Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповнова­женого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також стро­ковий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути ро­зірвані власником або уповноваженим ним органом тільки у випадках:

— змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організа­ції, скорочення чисельності або штату працівників;

— виявлення невідповідності працівника займаній посаді або вико­нуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;

— систематичного невиконання працівником без поважних при­чин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правила­ми внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися міри дисциплінарного стягнення;

— прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин про­тягом робочого дня без поважних причин);

— нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд вна­слідок тимчасової непрацездатності, за винятком відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не передбачено більш тривалого терміну збереження місця роботи (посади) при певному за­хворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

— скоєння за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав чинності, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення ад­міністративного стягнення або вжиття заходів суспільного впливу.

Працівника не може бути звільнено з ініціативи власника або упов­новаженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5), а також у період перебування у відпустці. Під відпустками розуміються щорічні, а також інші відпустки, надані пра­цівникам як зі збереженням, так і без збереження заробітної плати. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприєм­ства, установи, організації (ст. 40 КЗпП України). Розірвання трудо­вого договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може провадитися, якщо в день звільнення працівникові видано лікарняний листок (або довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП України, трудовий дого­вір може бути розірвано також у випадках:

— одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівни­ком підприємства, установи, організації (філії, представництва, відді­лення й інших окремих підрозділів) та його заступниками; головним бухгалтером підприємства, установи, організації та його заступника­ми; службовими особами митних органів, державних податкових ад­міністрацій, які мають персональні звання; службовими особами кон­трольно-ревізійної служби й органів державного контролю за цінами;

— дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або то­варні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

— скоєння працівником, який виконує виховні функції, амораль­ного вчинку, не сумісного з продовженням даної роботи (ст. 41 КЗпП України).

У разі, якщо підприємство приватизується, з дня ухвалення рі­шення про приватизацію розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або упов­новаженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачено можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 ст. 40 і ст. 41 КЗпП України.

Не допускається звільнення працівника приватизованого підпри­ємства з ініціативи нового власника або уповноваженого ним органу протягом 6 місяців від дня переходу до нього права власності (Закон України від 19.02.97 " Про внесення змін до Закону України " Про приватизацію майна державних підприємств").