Тестовий контроль

І РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ

1. Що таке ринок?

1. Система коопераційних зв’язків, що склалася внаслідок суспільного поділу праці.

2. Певна територія, на якій регулярно здійснюється масовий обмін певних товарів.

3. Місце, де люди здійснюють обмін продуктами праці.

4. Обмін, організований за законами товарного виробництва.

2. Чи можна назвати ринком ринкову економіку?

1. Так.

2. Ні.

3. Що таке ринкова економіка?

1. Економічний лад, в якому економічні відносини складаються під впливом вільної конкуренції.

2. Економічний лад, в якому господарськими процесами керують з допомогою цін.

3. Економічний лад, коли держава не втручається в господарську діяльність суб’єктів.

4. Що не належить до характеристики сучасної ринкової економіки?

1. Насиченість товарами масового споживання. Здатність відповідати навіть складним потребам споживачів.

2. Гнучке адаптивне виробництво.

3. Розвиток невиробничої сфери. Переважне зростання сфери послуг. Розвиток інформаційної індустрії.

4. Держава не втручається в розвиток економіки.

5. Змінення форм підприємницької діяльності. Значна роль малого бізнесу.

6. Регульована конкуренція.

7. Становлення нових відносин у праці — „економіка участі”.

5. У чому полягає суть розподільчої функції ринку?

1. Забезпечує рух товарів від виробника до споживача.

2. Регулює виробництво товарів і послуг.

3. Встановлює необхідні відтворювальні пропорції, які забезпечують збалансування економіки.

4. Визначає суспільну значущість виробленого продукту та витраченої на його виробництво праці.

5. Спонукає знижувати індивідуальні витрати праці, збільшувати продуктивність праці, використовуючи нову техніку.

6. У чому полягає стимулююча функція ринку?

1. Забезпечує рух товарів від виробника до споживача.

2. Регулює виробництво товарів і послуг.

3. Визначає суспільну значущість виробленого продукту та витраченої на його виробництво праці.

4. Встановлює необхідні відтворювальні пропорції, які забезпечують збалансування економіки.

5. Спонукає знижувати індивідуальні витрати праці, збільшувати продуктивність праці, використовувати нову техніку.

6. Інформує про стан у господарському житті.

7. Що не належить до поняття “суб’єкти ринку”?

1. Приватні товаровиробники.

2. Колективні товаровиробники.

3. Організації.

4. Держава.

5. Товари і послуги.

6. Сім’ї.

8. Що таке суб’єкти ринку?

1. Фізичні та юридичні особи, які вступають у економічні відносини як виробники і як споживачі.

2. Групи товарів і послуг, які надходять до ринків і відрізняються за характером, способом та цілями споживання.

9. Як назвав Адам Сміт вплив ринку на організацію економіки через механізм його саморегулювання, серцевиною якого є ціноутворення?

1. Конкуренцією.

2. Державним регулюванням.

3. Невидимою рукою.

4. Ринковим механізмом.

10. Що є основним регулятором ринкових відносин відповідно до неокласичної теорії ринку?

1. Потреби.

2. Інтереси.

3. Пропозиція.

4. Ціна.

5. Конкуренція.

11. Які закони є основними законами ринку?

1. Попиту і пропозиції.

2. Конкуренція.

3. Вартості.

4. Нагромадження.

5. Відтворення.

6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.

7. Правильно вказати в пп. 3, 4, 5.

12. Що таке попит?

1. Потреба, яку прагне задовольнити економічний суб’єкт.

2. Гроші, які економічний суб’єкт готовий заплатити за певний товар.

3. Плани покупця щодо придбання певного товару в певній кількості.

4. Потреба в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.

13. Чи впливають розміри й активність класу підприємців, їх економічна самостійність на попит на товари?

1. Так.

2. Ні.

14. У чому полягає суть закону пропозиції?

1. Кількість пропонованого товару збільшується з підвищенням цін за його одиницю та зменшується з її зниженням.

