![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Парадигма 13
Форми займенника третьої особи різнилися за родами: чоловічий, жіночий, середній. Представимо їх парадигми. Парадигма 14
Парадигма 16
Зворотній займенник виражав зворотність та вживався з усіма особовими формами дієслова. В індоєвропейських мовах цей займенник утворено від кореня *se-. В германських мовах він представлений такими відмінковими формами: Парадигма 17 Герм. гот. двн.-ісл. двн.-в.-нім. род. відм. sī nō seina sī n sī n дав. відм. sezo sis sē r sih зн. відм. seke sik sik sih Як видно з парадигми, в давньоверхньонімецькій мові форма знахідного витіснила форму давального відмінка займенника. У давньоанглійській мові значення зворотності виражали особові займенники, напр.: mik. Для вираження зворотності також використовували прикметник self ‘сам’, який у середньоанглійській мові став ґрунтом для творення зворотних займенників, пор.: суч. англ. myself, himself тощо. Присвійні займенники є за походженням прикметниками, утвореними від особових займенників за допомогою суфікса -ino- в однині та -oro- в множині та двоїні. Вони відмінювалися переважно за моделлю сильних прикметників: Парадигма 18
|