Класифікація раку шкіри

TNM — клінічна класифікація

Т - первинна пухлина

ТХ - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини.

ТО — первинна пухлина не визначається.

Tis — carcinoma in situ.

ТІ - пухлина до 2 см у найбільшому вимірі.

Т2 - пухлина до 5 см у найбільшому вимірі.

ТЗ - пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі.

Т4 - пухлина, яка проростає в суміжні структури, такі, як хрящ, м'яз або кістка.

Примітка: У випадку синхронного розвитку множинних пухлин вказується пухлина з вищою категорією Т, а число окремих пухлин позначається в дужках, наприклад, Т2 (5).

N - регіонарні лімфатичні вузли

NX - недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.

N0 - немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів.

N1 - наявні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах.

М - віддалені метастази

МХ - недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.

МО - віддалені метастази не визначаються.

МІ - наявні віддалені метастази.

рТNМ — патоморфологїчна класифікація

Категорії рТ, pN та рМ відповідають категоріям Т, N та М.

Матеріал для гістологічного дослідження після регіонарної лімфаденектомії повинен включати не менше ніж 6 лімфатичних вузлів.

Діагноз формулюється за системою TNM стосовно раку шкіри.

Диференціальна діагностика проводиться з вовчаком, туберкульозом шкіри, грибковими ураженнями і доброякісними пухлинами.

Лікування. При раку шкіри застосовують хірургічне, променеве і цитостатичне лікування, які на ранніх стадіях рівноцінні, проте променеве частіше як більш косметичне. Вибір способу лікування визначається стадією хвороби і локалізацією пухлини.

При розмірах пухлини:

- ТІ-2 проводять короткодистанційну рентгенотерапію по 3—5 Гр до сумарної вогнищевої дози при базаліомі 40—50 Гр, плосколітинному раку – 60-70 Гр.

- ТЗ - ортовольтну рентгенотерапію або далекодистанційне променеве лікування. Якщо після дози 35-40 Гр спостерігається значна регресія пухлини, тоді після перерви на 2-4 тиж планується короткодистанційна променева терапія до сумарної дози 50-60 Гр.

- Т4 - променеве лікування можливе лише як симптоматичне або не застосовується.

На тулубі, кінцівках, тобто за умови " достатньої" кількості шкіри, зручніше застосовувати хірургічні методи лікування. Низка випадків вимагає комбінованого і комплексного лікування.

При І стадії раку – для видалення пухлини необхідно достатньо відступити від краю, щоб зменшити ризик рецидиву. Добрий косметичний ефект дає застосування кріотерапії.

При II стадії захворювання характер лікувальних заходів принципово не відрізняється від тих, шо застосовуються при І стадії, але при хірургічному способі лікування розтин робиться значно далі від меж пухлини.

При III стадії раку шкіри лікування можливо розпочинати з передопераційного опромінення пухлини і зон регіонарного метастазування з подальшим хірургічним утручанням. Наявність збільшених регіонарних лімфатичних вузлів з підозрою на метастази і явних метастазів вимагає проведення лімфаденектомїї в регіонарній зоні.

При IV стадії раку шкіри, наявності дисемінації пухлини в разі потреби виконуються хірургічні операції типу ампутації кінцівок, перев'язки артеріальних судин.

Цитостатичне лікування при раку шкіри застосовується рідко, лише при поширених новоутвореннях. Ефект незначний.

Прогноз. У ранніх стадіях розвитку пухлини прогноз сприятливий. Повне вилікування настає у 80-100 % випадків

Довідка. У народі кажуть: якщо у людини на тілі багато родимок, вона буде щаслиою. Але медики іншої думки. Вони вважають, що родимки на тілі можуть спровокувати розвиток небезпечного захворювання - меланоми, раку шкіри.

Родимки відповідно до медичної термінології називаються невусами, і це доброякісні пухлини шкіри. Але чим більше таких пухлин, тим більша ймовірність, що якась із них почне перетворюватися на злоякісну.

