Особливості сполучуваності числівників з іменниками

Характер сполучуваності числівників з іменниками залежить від семантичного розряду самих числівників та поєднуваних з ними іменників.

1. Числівник один (одна, одно / одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінкучи тільки числі та відмінку для форми одні, напр.: один день, одна година, одне (одно) слово, одні ворота.

2. Власне-кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини, напр.: два то ми, три ро ки, чотири мі сяці.

Форму родового відмінка однини мають іменники, структура основи яких у називному відмінку однини та множини різна, пор.: дівчина – дівчата, ім’я – імена, громадянин – громадяни, болгарин – болгари. Отже, правильно сказати дві дівчини, два імені, три громадянина, чотири болгарина.

Забезпечуючи граматичну правильність кількісно-іменникових словосполучень, варто одночасно подбати про їх смислову точність. Наприклад, вираз Зустрілися два Президенти можна зрозуміти по-різному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних країн. Тому краще було б сказати: „ Зустрілися Президенти двох країн”.

3. Числівники п’ять – двадцять, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, напр.: п’ять годин, сто днів, кілька хвилин..

4. Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини, напр.: одна друга площі, три четверті гектара.

Такий же характер сполучуваності зберігають змішані дробові числівники, напр.: одна ціла одна друга площі, дві цілі три четверті гектара, п’ять цілих сім дев’ятих тонни. Особливістю форми залежного від числівника іменника є його незмінність у непрямих відмінках, напр.:

Н. одна друга площі

Р. однієї (одної) другої площі

Д. одній другій площі

З. одну другу площі

О. одною (однією) другою площі

М. (на)одній другій площі

Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць, напр.: два з половиною вагони, п’ять з половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.

5.Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка однини, напр.: півтора року, півтора відра, півтори гривні. У синтаксичних позиціях непрямих відмінків, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відповідного відмінка, напр.:

Н. півтора гектара півтори тонни

Р. півтора гектара півтори тонни

Д. півтора гектарам півтори тоннам

З. як Н. як Н.

О. півтора гектарами півтори тоннами

М. (на)півтора гектарах (на) півтори тоннах

У поєднанні з незмінним числівником півтораста (сто п’ятдесят) іменник має форму родового відмінка множини і змінює її відповідно у непрямих відмінках, напр.:

Н. півтораста гривень

Р. півтораста гривень

Д. півтораста гривням

З. півтораста гривень

О. півтораста гривнями

М. ... півтораста гривнях

6. Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками на рівні не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду (ІV відміна) у формі родового відмінка множини, за винятком числівників обидва, обидві, для поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини, напр.: двоє львів’ян, четверо дверей, семеро козенят але обидва студенти, обидві студентки.

У непрямих відмінках числівник та іменник узгоджуються у відмінку, напр.:

Н. двоє львів’ян обидві студентки

Р. двох львів’ян обох студенток

Д. двом львів’янам обом студенткам

З. як Н. як Н.

О. двома львів’янами обома студентками

М. .... двох львів’янах... обох студентках

7. Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять. Перші мають форму родового відмінка множини іменників, напр.: багато книжок, мало студентів, а другі – родового відмінка однини, напр.: мало досвіду, багато критики.

8. У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово, напр.: сто двадцять одна гривня, чотириста дві гривні, п’ятсот сімдесят вісім гривень.

При поєднанні складених числівників, які закінчуються на два, три, чотири і не можуть мати у своєму складі збірних числівників, з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни чи назвами нерахованих предметів використовують лічильні слова (пара, одиниця, примірник, штука, голова тощо), напр.: двадцять дві пари окулярів, двадцять п’ять одиниць техніки.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні зумовлені специфікою наукового та офіційно-ділового стилю, а саме:

1. Обмежено використовують збірні числівники, напр.: обидві (жінки, перші леді), троє (друзів), четверо (нас).

Не використовують збірні числівники для поєднання з іменниками на позначення офіційних осіб, а тільки власне кількісні, напр.: три, чотири, п’ять (директорів, ректорів, професорів, банкірів) замість троє, четверо, п’ятеро (директорів, ректорів, професорів, банкірів).

Відсутні також збірні числівники типу двійко, четвірко, напр.: двійко (дітей), четвірко (коней), які мають виразно розмовний характер.

2. Для позначення часу, звичайно, використовують порядкові числівники.

Для відповіді на запитання котра година? послуговуються сполученнями, до складу яких входять прийменники на, за та еліпсований іменник година або хвилина. Слід пам’ятати, що для називання часу до 30 хвилин вживають прийменник на, а після 30 хвилин – прийменник за, напр.: п’ятнадцять на шосту (годину), пів на восьму (годину), за п’ятнадцять (хвилин) сьома (година).

Запам’ятайте! Допускають також вживання конструкцій чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять (хвилин залишилося) до сьомої.

Визначаючи точно час і відповідаючи на питання о котрій годині?, вживаютьприйменник о (об), напр.: засідання відбудеться о п’ятнадцятій годині; збори закінчилися об одинадцятій годині.

Існують деякі технічні правила позначення числівників у текстах ділового мовлення.

При оформленні ділової документації слід керуватися такими правилами щодо запису числівників [118]:

1. Словом відтворюють прості кількісні числівники, що позначають число без вказівки на одиницю виміру або окреслюють часові межі, напр.: таких клієнтів є більше, ніж два; реконструкція триватиме три-чотири місяці.

Цифрою відповідно пишемо складні та складені числівник у поєднанні з одиницею виміру кількості, напр.: 15 гривень, 135 депутатів. Їх дублюють словами і подають у дужках відразу після цифрового позначення у різних документах (розписка, доручення, довідка тощо).

Складні слова із цифровим позначенням можна писати комбіновано, напр.: 20-процентний, 3-поверховий. Неприпустимим є цифрово-знаково-літерний варіант комбінації, напр.: 5%-ний.

У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам, наприклад, 20.04.05 (у даті), 4-го, 10-му, 2-й, 11-ї (у тексті з літерами відмінкових закінчень. До речі, при перерахуванні кількох числівників літери відмінкових закінчень пишуться один раз, напр.: 1, 2, 3-му поверхах). Деякі порядкові числівники без відмінкових закінчень для розрізнення позначають римськими цифрами, напр.: ІІІ квартал, ІІ півріччя.

2. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків, напр.: 345 457 гривень, 100 000 тонн. У числах, що позначають номери (марки машин, механізмів), цифри на класи не розбивають, напр.: р/ р № 1234567890.

Окремі види інформації передають у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів, напр.: 754 000 або 754 тис., 1, 2 тис. грн., що значно полегшує сприйняття великих цифр.

3. У низці однотипної інформації ступінь точності (кількість цифр після коми) має бути однаковий, напр.: 1, 5 км; 2, 3 га; 2, 0 т, 2, 3%.