Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Парадигма 11






    герм.   гот.   двн.-ісл.   двн.-англ.   двн.-в.нім.
чол. наз. одн.   halbō   halba   halbe   halba   halbo
чол. род. одн.   halbenaz   halbins   halba   halban   halben
чол. дав. одн.   halbeni   halbin   halba   halban   halben
чол. зн. одн.   halbonun   halban   halba   halban   halbon
чол. наз. мн.   halbaniz   halbans   hǫ lbu   halban   halbon
чол. род. мн.   halbanō m   halbanē   hǫ lba   halbena   halbō no
чол. дав. мн.   halbammiz   halbam   hǫ lbom   halbum   halbō m
чол. зн. мн.   halbunz   halbans   hǫ lbu   halban   halbon
сер. наз./зн. одн.   halbō   halbō   halba   halbe   halba
сер. наз./зн. мн.   halbō nō   halbō na   hǫ lbo   halban   halbun
жін. наз. одн.   halbō n   halbō   halba   halbe   halba
жін. род. одн.   halbō n(i)z   halbō ns   hǫ lbo   halban   halbū n
жін. дав. одн.   halbō ni   halbō n   hǫ lbo   halban   halbū n
жін. зн. одн.   halbō num   halbō n   hǫ lbo   halban   halbū n
жін. наз. мн.   halbō niz   halbō ns   hǫ lbu   halban   halban
жін. род. мн.   halbō nam   halbō nō   hǫ lbu   halbena   halbō no
жін. дав. мн.   halbamm(iz)   halbō m   hǫ lbom   halbum   halbō m
жін. зн. мн.   halbō nz   halbō ns   hǫ lbo   halban   halbū n

Більшість прикметників у германських мовах відмінювалася як за слабкою, так і за сильною відміною. Проте існували прикметники, які мали виключно сильну (гот. alls ‘кожен’, fulls ‘повний’ та ін.) або слабку (гот. taisma ‘правий’ ibna ‘схожий’) форму. За слабкою відміною змінювалися прикметники в порівняльному ступені, дієприкметники І, порядкові числівники. Між прикметниками сильної і слабкої відмін існували семантичні розбіжності. Слабкі прикметники виражали постійну ознаку предмета і вживалися як прикладки. Спорадично слабкі прикметники супроводжувалися вказівним займенником, який поступово перетворився на граматичний супровідник іменника й уживаного з ним прикметника (означений артикль). Тому незалежно від іменника прикметник мав категорію означеності / неозначеності.

Ступені порівняння прикметників. Для індоєвропейської мови-основи реконструюють наступні суфікси при утворенні ступенів порівняння прикметників: *-ies/-ios (компаратив) *-isto (суперлатив). У спільногерманській суфіксом порівняльного ступеня були *-iza та *-oza, а найвищого ступеня – *-ist або *-ō st. У західногерманських мовах у порівняльному ступені прикметників -z перейшов у -r (ротацизм). Окрім того в західногерманському ареалі кореневий голосний зазнавав умлауту у тих прикметників, у яких суфікси ступенів порівняння походять від основ *-iza, *-ist. Напр.:

‘довгий’ звичайний вищий найвищий

двн.-англ. lang lengra lengest;

двн.-в.-нім. lang lengiro lengist;

двн.-ісл. langr lengi lengstr.

Поряд з вищезазначеними суфіксами в індоєвропейській мові-основі існували суфікси *-ter-, *-tm-, рефлекси яких збереглися в окремих германських мовах. Напр.:

і.-є. *-ter- гот. anþ ar ‘інший’, двн.-англ. ō þ er, двн.-в.-нім. andar;

і.-є. *-tm- гот. fruma ‘перший’, двн.-англ. forma, meduma ‘середній’.

У низці слів індоєвропейських мов вищий та найвищий ступені прикметників утворювалися від іншого кореня, ніж у звичайному ступені. Напр.: лат. bonus ‘хороший’ – melioroptimus. Такі форми називають суплетивними. Напр.:

‘хороший’ звичайний вищий найвищий

гот. goþ s batiza batists;

двн.-англ. gō d betera (bettra) betst;

двн.-в.-нім. guot bez, z, iro bez, z, isto;

двн.-ісл. goð r betri baztr.

Подальший розвиток прикметників має певні особливості розвитку в кожній з германських мов. Так, в англійській мові, зокрема в середньоанглійський період, спостерігається уніфікація форм, пов’язана з редукцією закінчень. У XIV ст. зникає система відмінків, а типи відмінювання розрізняються лише в однині, категорія числа – тільки в сильній відміні. У XV ст. прикметник перетворюється на невідмінювану частину мови. Вищий та найвищий ступені порівняння в середньо-англійський період утворюються за допомогою суфіксів -er, -est відповідно. В середньоанглійській набувають поширення сполучення з more, most для творення ступенів порівняння, а починаючи з XVII ст. В залежності від кількості складів чітко диференціюють утворення прикметників аналітичним (more, most) або синтетичним (-er, -est) шляхом.

У сучасній нідерландській мові прикметник має дві основні форми – коротку (jong ‘молодий’) та форму на (jonge). Перша форма властива для предикативного вживання і при модифікації прикметників середнього роду.

У мові африкаанс прикметники мають сильну (нульову) форму та слабку на . Напр.: vol ‘повний’ та volle.

Прикметники в німецькій мові зазнають також певних змін. Зокрема у середньоверхньонімецький період спостерігається редукція закінчень сильного і слабкого типів відмінювання. Слабка відміна закріпилася з означеним артиклем, частково з неозначеним артиклем та присвійним займенником. У системі ступенів порівняння відбулася уніфікація форм суфіксів: -er(e), -este.

Прикметники в ісландській та фарерській мовах змінюються за родами, відмінками, числами і ступенями порівняння. Збереглося два типи відміни – сильна та слабка. Особливістю прикметника в ісландській мові є те, що кожен граматичний рід у множині має власний набір закінчень.

Для прикметників у норвезькій, датській та шведській мовах властиві дві форми: ‘сильна’, яка не має закінчення в загальному роді та -t у середньому, та ‘слабка’, що характеризується закінченням (для шведської ).

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал