![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Мито: поняття, функції, види та наслідки використанняСтр 1 из 2Следующая ⇒
Лекція 4. Міжнародна торгова політика держави
Міжнародна торгова політика держави. Фритредерство та протекціонізм Міжнародна торгова політика держави (МТПД) – дії або бездіяльність держави у сфері торгівельних відносин з іншими країнами. Якщо дії мають місце, то виникає державне регулювання зовнішньої торгівлі (ДРЗТ) – підтримуючий або корегуючий вплив держави на торгівельні відносини з іншими країнами. Цілеспрямоване ДРЗТ – сукупність дій держави, метою яких було визначено підтримуючий або корегуючий вплив на торгівельні відносини з іншими країнами. Непряме ДРЗТ – сукупність дій держави, метою яких не було визначено регулювання зовнішньої торгівлі, проте вони вчиняють підтримуючий або корегуючий вплив на торгівельні відносини. Відповідно до кількості держав-регуляторів, ДРЗТ може бути: одностороннє, двостороннє, багатостороннє. Основною метою ДРЗТ є створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та збільшення добробуту населення країни. Найбільш розповсюджені цілі ДРЗТ: - створення сприятливих умов для розвитку національного виробника; - підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку; - обмеження імпорту певних товарів; - вирівнювання структури платіжного балансу; - забезпечення стабільності національної валюти; - реалізація вигідної стратегії і тактики включення країни у міжнародний поділ праці; - гарантування економічної і політичної безпеки країни. Існує дві основні форми МТПД: 1) Фритредерство – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю. Остання має розвиватися на основі вільних ринкових механізмів. Передбачає усунення будь-яких перешкод для ввезення-вивезення іноземних та вітчизняних товарів. 2) Протекціонізм – політика захисту вітчизняного виробника від іноземної конкуренції шляхом використання митно -т арифних і нетарифних інструментів торговельної політики. Зазвичай країни використовують обидві форми МТПД у певному співвідношенні.
Мито: поняття, функції, види та наслідки використання Мито – це обов’язковий платіж, який стягує держава через мережу митних закладів в зв’язку з перетином товарами митного кордону. Митний тариф – це систематизований перелік товарів із зазначенням ставок мита, яким вони обкладаються. В залежності від напряму пересування товарів виділяють: - імпортне (ввізне) мито (використовується найчастіше); - експортне (вивізне) мито (іноді застосовується до сировини); - транзитне мито (майже не використовується). За характером застосування мита бувають: - стандартні; - сезонні (діють протягом обмеженого періоду часу); - антидемпінгові (стягуються у разі ввезення товарів за цінами нижчими, ніж їх нормальний рівень у країні-експортері); - компенсаційні (накладаються на імпорт товарів, при виготовленні яких виробникам надавалися субсидії); - преференційні (пільгові). За способом розрахунку ставки мита можуть бути: - адвалерні (розраховуються як певний відсоток від митної вартості товару); - специфічні (нараховуються у встановленому розмірі на одиницю товару); - комбіновані (поєднують специфічні та адвалерні). За порядком визначення ставки мита бувають: - постійні (не змінюються); - перемінні (можуть змінюватися у встановлених випадках). Основні функції мита: - фіскальна (поповнення держбюджету); - протекціоністська (захист національного виробника від іноземної конкуренції через подорожчання імпорту); - балансуюча (якщо ціна товару нижче світової, виробнику вигідніше експортувати його, ніж продавати на внутрішньому ринку, тому використовується експортне мито, яке зменшує дохід від експорту); - регулююча (регулювання обсягів експорту та імпорту, торгового та платіжного балансу країни). Економічні наслідки встановлення мита: 1) Для споживачів – подорожчання товару, зниження життєвого рівня; 2) Для національних виробників – послаблення конкуренції, можливість збільшити обсяги виробництва та створити робочі місця; 3) Для державного бюджету – поява додаткового джерела надходжень. Для того, щоб визначити вплив імпортного мита на добробут країни у цілому, необхідно порівняти втрати споживачів з виграшем виробників та держбюджету.
|