Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тестовий контроль. 1. Що таке підприємництво?
|
|
І РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ
1. Що таке підприємництво?
1. Приватна господарська діяльність людей, пов'язана з виробництвом товару.
2. Самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, надання послуг і заняття торгівлею з метою отримання прибутку.
3. Ініціативний підхід до виробничої діяльності, що найбільше відповідає вимогам ринкової економіки.
2. Що не може бути об'єктом підприємницької діяльності?
1. Виробництво певних матеріальних благ.
2. Надання послуг виробничого і невиробничого характеру.
3. Реалізація виготовленої продукції.
4. Фінансово-кредитні та біржові операції.
5. Страхові операції та операції з нерухомим майном.
6. Реалізація медикаментів і хімічних речовин.
7. Виготовлення зброї.
3. Які функції підприємництва можна визначити?
1. Ефективне використання ресурсів.
2. Сприяння генеруванню та реалізації нових ідей.
3. Концентрація підприємців основних засобів виробництва.
4. Розробка законодавства з підприємництва..
5. Організація діяльності в певній сфері.
6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 4.
7. Правильно вказано в пп. 1, 3, 4.
8. Правильно вказано в пп. 1, 2, 5.
4. За яких умов можлива підприємницька діяльність?
1. Стабільність державної економічної і соціальної політики.
2. Існування тільки приватної власності на засоби виробництва.
3. Наявність конкуренції.
4. Економічно обґрунтований податковий режим, що забезпечує ефективне функціонування діючих підприємств, відкриття нових.
5. Наявність розвинутої інфраструктури підприємництва.
6. Функціонування грошей, авансованих у виробництво, як капіталу.
7. Правильно вказано в пп. 1, 4, 5, 6.
8. Правильно вказано в пп. 2, 3, 4, 5.
9. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3, 4.
5. Що не належить до принципів підприємництва?
1. Вільний вибір видів, напрямів та форм господарювання
2. Приватна власність на засоби виробництва.
3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виготовляється, встановлення цін.
4. Розпорядження на власний розсуд отриманим доходом, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством.
5. Право здійснювати зовнішньоекономічні зв'язки на власний розсуд і ризик та розпоряджатися часткою валютної виручки, що йому належить.
6. Вільний найм робітників
6. Які можна визначити види підприємництва залежно від форми власності?
1. Приватне.
2. Колективне.
3. Корпоративне.
4. Індивідуальне.
5. Державне.
6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.
7. Правильно вказано в пп. 1, 2, 5.
8. Правильно вказано в пп. 2, 3, 4.
7. Які форми підприємництва можна визначити?
1. Виробничі.
2. У сфері послуг.
3. Комерційні.
4. Торговельні.
5. Фінансові.
6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.
7. Правильно вказано в пп. 2, 4, 5.
8. Правильно вказано в пп. 1, 3, 5.
ІІ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ
8. Без чого неможлива підприємницька діяльність?
1. Без ризику.
2. Без участі підприємця в управлінні.
3. Без права власності на капітал і підприємницький дохід.
9. На чому базується потенціал підприємництва?
1. На приватному володінні підприємством.
2. На можливості якомога повніше реалізувати особистий інтерес та вільну ініціативу.
3. На природному бажанні людей розбагатіти.
4. На інтересі конкурувати.
5. На прагненні досягти більших грошових доходів, отримати моральне задоволення та абсолютну свободу у своїй діяльності.
10. Кого з перерахованих суб'єктів не можна вважати підприємцем?
1. Власника кафе.
2. Фермера.
3. Власника простих акцій.
4. Власника облігацій державної позики.
11. Що саме забезпечує організація різних видів підприємництва?
1. Більш раціональне використання суспільних ресурсів за рахунок спеціалізації.
2. Більш повну реалізацію специфічних підприємницьких здібностей.
3. Більші прибутки.
4. Правильно вказано в пп.. 1, 2.
5. Правильно вказано в пп. 2, 3.
12. Як впливає культура підприємництва на його ефективність?
1 Ніяк не впливає, тому що це суто моральний чинник.
2. Забезпечує можливість спонсорської, меценатської діяльності
З. Певним чином впливає на прибутковість діяльності.
4. Поняття " культура" не притаманне підприємницькій діяльності.
13. Які суб'єкти діяльності мають право бути підприємцями відповідно до Закону України " Про підприємництво"?
1. Спільні підприємства.
2. Громадяни України.
3. Іноземні громадяни.
4. Міжнародні організації.
5. Військовослужбовці.
6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.
7. Правильно вказано в пп. З, 4, 5.
14. Якщо громадянин вирішив стати підприємцем, якими видами діяльності він може займатися, не порушуючи закон?
1. Страховою справою.
2. Виробництвом алкогольних напоїв.
3. Вирощуванням і продажем квітів.
4. Виробництвом тютюнових виробів.
5. Торгівлею
6. Банківською справою.
7. Правильно вказано в пп. 1, 3, 5, 6.
8. Правильно вказано в пп. 1, 2, 4, 6.
Тема 8.1.Капітал як економічна категорія.
Мета: розкрити сутність категорії " капітал", її структуру, умови існування; розкрити принцип створення додаткової вартості та роль у ньому найманих працівників; з'ясувати суть та методи амортизації, вчитися визначати розмір вартості товару, розмір амортизаційних відрахувань.
План.
1. Сутність і структура капіталу.
2. Процес створення додаткової вартості.
3. Заробітна плата та її форми (СРС).
1) сутність і структура капіталу.
Капітал – це авансована вартість, що в процесі свого руху приносить більшу вартість, тобто самозростає.
