Заняття 10. тема. за роБотою майстра пізнають програмовий зміст

тема. за роБотою майстра пізнають програмовий зміст

• зв’язне мовлення: розвивати вміння переказувати новий твір; вчити пе-

реводити мову персонажів в непряму мову (за незначної допомоги ви- хователя);

• звукова культура: закріплювати навички вимови звука [ч], визначати місце звука в слові (на початку слова, в середині, в кінці); закріплювати уміння говорити чітко, з різною швидкістю;

• граматика: розвивати уміння правильно вживати прийменники; закрі- пити знання про значення людських рук, про їх добросовісну, старанну працю; виховувати повагу до працьовитих людей, бажання полегшити їх працю, взяти посильну участь у ній.

матеріал: оповідання В. Сухомлинського «Чорні руки», прислів’я, різ- ні предмети, іграшки для дидактичної гри «Що де лежить».

Хід заняття

В и х о в а т е л ь (звертається до дітей)

Доброго ранку, доброго дня!

Хай плещуть долоньки, хай тупають ніжки! Працюють голівки!

Доброго ранку, доброго дня! Бажаю усім я здоров’я й добра!

Діти, тепер послухайте загадку і відгадайте, про що сьогодні піде мова.

Хоч у нас їх лише дві, Малюків-трудівників.

Кожен день вони працюють:

Шиють, варять, щось будують. (Руки.)

В и х о в а т е л ь. Для чого потрібні людині руки? (Відповіді дітей.)

(Якщо ніхто з дітей не сказав, що руки потрібні для праці, підвести їх до ро- зуміння цього за допомогою прислів’їв: «Роботящі руки гори звернуть», «Ноги но- сять — руки годують».)

В и х о в а т е л ь. Я хочу ознайомити вас з оповіданням В. Сухомлин- ського, яке називається «Чорні руки».

(Вихователь читає оповідання.)

ЧОРНІ РУКи

Бабуся місила тісто. Воно було пишне, м’яке.

— Спечіть мені голуба з тіста, — попросив Юрко.

Бабусині руки почали ліпити голуба. Ось з’явилися крила, тонкі, ніжні, видно кожну пір’їнку. А руки в бабусі чорні, зморщені, з тонкими, сухими пальцями. Не може онук одірвати очей від них — наче вперше побачив. От дістала бабуся голуба з печі — поставила перед онуком. А його і їсти шкода: білий, пишний, наче ось-ось полетить.

— Бабусю, — питає Юрко, — чому руки у вас чорні-чорні, а голуб білий- білий?

— Якби в мене були руки білі, не було б ні тіста, ні голуба.

Запитання за текстом

— Назвіть героїв оповідання. Що хлопчик попросив зробити бабусю?

— Що робили бабусині руки?

— Чому хлопчик дивився на бабусині руки, не відводячи очей?

— Яким вийшов голуб?

— Що запитав хлопчик у бабусі?

— Якою була її відповідь?

— Яку ще назву можна дібрати до цього оповідання? Д і т и. «Золоті руки», «Бабусині руки-трудівниці».

В и х о в а т е л ь. Як ви розумієте вислів «Не міг відвести очей»?

Д і т и. Не міг надивитися, не міг намилуватися. В и х о в а т е л ь. Що означає відповідь бабусі? Д і т и. Хто нічого не робить, той білі руки має.

В и х о в а т е л ь. Чи підходить до цього оповідання прислів’я «Білоруч- ки — дармоїди й недоучки»? Чому ви так думаєте? (Відповіді дітей.)

(Повторне читання оповідання.)

В и х о в а т е л ь. Як ви вважаєте, чи соромиться бабуся своїх рук?

Д і т и. Не соромиться. Чорні руки — працьовиті руки, а працьовитими руками слід пишатися.

(Діти переказують оповідання.)

В и х о в а т е л ь. Якими словами можна назвати бабусині руки? Д і т и. Працьовиті, дбайливі, беручкі, натруджені.

В и х о в а т е л ь. Коли руки добре і довго працюють, вони втомлю- ються. Давайте з вами вивчимо зарядку для пальчиків, а ви її потім покаже- те своїм батькам, бабусям, друзям. І завдяки цим вправам їхні натруджені руки відпочинуть.

Фізкультхвилинка

Наші пальчики-брати люблять працювати.

Загадали раз вони колобка собі спекти.

Оцей пальчик (масаж великого пальця) — рубав дрова, А цей пальчик (масаж вказівного пальця) — їх палив,

Оцей пальчик (масаж середнього пальця) — їм воду носив. А оцей (масаж безіменного пальця) — борошно сіяв.

А ось цей (масаж мізинця пальця) — тісто місив. Тоді всі разом працювали, колобочки виробляли.

В печі гарячій випікали, із задоволенням куштували. І гостей всіх пригощали.

(За ходом тексту діти масажують поверхню кожного пальця, роблячи це енер- гійно, з певним зусиллям. Після закінчення слів діти бе-

(Вихователь пропонує дітям послухати скоромовку і ви- значити, який звук найчастіше в ній повторюється.)

Ви х о в а т е л ь

Д і т и. Звук [ч].

На печі, на печі Смачні та гарячі Пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — Не сиди на печі.

В и х о в а т е л ь. Придумайте слова, які починаються зі звука [ч]. Д і т и. Човен, чорні, чашка, Чебурашка, чорнило.

В и х о в а т е л ь. Слова, в яких звук [ч] знаходиться у середині слова. Д і т и. Річка, дочка, сорочка, сопілочка.

В и х о в а т е л ь. Придумайте слова, в яких звук [ч] знаходиться у кін- ці слова.

Д і т и. Піч, ніч, смерч.

(Діти спочатку повторюють скоромовку повільно, а потім прискорюють темп.)

В и х о в а т е л ь. Діти, а ваші руки працьовиті? Що вони навчилися ро- бити? (Відповіді дітей.)

В и х о в а т е л ь. Я пропоную вам трішки попрацювати і розставити

речі в групі на свої місця.

Дидактична гра «Де що лежить»

Діти розглядають предмети і називають, де що лежить: книжка у шафі, чашка на столі, стілець біля столу, серветка під цукорницею. А потім розставляють їх.

підсумок

В и х о в а т е л ь. Чому в народі говорять «Честь і слава робочим ру- кам»? (Відповіді дітей.)

— В яких казках та віршах прославляють працьовиті руки?