї професії (наприклад, слюсар-складальник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник і т.д.).

Кваліфікаці я працівника визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок і характеризує ступінь складності виконуваного робітником конкретного виду роботи. До кваліфікованих кадрів відносяться працівники, що мають теоретичні знання і практичні навички, що вимагають відповідного навчання й атестації.

Комплексний, систематизований, багатобічний опис конкретного виду роботи, призначений для психологічного вивчення праці і використання в подальшій практичній діяльності, називають професіограмою. Професіограми застосовують для ознайомлення з різними професіями в процесі професійного інформування й освіти.

Професіограми основних робітничих професій містять дані про процес роботи, зведення про необхіднуя професійну і загальноосвітню підготовку, гігієнічні і фізіологічні особливості, медичні протипоказання, перспективи професійно-кваліфікаційного росту, економічні дані й ін. Важлива роль у розвитку й удосконалюванні організації професійної орієнтації, організації розробки професіограм належить організаторам профорієнтаційної роботи.

Загальний план опису професії (професіограма) містить наступні розділи;

1. Загальні відомості про професію, спеціальність (назва професії, потреба в даних фахівцях, форми професійної підготовки, робочі місця, які можна зайняти після придбання професії).

2. Зміст і умови роботи (використовувані матеріали, робочий інструмент, процес роботи і його результати, рівень механізації й автоматизації, необхідні для роботи знання, уміння, навички, характер і умови праці).

3. Людина в процесі роботи (привабливі сторони роботи і її труднощі, ступінь відповідальності й елементи творчості, психофізіологічні якості і медичні протипоказання, позитивні і негативні наслідки роботи для людини).

4. Соціально-економічні особливості професії (система оплати праці і соціальне забезпечення, культурно-побутові умови, перспективи професійного росту, географія професії й ін.).

Важливою складовою професіограми є психограмма, де описуються психологічні особливості професії. Кожна конкретна професія визначає кількісне і якісне вираження окремих психічних процесів (відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, мови, уваги, волі й ін.), їхній взаємозв'язок і взаємодія в процесі виконання виробничих операцій, що обумовлює наявність визначених здібностей. Психограмма покликана відбити цю своєрідність і дати зрозуміти людині, які вимоги до психіки й особистості пред'являє дана професія.

Складання посадової інструкції працівника. Наступним етапом комплектування роботи є складання посадової інструкції працівника. Як правило, посадову інструкцію розробляє відділ управління персо­налом разом із керівником підрозділу, в якому планується робоче місце.

До посадової інструкції входить перелік основних функцій праців­ника. Вона складається із загальних положень, посадових обов'язків, вимог щодо теоретичних знань та кваліфікаційних вимог