2. Кількість пропонованого товару зменшується з підвищенням ціни і збільшується зі зниженням.

3. Кількість пропонованого товару змінюється прямо пропорційно зміні ціни за його одиницю.

4. Правильно вказати в пп. 1, 2.

15. Що усуває дефіцит товарів в умовах ринкових відносин?

1. Вільний рух цін.

2. Точний облік виробниками можливостей покупців.

3. Ефективна збутова політика підприємств.

4. Планування з боку державних органів.

5. Мотивація приватних підприємств щодо розширення випуску продукції.

6. Правильно вказати в пп. 2, 5.

16. Що таке ціна ринкової рівноваги?

1. Однаковий рівень цін на однакові товари.

2. Такий рівень ціни, при якому врівноважуються попит і пропозиція.

17. Що таке ринкова конкуренція?

1. Процес суперництва між виробниками за кращі умови продажу товарів.

2. Процес суперництва між виробниками, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніші умови їх виробництва і реалізації.

3. Протистояння між виробниками і покупцями, між самими виробниками щодо цін на товари і послуги.

18. Який із методів не належить до методів цінової конкуренції?

1. Зниження цін на підставі зниження індивідуальної вартості товарів.

2. Встановлення цін товарів більш низької якості на товари високої якості.

3. Підвищення якості продукції.

4. використання так званих тіньових цін, що мають знижки порівняно з цінами прайс-листа.

19. Що належить до функцій антимонопольних органів?

1. Розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізації виробництва й обігу, розукрупнення високомонополізованих структур.

2. Експертиза нормативних актів, що стосуються функціонування ринку.

3. Комплексний аналіз стану ринків і конкуренції на них.

4. Підготовка пропозицій із питань удосконалення антимонопольного законодавства.

5. Закриття високомонополізованих підприємств.

20. Що належить до видів ринку?

1. Ринок товарів і послуг.

2. Ринок культури.

3. Фінансовий ринок.

4. Ринок праці.

21. До якого виду ринків належить ринок засобів виробництва?

1. До ринку товарів і послуг.

2. Валютного ринку.

3. Ринку праці.

4. Ринку капіталів.

22. Що таке попит на робочу силу?

1. Різноманітність і якість трудових послуг, що пропонуються для реалізації.

2. Платоспроможна потреба роботодавців у трудових послугах робітників певних професій і кваліфікації.

23. Чи є національний ринок сукупністю ринків кількох країн?

1. Так.

2. Ні.

24. Що не входить до ринкової інфраструктури?

1. Аукціони, ярмарки, торгові дома.

2. Торгово промислові палати, комерційно-інформаційні центри.

3. Біржі, банки.

4. Профспілки, прокуратура.

5. Служба маркетингу.

6. Брокерські, страхові, аудиторські компанії, фірми.

II РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ

25. Яке визначення найточніше розкриває суть ринку як економічної категорії?

1. Ринок – це місце, де люди здійснюють обмін продуктами праці відповідно до законів товарного виробництва.

2. Ринок – це механізм, який зводить покупців і продавців певних товарів і послуг.

3. Ринок – певна сукупність відносин власності між покупцями і продавцями з приводу купівлі-продажу товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу згідно із законами товарного виробництва.

4. Ринок – це відносини, що виникають між людьми у сфері обігу і здійснюються відповідно до законів товарного виробництва.

26. Яке з положень характеризує практичну мету впровадження ринку в Україні?

1. Формування інституту приватної власності.

2. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу країни.

3. Майнове розшарування суспільства.

27. Які ознаки не притаманні належною мірою ринку, що створився в Україні в середині 90-х років?

1. Регульованість, конкурентність.

2. Монополізм, клановість.

3. Структурна недосконалість, не контрольованість з боку держави.

4. Корумпованість, мафіозність.

28. Що не є умовою ефективного функціонування сучасного ринку?

1. Плюралізм форм власності та господарювання.

2. Неспроможність окремих ринкових суб'єктів впливати на рівень товарних цін.

3. Досконале, дійове антимонопольне законодавство.

