Введення

Однією з головних задач текстильної промисловості є комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів на всіх ділянках виробництва.

Широка механізація й автоматизація підйомно-транспортних операцій є одним з основних резервів різкого підвищення продуктивності праці в текстильній промисловості. Крім того, комплексна механізація й автоматизація значно знижує собівартість продукції, забезпечує її високу якість, сприяє виконанню правил техніки безпеки й у цілому підвищує загальну культуру виробництва.

У текстильній промисловості за останні роки проведена велика робота з механізації транспортних, вантажно-розвантажувальних і деяких інших важких і трудомістких допоміжних робіт.

Таким чином, комплексна механізація вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт являє собою заміну фізичної праці робітників машинами шляхом раціонального поєднання транспортуючих машин з технологічним устаткуванням на всьому протязі вантажопотоку по технологічному процесу. При цьому праця робітників зводиться лише до керування машинами й контролю їхньої роботи, проведенню профілактичного ремонту.

Для правильної організації транспортних і складських робіт необхідне раціональне розміщення технологічного устаткування та ефективність обліку і контролю якості продукції, яку випускають на даному виробництві. Слід передбачити необхідну ширину основних проходів і проїздів, відстань між технологічним устаткуванням, розміщення запасних виходів. Саме це і стало основою даного курсового проекту, метою якого є розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва потужністю 171 ткацький верстат для виготовлення тканини по типу арт.3516.

РОЗДІЛ 1. Вибір технологічного плану ткацтва

Для бавовняно-поліефірної тканини «Зірниця джинсова» арт. 3516, кручена основна пряжа – з машин ПК-100 і утокова пряжа з машин БД-200 надходить у склад, де зберігається на ящиках-піддонах. Пакування крученої нитки основи надходять у снування, де з великого числа мотальних пакувань перемотують на одне загальне пакування нитки основи, утворюючи в такий спосіб снувальний валик.

Далі снувальний валик надходить у шліхтувальний відділ, де піддається обробці, що полягає в просочуванні пряжі спеціальним клеючим составом - шліхтою. Шліхта, покриваючи тонкою плівкою нитки і склеюючи окремі волокна, збільшує гладкість пряжі і підвищує її міцність до стираючого впливу приладів ткацького верстату.

Після проходження шліхтувальної машини, де поєднують основу з окремих снувальних валиків, утворюється ткацький навій.

Основна пряжа, навита на ткацький навій на шліхтувальній машині, перш ніж надійти на переробку на верстаті, проходить останню стадію - прив'язування чи пробирання. У даному технологічному плані ткацтва прив’язується 90 % основ, а пробирається 10 % основ, тому що в порівнянні з прив'язуванням це більш трудомістка операція. Пробирання застосовується у випадках зміни асортименту тканин, які виготовляються в цеху, або при поломці з’ємних приборів ткацького верстата.

Далі ткацький навій надходить на ткацький верстат. Уток надходить безпосередньо в ткацький цех, тому що пакування з машин БД - 200 цілком задовольняють необхідні вимоги.

Знята з верстатів тканина надходить в обліково-сортувальний відділ ткацької фабрики. Тут роблять облік виробництва тканини, як окремих ткачів, так і загального виробництва по змінах. Визначають сортність тканини і виявляють пороки її зовнішнього вигляду.

Далі готова сурова тканина відправляється замовнику.

План ткацтва у виді схеми представлений на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Технологічний план ткацтва для тканини арт. 3516 «Зірниця джинсова»

РОЗДІЛ 2. Вхідні данні до проектування

Проектування підйомно-транспортних систем ткацького виробництва ведеться на базі даних про обсяг переробки ниток фабрикою (табл.1.1) і масі ниток на пакуваннях ткацького виробництва (табл.1.2), значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильних виробництв.

Маса основних й утокових ниток, що потрапляють на центральний склад за добу (розраховуються окремо для основи і утоку), кг:

(2.1)

де — двозмінний обсяг ниток, що переробляють, кг;

— годинний об’єм виготовлення тканини, м;

— двозмінний фонд часу, год;

— потреба ниток по основі й утоку (окремо) на 100 м погонної довжини суворої тканини з відходами, кг

Маса основних й утокових ниток з урахуванням відходів (табл.2.1) по всіх переходах ткацького виробництва, кг:

(2.2)

де W – відсоток виходу напівфабрикату.

Таблиця 2.1

Середньодобовий об’єм переробки пряжі

Довжина тканини в рулоні L_тк.р, яка відправляється з фабрики, приймаємо 1000 м.

Маса рулону тканини, знятого з верстата, кг:

(2.3)

де ; — маса відповідно ниток основи й утоку в 100 м погонної довжини суворої тканини без обліку відходів, кг;

l_тк.р – довжина тканини в рулоні, м.

Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:

(2.4)

де L_тк.р — довжина розбракованої тканини у рулоні, м.

