Правила організації лікувально-профілактичного харчування

При організації лікувально-профілактичного харчування необхідно дотримувати таких правил:

1. Видавати раціони працівникам до початку роботи; лише в окремих випадках дозволяється видавати їх в середині робочого дня у вигляді обідів. Не дозволяється видавати раціони в кінці робочого дня.

2. При 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями зберігається 6-денна норма лікувально-профілактичного харчування за рахунок включення більш якісних та біологічно цінних харчових продуктів без збільшення об'єму їжі та її енергетичної цінності.

3. Не дозволяється заміна одних продуктів на інші. В окремих випадках дозволяється заміна окремих продуктів у межах норм взаємозамінюваності.

4. Раціони видавати працівникам у дні фактичного виконання ними роботи, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання має професійний характер і хворий не госпіталізований.

5. Працівникам, які одержують безкоштовно раціони лікувально-профілактичного харчування, молоко не видається.

6. Працівникам, які контактують з неорганічними сполуками свинцю, додатково видається по 2 г пектину у вигляді збагачених або консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків з м'якоттю, напоїв. Дозволяється заміна пектину натуральними фруктовими соками в кількості 250-- 300 мл.

7. Працівникам промисловості, зайнятим у виробництві антибіотиків, замість свіжого молока видавати кисломолочні продукти або колібактерин, виготовлений на основі незбираного молока.

8. З метою підвищення опірності організму шкідливим речовинам працівникам шкідливих виробництв додатково видається певна кількість синтетичних препаратів вітамінів.

9. Молоко як продукт лікувально-профілактичного призначення.

Молоко містить не тільки усі необхідні організму людини харчові речовини, а й значну кількість біологічно активних та оздоровчих факторів. Білки молока містять усі амінокислоти, а жири -- біологічно активний білковолецитиновий комплекс та дефіцитну арахідонову кислоту, що забезпечує його оздоровчий вплив на печінку. Жир у молоці знаходиться у вигляді емульсії і високого ступеня дисперсності, легко засвоюється, не потребує жовчі для свого засвоєння. Молоко містить багато солей калію і, особливо, кальцію, що забезпечує його лужні властивості. Вживання молока спрямовує обмін речовин в лужний бік, запобігає порушенню кислотно-лужної рівноваги в організмі. Виходячи з цих властивостей, молоко широко використовується як продукт лікувально-профілактичного призначення.

Молоко – найбільш давній вид лікувально-профілактичного харчування. В нашій країні ще в 20-х роках XXст. було введено видавання молока працівникам шкідливих виробництв. Нині визнано, що молоко має універсальні профілактичні властивості. На шкідливих виробництвах хімічних сполук, де не видаються лікувально-профілактичні раціони, введено видавання щоденно (у дні фактичної зайнятості) по 0, 5 л пастеризованого незбираного молока за зміну незалежно від її тривалості. Працівникам хімічних виробництв, які одержують один з п'яти лікувально-профілактичних раціонів, молоко не видається.

Останнім часом під терміном «лікувально-профілактичне харчування» розуміють широкий комплекс харчових заходів, які використовують для оздоровлення і лікування населення.

ВИСНОВОК

Сучасний ринок підприємств громадського харчування не стоїть на місці. Він безперервно розвивається, відповідаючи на зростаючі запити споживачів. В умовах жорсткої конкуренції ресторатори, прагнучи утримати увагу гостя, придумують все нові ідеї для свого бізнесу, вдосконалюють інтер'єр своїх закладів, розширюють асортимент пропонованої продукції і послуг.

Як і в будь-який інший сфері діяльності, в ресторанному бізнесі є свої модні віяння, і якщо не слідувати тенденціям, то підприємство швидше за все залишить ринок підприємств громадського харчування.

В умовах жорсткої конкуренції і швидкого розвитку ринку підприємств громадського харчування, серед рестораторів йде постійна боротьба за клієнтуру, яка останнім часом все частіше робить свій вибір, грунтуючись на якості обслуговування в тому чи іншому закладі.

Однією з основних труднощів створення спеціалізованого підприємства громадського харчування відноситься те, що кожна деталь в даному закладі повинна дотримуватися загальної концепції, обраної ресторатором. Щоб створити якісний, спеціалізований ресторан потрібно, щоб все було в єдиному стилі це стосується і стандартів обслуговування.

Розвиток ресторанного бізнесу незмінно призводить до появи нових форматів підприємств харчування. Поява нових спеціалізованих підприємств харчування, незмінно тягне за собою появу нових послуг в ресторанному бізнесі.

Ресторанний бізнес захоплюючий і перспективний: правильний вибір місця і кухні, атмосфера і добре організоване обслуговування створюють можливість для залучення ринку і дають гарний прибуток і інвестиції.

Тому зараз дуже звернено увагу на спеціалізоване харчування населення. З метою постачання організму всіма необхідними компонентами для його життєдіяльності, харчовий раціон повинен бути збалансованим не тільки в білково-вуглеводно-жировому співвідношенні і в наборі інших компонентів (мінерали, вітаміни, і т д). Склад раціону впливає на загальний стан організму, здатність його до виконання певних функцій пов'язаних з фізичним навантаженням, опірність до хвороб, а також на тривалість життя. Незбалансованість харчових речовин в раціоні може призвести до підвищеної стомлюваності, депресії, нервових зривів, зниження працездатності, а також до проявів аліментарних захворювань (гіповітаміноз, авітаміноз, ожиріння і т д).

В цілому слід зазначити, що ринок громадського харчування країни безперервно змінюється, і часто це відбувається під впливом зовнішніх факторів, будь то соціальних, демографічних чи економічних. Також на нашу країну сильно впливає зміни західного ринку, вітчизняні ресторатори найчастіше запозичують новинки в іноземних колег. Тому прогнозуючи майбутнє вітчизняного ринку підприємств громадського харчування можна аналізувати західний ринок.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вельтищев Ю.В. Экология и питаниедетей // Вопросыпитания. - 1996. - № 5. - С. 14-17.

2. Цаценко 1.1. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 248 с.

3. Иващенко М.И., Кривоносое М.В. Режим питания здорового человека. - К.: Здоров'я, 1987. - 72 с.

4. Покровский А. А. О питании. - М.: Экономика, 1964. - 288 с.

5. Смоляр В.И. Рациональноепитание. - К.: Наук, думка, 1991. - 368 с.