Перетворення звичайних грошових знаків на капітал включає:
Ä Власник капіталу повинен вступити у відносини з іншими виробниками;
Ä Якщо наявного капіталу недостатньо, звернутися до кредитних установ;
Ä Найняти певну кількість працівників, щоб забезпечити ефективне функціонування засобів виробництва.
Отже, капітал – це категорія, що виражає не стільки технічні та організаційні, скільки соц.-економічні відносини, тобто капітал як такий може існувати лише за слідуючи умов:
Ä Високорозвинені товарне виробництво і обіг;
Ä Наявність такої мотивації виробника як особисте збагачення;
Ä Зосередження у частини господарюючих агентів значної частки засобів виробництва;
Ä Відсутність власних засобів виробництва у частини господарюючих агентів, що змушує їх найматися.
Етапи становлення визначення капіталу.
1. А. Сміт: капітал – це запас, що використовується для господарських потреб і приносить дохід.
2. Д. Рікардо: капітал – це та частина багатства, що зайнята у виробництві і необхідна для приведення в дію праці.
3. Мілль: капітал – це попередньо накопичений запас продуктів минулої праці, який забезпечує необхідний для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя, а також харчування а також інші засоби і снування.
4. Маршалл: капітал – це сукупність речей, без яких виробництво не могло б здійснюватися з однаковою ефективністю, але які не є безплатними дарами природи.
З погляду зростання вартості, капітал можна поділити на:
§ Постійний – це капітал, уречевлений в засобах виробництва, вартість якого в процесі виробництва залишається незмінною.
§ Змінний – це капітал, представлений робочою силою, вартість якого в процесі виробництва змінюється, зростає.
Виходячи з цього, структуру вартості товару, виробленого застосування найманої праці можна представити:
W=C+V+m
2) процес створення додаткової вартості
Структура робочого дня найманого працівника.
Оскільки, додаткову вартість створює робоча сила, то норма додаткової вартості:
m'=m/V *100%
Тоді норма прибутку має вигляд:
P'= (P/C+V)*100%
Сутність амортизації
як одного з чинників оборотності капіталу.
Формула колообігу капіталу:
ЗВ
Г – Т * * *В * * *Т ' – Г '
РС
Розрізняють основний та оборотний капітал:
Основний капітал – це частина капіталу, у вигляді знарядь праці, що зберігає свою споживчу вартість упродовж кількох виробничих циклів, переносячи свою вартість на продукт частинами в міру зносу, яка також частинами повертається і утворює амортизаційний фонд (будівлі, споруди, транспортні засоби та інше).
Оборотний капітал – це частина капіталу, яка представлена предметами праці та заробітною платою. Втрачає свою споживну вартість за один виробничий цикл, вартість якої повністю включена у вартість продукту, і повертається на підприємство повністю разом з реалізацією кожної партії продукції.
Амортизація – це втрата засобами виробництва своєї вартості у продовж виробничого циклу.
Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.
3)Заробітна плата.
Робітник отримує заробітну плату після завершення процесу праці. Її величина змінюється залежно в залежності від тривалості робочого дня. Індивідуальні відмінності в заробітній платі зумовлені не однаковою інтенсивністю праці робітників.
Заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни товару робоча сила та результативності використання робочої сили.
Оскільки робоча сила є товар, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється також співвідношенням між попитом та пропозицією: зі зниженням попиту або із підвищенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітної плати, падає і навпаки.
На розмір заробітної плати впливає дія законів збільшення продуктивності праці й підвищення потреб населення, співвідношення сил між робітниками й капіталістами, виступи трудящих тощо.
ФОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.
Почасова Відрядна
Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робоча сила за її функціонування протягом певного робочого часу.
Ц. РС=(денна вартість РС)/(середня тривалість робочого дня)
Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для підвищення тривалості робочого дня.
Відрядна (поштучна) заробітна плата – це оплата вартості і ціни товару робоча сила залежно від розміру виробітку за одиницю часу.
Це перетворена форма погодинної заробітної плати.
Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюються кількістю і якістю виробленої продукції. Така форма використовується для підвищення інтенсивності праці та зменшення витрат на нагляд за робітниками, підвищення конкуренції серед робітників.
Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату:
Номінальна заробітна плата – це грошова сума, яку робітник отримує за продаж капіталістові своєї робочої сили. ЇЇ розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можна обчислити її реальну.
Реальна заробітна плата – це кількість споживчих вартостей (товарів і послуг), яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін після сплати податків.
Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від:
1. номінальної заробітної плати;
2. рівня цін на предмети споживання та послуги;
3. податків, які сплачують робітники до бюджету держави та фондів соціального страхування.
Реальна заробітна плата прямо пропорційна змінам номінальної заробітної плати і обернено пропорційна змінам рівня цін.
Альтернативні джерела літератури.
1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /381-413/
2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 199-206/
3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 236-259/
4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 244-265/
5.Гальчинський А. С., Єщенко П. С., палкін Ю. С. Основи економічної теорії: підручник. - К.: Вища шк.., 1995. /
Тематика рефератів.
1. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки.
2. Розподіл життєвих засобів.
3. Сутність, рух і нагромадження капіталу.
Запитання та завдання для обговорення.
1. Як відбувається перетворення грошей та чинників виробництва на капітал?
2. що таке додаткова вартість?
3. яка структура капіталу підприємства?
4. Що означає моральне та фізичне зношення капіталу?
5. Які умови необхідні для зростання капіталу?
6. У чому полягає різниця в поділі капіталу на постійний та змінний і на основний та оборотний?