4. Ефективне антициклічне державне регулювання економіки.

5. Надання державою податкових, торговельних, кредитних, митних та інших привілеїв певним господарюючим суб'єктам.

6. Наявність і доступність для ринкових суб'єктів правдивої всебічної інформації про стан ринку.

29. Елементом якої теорії є положення, що визначити кількісну залежність величини попиту від рівня цін можна з допомогою показника “еластичність попиту”?

1. Класичної.

2. Неокласичної.

3. Кейнсіанської.

30. На попиті яких послуг позначиться зміна цін на проїзд у приміських електропотягах?

1. Поїздки міжміським автобусним транспортом.

2. Поїздки міським транспортом.

3. Авіаперевезення.

31. Приклади еластичного попиту може слугувати попит на:

1. Сіль.

2. Послуги ритуальної служби.

3. Хліб.

4. Відвідування кінотеатрів.

5. Правильно вказано в пп. 2, 3.

32. Що забезпечує рівноправність учасників економічних відносин (продавець-покупець)?

1. Достатню кількість продавців.

2. Відповідну кількість продавців і покупців.

3. Кількісну перевагу продавців над покупцями.

4. Наявність юридичних можливостей впливу з боку покупців на продавців недоброякісних товарів.

5. Можливість вибору контрагента (продавця, покупця).

33. Що показує графік?

		Q

34. Яку роль відіграє конкуренція, якщо здійснюється витіснення дрібних товаровиробників великим капіталом?

1. Позитивну.

2. Негативну.

35. У результаті якої конкуренції на товари одного виду встановлюється єдина ринкова ціна?

1. Досконалої.

2. Внутрішньогалузевої.

3. Міжгалузевої.

36. В якому з наведених положень дається правильне визначення поняття " структура ринку"?

1. Сукупність установ, що забезпечують функціонування ринку.

2. Склад товарів і послуг, що обертаються на ринку.

3. Сукупність взаємопов'язаних різних видів ринків.

37. Що лежить в основі поділу ринку на окремі види?

1. Форма власності суб'єктів, що функціонують на ринку.

2. Спосіб, в який господарюючі суб'єкти здійснюють розрахунки.

3. Склад товарів і послуг, що є об'єктом купівлі-продажу.

38. Чим торгують на фондових біржах?

1. Опціонними угодами.

2. Акціями

3. Векселями.

Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки та підприємництва.

Мета: розкрити сутність таких категорій, як: " корисність", " крива байдужості", " транзитивність", " витрати", " прибуток"; ознайомити студентів з механізмом ціноутворення та видами цін, з необхідністю розрахунку різних видів витрат та прибутку; визначити умови існування підприємництва.

План.

1. Поведінка споживача на ринку.

2. Підприємства та господарські товариства.

3. Доходи та витрати підприємств.

4. Сутність ціни та механізм ціноутворення. (СРС)

5. Прибуток та теорії прибутку.(СРС)

1) Поведінка споживача на ринку

Корисність – характеристика задоволення потреб споживача при споживанні певних товарів та послуг.

Характеристика явища корисності.

ü Категорія корисності служить для того, щоб зрозуміти поведінку споживача.

ü Корисність кожного даного блага пов’язана з певною ситуацією.

ü Корисність висвітлює момент вибору блага.

ü Констатує факт наявності самостійності споживача.

Поведінка споживача визначається в 3 етапи:

1. Вивчення переваг споживачів.

Переваги – це смаки споживачів, задоволення, яке споживач отримує, споживаючи товар.

2. Врахування бюджетних обмежень.

3. Визначення споживчого вибору.

Теорія поведінки споживачів виходить із слідуючих припущень:

F Споживач точно знає чого він хоче;

F Транзитивність переваг, тобто, якщо споживач надає перевагу набору А, порівняно з набором Б (А> Б), набору Б, порівняно з набором С (Б> С), то відповідно надається перевага набору А, порівняно з С (А> С);

F При інших рівних умовах, споживачі завжди надають перевагу більшій кількості товару (більше завжди краще).

