Класифікація країн за формою правління.

Форма правління (організація державної влади) залежить від способу утворення і правового положення вищих органів влади, а також статусу глави держави. Серед форм правління розрізняють монархії, республіки, співдружності націй.

1. Монархія (зосередження влади в руках однієї особи) - є найдавнішою формою правління, притаманною ще першим державам світу. Це форма правління, за якої главою держави є монарх і влада успадковується наступником. Титул монарха в різних країнах різний: султан (Бруней, Оман), папа (Ватикан), емір (Кувейт, Бахрейн), герцог (Люксембург), імператор (Японія), Король (у більшості монархій), князь (Монако, Ліхтенштейн).

Реально у світі налічується близько 30 монархій. Монархії поділяють на:

o абсолютні, характеризуються юридичним і фактичним зосередженням всієї повноти державної влади (законодавчої, виконавчої, судової в руках монарха. (Бахрейн, Бруней, Бутан, Катар, Кувейт, Оман, ОАЕ);

o конституційні — коли верховна влада монарха обмежена конституцією: Великобританія, Бельгія, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія, Японія і т. д.

o теократичні — коли глава церкви є водночас також главою держави: Ватикан, Саудівська Аравія.

(Із 29 світових монархій 16 є королівствами. У Європі це Велика Британія, Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди; в Азії — Таїланд, Камбоджа, Бутан, Саудівська Аравія, Йорданія; в Африці — Марокко, Лесото, Свазіленд; в Океанії — Тонга. Існують 4 емірати, і всі вони — в Азії: Кувейт, Катар, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). У світі є 3 князівства (європейські держави-карлики Андорра, Монако, Ліхтенштейн) і 3 султанати (азійські країни Бруней, Малайзія, Оман). Імперією є Японія, герцогством — Люксембург, папською державою — Ватикан.)

2. Республіка — це найпоширеніша форма державного правління (3/4 держав), яка виникла у давнину (Афінська демократична республіка, Спартанська аристократична республіка 5-4 ст. до н.е.). За республіканської форми правління законодавча влада, зазвичай, належить парламенту, а виконавча – уряду. (Наприклад: США, ФРН, Україна, Росія). Розрізняють президентську республіку, парламентську та президентсько-парламентську.

У президентській республіці глава держави, якого обирає народ, є водночас і главою уряду. Отже, він має дуже великі повноваження, призначає та звільняє членів уряду на власний розсуд. Однак він не може розпустити парламент, а парламент не може висловити недовіру урядові (Росія, США, Бразилія, Єги пет, ПАР, Уганда та ін.)

У парламентській республіці роль президента значно менша, верховенство має парламент. Саме парламент обирає президента, якому він звітує. Так само більшість парламенту формує уряд, в руках якого й зосереджена влада. При цьому президент має право розпустити парламент. Така форма правління поширилася у європейських (Греція, Італія, Угорщи на, ФРН тощо).

Президентсько-парламентська (змішана) республіка передбачає поєднання сильної президентської влади і ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Президента за умов такої форми правління обирають на прямих виборах, він є главою держави і виконавчої влади. Уряд, очолений прем’єр-міністром, несе політичну відповідальність водночас перед президентом і парламентом. Змішана республіканська форма правління характерна для Франції, Австрії, Болгарії, Польщі, Фінляндії, а також для більшості країн колишнього СРСР, у тому числі для України.

3. Своєрідну монархічну форму правління мають країни Британської Співдружності націй. Зараз у складі Співдружності – 50 країн, які є як республіками, так і монархіями, можуть проводити незалежну політику чи бути залежними. Наприклад, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Багамські Острови, Барбадос, Гренада, Ямайка тощо. Вони являються колишніми колоніями Великої Британії, тому в них формальною главою держави є англійська королева, а безпосередньо керує в країні генерал-губернатор.

4. Джамахірія (арабською – народовладдя) - особлива форма державного правління, яка донедавна була представлена у єдиній країні світу – Лівії. Тут було офіційно скасовано уряд, парламент, ліквідовано політичні партії. Верховним органом влади був Загальний народний конгрес, який обирався один раз на рік.