Гонконг, Китай 153 183 2.4 19.5 4.0

Сінгапур 163 174 2.3 6.9 4.6

Алжир 115 148 1.9 28.8 …

Німеччина 136 139 1.8 1.9 0.9

Таїланд 87 111 1.5 26.9 6.0

Італія 94 106 1.4 12.3 1.5

Франція 115 103 1.4 -10.5 1.2

Лівія 83 96 1.3 15.7 38.7

Структура платіжного балансу

Платіжний баланс складається з двох підрозділів:

а) надходження (кредит) — це операції, які забезпечують країну додатковою іноземною валютою, тому у платіжному балансі перед ними ставлять знак «плюс». Кредит відповідає поняттю «доходи» і означає відплив за кордон цінностей, за які мають надійти платежі в дану країну. Кредитова частина відображає експорт товарів та послуг, одержані доходи та трансферти, приплив іноземної валюти (тобто її пропозицію), зменшення матеріальних та фінансових активів, збільшення пасивів;

б) платежі (дебет) — це операції, пов'язані з використанням запасу іноземної валюти, тому в платіжному балансі перед ними ставлять знак «мінус». Дебет відповідає поняттям «зобов'язання», «витрати» і означає приплив цінностей з інших країн до даної країни, за які резиденти повинні сплачувати за кордон. Дебетова частина відображає імпорт товарів і послуг, сплачені доходи та трансферти, використання іноземної валюти (тобто попит на неї), зменшення пасивів або збільшення активів.

Прибуткові (+) та витратні (-) статті балансу міжнародних рахунків

Пасиви та активи, 2004-2011

Методика МВФ

Методологія складання платіжного балансу визначається за допомогою міжнародного стандарту – “Керівництво з платіжного балансу”, що розробляється і періодично публікується МВФ. Останнє, п’яте видання Керівництва опубліковано у 1993 р. Прийнята МВФ система класифікацій статей платіжного балансу використовується країнами-членами Фонду як основа національних методів класифікації. Однак платіжні баланси промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються, суттєво відрізняються як за методикою складання, так і за змістом. Схеми платіжних балансів, прийнятих сьогодні МВФ і ОЕСР, враховують спільні риси, притаманні всім розвинутим країнам, і водночас дають змогу кожній країна вносити свої корективи.

Методика МВФ

Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ:

А. Поточні операції

· Товари

· Послуги

· Доходи від інвестицій

· Інші послуги та доходи

· Приватні односторонні перекази

· Офіційні односторонні перекази

В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал

· Прямі інвестиції

· Портфельні інвестиції

· Інший довгостроковий капітал

Методика МВФ

Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США

С. Короткостроковий капітал