Властивості кривих байдужості.

§ Ніколи не перетинають;

§ Мають спадний нахил;

§ Криві, що лежать вище і праворуч від певної кривої виражають такі набори, які мають більшу привабливість від споживачів;

§ Крива байдужості може бути проведена через будь-яку точку простору товарів;

§ Випуклі до початку координат.

2) Підприємства та господарські товариства.

Класифікація підприємств:

§ Від типу власності: державні, колективні, приватні, індивідуальні, сімейні та спільні.

§ Від кількості працюючих: великі, малі, середні.

Господарські товариства – створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами, шляхом об’єднання їхнього майна з метою одержання прибутку.

До них належать:

1. акціонерні товариства (АТ) – підприємства, які мають статутний фонд, поділений на кількість акцій рівної номінальної вартості і несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Вартість всіх акцій = статутний фонд.

1.1. ЗАТ – акції його розподіляються між засновниками і не можуть обертатися на біржах.

1.2. ВАТ – акції можуть розповсюджуватися шляхом купівлі-продажу на біржі.

2. ТОВ – має статутний фонд, розподілений на певні частки (паї), розмір яких визначаються установчими документами. Учасники несуть відповідальність в межах їх вкладів.

3. Т з додатковою відповідальністю – учасники відповідають за борги своїми внесками, а за недостатністю цих сум – додатково належним їм майном, в однаковому для всіх учасників. Кратному розмірі до внеску кожного учасника.

4. повне Т – усі його займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном.

5. командитні Т – товариства, в яких поряд з одним чи більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном, є один або більшість учасників, відповідальність яких обмежується вкладом.

3) Доходи та витрати підприємств

В теорії виробництва розрізняють 2 часових періоди: короткостроковий та довгостроковий.

Розрізняють слідуючи види витрат:

Ä Постійні (TFC) – це витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва;

Ä Змінні (TVC) – це ті, які змінюються в залежності від зміни обсягів виробництва;

Ä Загальні валові (TC) TC=TVC+TFC

Ä Середні витрати – це ті, які приходять на одиницю випуску продукції

o Середні постійні AFC=TFC/Q

o Середні змінні AVC =TVC/Q

o Середні загальні ATC=TC/Q=AFC+AVC

Ä Граничні витрати (MC) – приріст витрат, викликаний зміною обсягу виробництва на 1 одиницю

MC=∆ TC/∆ Q

∆ TC=TC_N-TC_N-1

∆ Q=Q_N-Q_N-1

Валова виручка (валовий дохід) TR=P*Q

Ä Граничний дохід

MR=∆ TR/∆ Q

Ä Економічні прибутки

ЕП= TR-TC

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

4.) сутність ціни та механізм ціноутворення.

Найпростіше визначення ціни - це грошове вираження вартості.

За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали лише суспільно необхідні витрати виробництва. Це можна виразити такою формулою

W = c + v + m, де

W - вартість товару, с - постійний капітал (або витрати підприємця на придбання засобів виробництва); v - змінний капітал (або витрати ремісника на відтворення власної робочої сили); m - додатковий продукт.

За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не лише суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією:

Цв = c +v+p, де

Цв - ціна виробництва, р - прибуток.

Функції ціни:

1. облікова - відображає, здебільшого, речовий зміст і полягає в тому, що вона є засобом обліку суспільно необхідної, а отже, й корисної праці. В цьому випадку її використовують для порівняння різних статей витрат.

2. Розподільча - сутність її в політ економічному аспекті полягає у перерозподілі частини об’єктів менш розвинених форм капіталістичної та дрібнотоварної власності на користь домінуючої форми (зокрема монополістичної власності), а отже, панівного класу, верстви чи прошарку населення.

3. Стимулююча - полягає у тискові ринкових цін (а за сучасних умов і регульованих цін) на підприємців через механізм конкуренції впроваджувати нову техніку, досконаліші форми і методи організації виробництва, підвищувати кваліфікацію працівників тощо.