Кількість рулонів не розбракованої тканини:

(2.5)

де М_до і М_ду — маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;

М_р — маса рулону не розбракованої тканини, кг.

Приймаємо 130 рулонів не розбракованої тканини.

Кількість рулонів розбракованої тканини:

(2.6)

Приймаємо 16 рулонів розбракованої тканини.

Таблиця 2.2

Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва
(з врахуванням спрягомих довжин)

РОЗДІЛ 3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків

Вантажопотік – цей впорядкований і систематизований рух напівфабрикатів в межах виробничих підрозділів або між ними.

Маса пакування з врахуванням ваги намотувальної тари, кг:

(3.1)

де m_сп – маса ниток на пакуванні з врахуванням спрягомої довжини, кг;

m_тар – маса одиниці намотувальної тари, кг.

Кількість пакувань по всіх переходах згідно технологічного плану:

(3.2)

Для основи:

Для утоку:

Загальна маса намотувальної тари з нитками, кг:

(3.3)

Для основи:

Для утоку:

Загальна маса тари і ниток основи, яка зберігається на центральному складі, кг:

(3.4)

де К_зап – коефіцієнт запасу.

Відношення запасу тих чи інших пакувань ниток ткацького виробництва до споживання визначається згідно «Правил технічної експлуатації ткацьких фабрик» і складає:

- на центральному складі – 100% (для ниток з машин БД – 150...200%);

- на проміжних складах мотального і снувального відділу – 50...75%;

- на проміжному складі шліхтувального відділу – 75...100%.

Для основи:

Для утоку:

Розрахунки розмірів вантажопотоків занесемо в таблицю 3.1

РОЗДІЛ 4. Вибір і обґрунтування обладнання та підйомно-транспортних засобів по всіх переходах ткацького виробництва

Основні і утокові нитки, що поступають на центральний склад ткацької фабрики, зберігаються на візках-ялинках. Запас пряжи взятий з урахуванням двозмінного режиму роботи.

Технічна характеристика візка-ялинки представленна в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Технічна характеристика візка-ялинки

Параметри	Позначення	Значення
Габаритні розміри, м: ширина довжина Ємність візка, бобін: Площа візка, м2		0, 6 1, 25 0, 75

Напрацьовані снувальні валики подаються у шліхтувальний відділ по підвісному монорейковому шляху за допомогою підвісного електричного тягача ВКМ-911.

При подачі ткацьких навоїв у пробірний відділ використовується ще один електричний тягач ВКМ-911.

Електричні тягачі широко використовуються на підприємствах різних галузей легкої промисловості для вертикального підйому, опускання і горизонтального переміщення вантажів по підвісних шляхах. Технічна характеристика електричного тягача ВКМ-911 представлена в таблиці 4.3. [3]

Таблиця 4.3

Технічна характеристика електротягача ВКМ-911

Снувальні валики, як і ткацькі навої зберігаються на горизонтальних механізованих стелажах у шліхтувальному і пробірному відділах відповідно.

Ткацькі навої до ткацьких верстатів транспортуються на візках за допомогою електротягачів. Технічна характеристика електротягача АТ-60 представлення в таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Технічна характеристика електротягача АТ-60

Для транспортування і укладення ткацьких навоїв на ткацькі верстати СТБ-180 приймаємо візок ТУН-8, технічна характеристика якого представленна в таблиці 4.5 .

Таблиця 4.5

Технічна характеристика візка ТУН-8

Параметри	Позначення	Числове значення
1. Розміри навою, що транспортується, мм: діаметр фланців довжина відстань між фланцями 2. Габаритні розміри візка, мм: довжина ширина висота 3. Відстань від підлоги до центру навою, мм 4. Вага візка, кг	h

Таким же способом напрацьована сувора тканина в рулонах з ткацького цеху потрапляє на склад нерозбракованої тканини приймаємо візок ТО-4. Для перевезення тканини з приймально-контрольної ділянки на склад розбракованої тканини також використовується електротягач з причіпним візком ТО-4. Транспортний візок ТО-4 необхідний для транспортування сурової тканини, напівфабрикатів і готової тканини у шматках, а також інших матеріалів. Візок може перевозитись вручну чи за допомогою акумуляторного тягача. Технічна характеристика візка ТО-4 представленна в таблиці 4.6. .

Таблиця 4.6

Технічна характеристика візка ТО-4

Параметри	Позначення	Числове значення
1. Вантажопідйомність, кг 2. Габаритні розміри, м: довжина ширина висота 3. Вага, кг		1, 4 0, 9 1, 027

Для повернення намотувальної тари застосовуються ті ж підйомно-транспортні засоби відповідно.

Вибране устаткування і підйомно-транспортні засоби відповідають прийнятому технологічному плану ткацтва і дозволяють забезпечити високу продуктивність праці по всіх переходах ткацького виробництва.

РОЗДІЛ 5. Визначення параметрів складів та їх обладнання