Завантаження та розвантаження

Завантаження та розвантаження електродвигунів виконують механізмами: мостовими та автомобільними кранами, автопогрузчиками, тельферами, кранами-укосинами і т.п. Двигуни вагою до 80 кг у виключних випадках можливо розвантажувати та переносити вручну, але виключно із дотриманням необхідних мір обережності.

Скидати з платформи вантажного автомобіля а також перевертати (кантувати) електродвигуни в жодному разі не бажано, так як це може стати причиною їх псування.

Переміщення

Переміщення (перевезення) електродвигунів на склад, до місця встановлення, в майстерні проводять на автомобілях, електрокарах, стальних листах причеплених до автомобіля або трактора і т.д. Для перевезення на невеликі відстані при гарних дорожніх умовах, можуть бути використані ручні таці.

Для підйома та переміщення електродвигунів, а також для їх розбирання, використовують підйомні механізми та всілякими стропами.

2.2 Ревізія електродвигунів

Заводи електропромисловості випускають перевірені та випробувані в дії, готові до використання електродвигуни. Тому, прибутті в зібраному вигляді на місце монтажу вони зазвичай не розбираються. Їх перевірка без розбирання виконується перед пуском на холостому ході. Якщо все ж-таки немає впевненості у тому що під час транспортування та зберігання електродвигун залишився непошкодженим чи незабрудненим, необхідність та степінь розбирання електродвигуна встановлюється досвідченими робітниками.

Ревізія електродвигунів з розбиранням

Розбирання електродвигунів рекомендується виконувати в сухих, опалювальних приміщеннях, обладнаних підйомними засобами. Повне розбирання електродвигуна доводиться робити тільки при ремонті якого-небудь вузла, при періодичних ремонтах та в окремих випадках при монтажі нових електродвигунів. Якщо в розбиранні немає необхідності, то краще електродвигун не розбирати.

Розбирання електродвигуна починається зі зняття напівмуфти, шківа або шестерні з кінця вала; при цьому користуються спеціальними пристосуваннями (з`ємниками).

Після зняття півмуфти звільняються кріплення підшипників, видаляється шпонка і потім відкручують та знімають підшипникові щити. Якщо вага щитів менше 50 кг роботу проводять вручну. Для зняття щита за допомогою підйомників його попередньо застроповують, натягують трос і лише потім звільняють болти які скріплюють щит до станини.

Частина цих болтів вкручується в спеціальні отвори з різьбою, передбачені в ободі щита, після чого рівномірнім поворотом болтів роблять віджим щита, стягуючи його з центруючою заточкою статора та видалення статора із вала.

Під час розбирання необхідно встановити такий порядок, при якому звільняючі кріпильні частини, малі деталі і т.д. маркуються та відкладуються у спеціальні ящики. Все, що можливо, повинно бути повернено і встановлено на місце для запобігання поломки або втрати.

Заміна підшипників кочення

У випадках незадовільного стану підшипників (раковини на шариках або робочій поверхні кілець, зіпсованого сепаратора, слабка посадка на валу) вони знімаються і замінюються новими.

Дефектні підшипники знімаються з валу за допомогою спеціальних або універсальних з`ємників. Під час знімання підшипника слідкують за тим, щоб з`ємнник натискав обов`язково на внутрішнє кільце шарикопідшипника, так як посилення не повинно передаватися на шарики.

Перед зняттям підшипника відкручуються кріпильні болти, шайби, гайки зі стопорними кільцями та інше.

У випадку труднощів при знятті підшипника, виконують підігрів його поливкою підігрітою до 100 °C мінеральним маслом.

Замість знятого дефектного підшипника, насаджують новий, при чому розміри повинні співвідноситись знятому підшипнику. Новий підшипник ретельно промивається у бензині, перевіряється його цілісність.

Під час монтажу нового підшипника торкатися до нього можна тільки чистими руками і спеціальними крючками; місце посадки його на валу ретельно очищають, промивають бензином та змащують мінеральним маслом. Перед посадкою підшипника на вал він попередньо підігрівається у чистому мінеральному маслі до температури 80 - 100 °C. Після цього підшипник насаджується на вал. Посадка підшипника виконується за допомогою відрізка труби (бажано мідною) із заглушкою; зовнішній діаметр труби повинен бути менше зовнішнього діаметру зовнішнього кільця підшипника. Б`ючи молотком по трубі, виконують посадку підшипника.

Вдаряти молотком безпосередньо по кільцю або сепаратору підшипника не дозволяється.

Виїмка ротора

У випадку необхідності робиться виїмка ротора. Виїмка ротора виконується після зняття переднього і заднього підшипникового щита. При вазі ротора менше 50 кг він виймається вручну, з попереднім надяганням відрізка стальної труби на один кінець стального вала. Ротор при виїмці не повинен торкатися округлості статора, так як при цьому можуть бути пошкоджені серцевини та обмотки статора і ротора.

Виїмка ротора вагою понад 50 кг при допомозі крана виконується слідуючим чином. На вал ротора надягаються стропи, стропи підтягуються краном так, щоб ротор не торкався нижньої або верхньої частини статора, а потім ротор плавно починає виводитися із статора пересуванням крану до моменту, поки задній строп не підійде близько до лобової частини обмотки статора. Після цього під ротор кладеться лист електрокартона, ротор опускається на серцевину статора і підставку під вал. Ротор повністю виводиться із статора.

Вийнятий ротор вкладається на дерев`яні бруски або козли із вирубками в місцях укладки.

Для роторів із не великою вагою можна користуватися таким способом: строповка ротора перед його виїмкою проводиться з однієї сторони, а щоб уникнути перекосу і пошкодження обмотки ротор урівноважується вручну за допомогою відрізка труби.

Виїмку важких роторів у разі відсутності кранів чи інших механізмів рекомендується робити за допомогою спеціальних пристосувань, які закріпляються на корпусі електродвигуна.

Розбирання електродвигуна вагою до 50 кг виконують іноді способом перекантовки. Електродвигун розкантовують, ставлять його вертикально переднім підшипником вверх, а кінцем вала вниз. Звільняються кріплення заднього підшипника та переднього щита. Підйомом всього двигуна і легкими ударами його вала об підкладений дерев’яний брусок ротор виштовховується разом із переднім щитом. Після цього виконується остаточне розбирання електродвигуна, знімаються передні та задній щити.

Зручно розбирати електродвигуни шляхом установки їх вала у вертикальне положення та застосовуючи кран. При цьому способі розбирання після зняття переднього щита і звільнення заднього підшипника, ротор застроповується за підйомне кільце, вкручене у вал, або іншим способом: гак крану встановлюється над центром ротора; після чого виконують його виїмку із статора

Огляд статора і ротора

У розібраному електродвигуні робиться ретельний огляд обмоток і серцевини статора і ротора. Під час огляду обмотки статора звертають увагу на кріплення її окремих вузлів і лобових частин, а також на відсутність тріщин та пошкодження ізоляції. Під час огляду серцевин статора і ротора перевіряється щільність пресування, надійність кріплення та відсутність корозії. Виявлені під час огляду дефекти усуваються.

У випадку необхідності покривають лаком серцевини і обмотки. При цьому застосовуються покривні лаки і емалі, наприклад №462-П, СВД, КВД які наносяться повітряним фарборозпилювачем(пістолетом).