Є такі розрахунки: людині, яка має 20 родимок, загрожує підвищений ризик отримати меланому. Причому не важливо, де ці родимки знаходяться. З медичної точки зору, родимка на руці нічим не відрізняється від родимки на обличчі. Часто люди навіть не знають, що у них є родимки на спині, на голові, в паховому ділянці. Родимки бувають навіть на підошвах і долонях.

Ясна річ, чіпати їх не можна - здирати, перетягувати нитками, травмувати. Треба бути обережним, якщо родимка постійно зачіпають - одягом, ременями, сумочками. Всі свої родимки потрібно час від часу оглядати, адже меланома часто розвивається саме з непомітною маленької родимки. Там починають розмножуватися атипові клітини, і навіть маленька злоякісна пухлина на шкірі може дати метастази і вбити людину.

Розроблено так званий ABCD-тест, що допомагає виявити " неправильну" родимку.

А - асиметрія. Якщо красива кругла родимка стає асиметричною, немов " повзе" по шкірі, змінює форму, це має стати сигналом - негайно до лікаря.

В - від англійського слова " border", що означає " край". Коли з'являються нечіткі з щербинами або розпливчасті краю родимки, це теж підозрілий симптом.

С - від англійського " colour" - " колір". Нормальна родимка має однорідний колір - світло-або темно-бронзовий. Якщо ж з'являється кілька кольорів (червоний, білий, фіолетовий, чорний), родимка втрачає фермент, стає неоднорідною - це також один із факторів, який має насторожити.

D - діаметр. Якщо діаметр невуса перевищує шість міліметрів, бажано показатися лікареві. Взагалі, якщо явно видно який-небудь ознака, бажано зробити біопсію родимки - взяти її маленьку частину на аналіз для виявлення злоякісних клітин.

Можна виділити фактори, що провокують переродження доброякісної родимки в злоякісну пухлину. І в першу чергу, генетичний. Якщо близькі, кровні родичі мали ракові або передракові стани, ризик захворіти на меланому підвищується в 15 разів! Таким людям потрібно особливо уважно дивитися за своїми родимками, а раз на півроку відвідувати онкодерматолога, щоб той оглянув, у прямому розумінні, з голови до ніг.

Іншим провокаційним фактором є сонячне випромінювання. Ті, хто має багато родимок, не варто зловживати засмагою. Адже темний колір родимки немов притягає сонячне світло, і він може спровокувати переродження невуса.

Деякі родимки з'являються з народженням, деякі - з роками. Є й ті, що з'являються і зникають. Це генетично зумовлені процеси. А деякі родимки сам організм знищує, розпізнаючи в них стороннє тіло. У цьому випадку на місці родимки може залишитися біла пляма.

У цілому, родимки бувають самими різними - плоскими, опуклими - це не визначальний фактор розвитку меланоми. Рак шкіри може виникнути навіть з маленької плоскою родимки. А от якщо на родимки росте волосся, на думку фахівців, це добре, хоча і виглядає вона не дуже красиво.

Якщо невус заважає (постійно натирається від ручки сумочки або від одягу) або є косметологічним дефектом (родимка на столітті або на носі), видаляти її можна. Але зрозуміло, що робити це потрібно не самому, а у лікаря. До того ж буде можливість провести гістологічне обстеження і з'ясувати, це доброякісна пухлина або злоякісна.

Якщо " зловити" меланому на початку розвитку, людина отримає більше шансів одужати і жити довго і щасливо. На початковій стадії одужання наступає у 98% хворих, на другій - 60%, а на третьому - вже тільки 30%.

Тому не варто зволікати. Якщо ви помітили, що родимка " веде" себе як-то не так чи постійно травмується, краще поспішити до лікаря. А ще: остерігайтеся псевдоврачей, що обіцяють позбавити від родимки диво-мазями. Це тільки зашкодить...

Питання для контролю знань