Методи ціноутворення.

1) середні витрати виробництва плюс прибуток; 2) отримання цільової норми прибутку на інвестований капітал; 3) оцінка очікуваної цінності товару(при якій основою ціноутворення є сприйняття споживачем цінності пропонованого товару, використання сприятливого моменту купівлі - продажу); 4) врахування рівня поточних цін (до уваги беруться насамперед ціни конкурентів, а зміна останніми цін на певні товари, зазвичай, викликає зміну цін інших компаній без тісного зв’язку з витратами підприємства); 5) метод закритих торгів.

5) прибуток та теорії прибутку;

В сучасній економічній літературі сутність прибутку тлумачиться по - різному. Так, англійські економісти стверджують, що прибуток - це різниця між виручкою, отриманою від продажу продукції, і повними альтернативними факторними витратами, пов’язаними з виготовленням цієї продукції. В економічній енциклопедії за редакцією Л. Абалкіна прибуток характеризується " перевищенням доходів від продажу товарів і послуг над затратами на виробництво і продаж цих товарів".

У марксистській економічній літературі від часів К. Маркса домінувало визначення прибутку як перетвореної форми додаткової вартості. З кількісного боку прибуток є різницею між ціною продажу товару і затратами капіталу на його виробництво. Як перетворена форма додаткової вартості прибуток на практиці є породженням всього авансованого капіталу, усіх факторів виробництва.

Отже, політекономічне визначення сутності прибутку: це перетворена форма додаткової вартості, що виражає відносини економічної власності між найманими працівниками та капіталістами щодо створення та реалізації додаткової вартості.

Основними формами існування прибутку є середній прибуток (який привласнюють дрібні та середні капіталістичні підприємства), монопольний прибуток(привласнюють монополії), прибуток транснаціональних корпорацій та транснаціональних банків (як різновид монопольного прибутку), прибуток державних підприємств та ін.

Всі названі форми прибутку є одним із різновидів валового прибутку суспільства. З суми валового прибутку підприємство сплачує державні податки, відсотки за взяті кредити, ренту, штрафи та ін.

Після їх сплати на підприємстві залишається чистий прибуток, частка якого капіталізується (спрямовується на розширене відтворення), йде на поновлення резервного фонду, акціонерні компанії виплачують дивіденди, створюють преміальні фонди.

Частиною валового прибутку підприємства є підприємницький дохід.

Теорії прибутку. Вперше науковий підхід до зясування сутності прибутку здійснили класики політичної економії - А. Сміт і Д. Рікардо. Так А. Сміт при визначенні вартості працею стверджував, що одна частина створеної робітниками вартості йде на оплату їхньої заробітної плати, інша - на оплату прибутку підприємства.

Д Рікардо не зясовував проблему джерела прибутку, ототожнював додаткову вартість і середній прибуток.

Ж. Б. Сей стверджував, що засобами виробництва (які він ототожнював з капіталом) притаманна самостійна продуктивність, незалежна від продуктивності праці. Цю самостійну продуктивність капіталу привласнює, на його думку, капіталіст у формі прибутку. Існує ще досить багато інших теорій детальніше про них у рефераті.(Теорії прибутку та їх суть.).

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /313 - 342/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 185 - 209/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 224 - 236/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 307 - 333/

Тематика рефератів.

1. Фірма - основна ланка економіки.

2. Сутність підприємництва та умови його існування.

3. Закони Госена та принцип їх дії.

4. теорії прибутку та їх суть.

Запитання та завдання для обговорення.

1. У чому полягає сутність витрат виробництва як політекономічної категорії?

2. Які ви знаєте основні теорії прибутку?

3. Поясніть поведінку споживача на ринку за допомогою двох існуючих концепцій.

4. За яких умов підприємство одержує максимальний прибуток?

5. Охарактеризуйте основні типи господарських товариств.

6. Яка різниця між валовим і чистим прибутком підприємства?

7. Роль нормального прибутку.