Світовий досвід

Далеко не всі чомусь можуть, а головне хочуть зрозуміти, що сміття потрібно не знищувати, а використовувати. Місцева влада, не маючи коштів, намагаються хоч якось вирішити проблему відходів в той час як не можна підходити до її рішенням як до боротьби зі сміттям, ставлячи завдання будь-якою ціною позбутися від нього скоріше викинути на смітник або спалити. Це екологічно шкідливо і економічно недоцільно, оскільки ми маємо справу з комплексним сировиною, що містить цілий ряд цінних компонентів, що особливо важливо в контексті достатку такої халяви як ТПВ, і украй високих цінах на первинну сировину, сталих після серпня дев'яносто восьмого року.

США

Почнемо за традицією з США, які, на жаль, вже мабуть стали для нас «старшим братом» (за аналогією з СРСР і країнами РЕВ)-аж надто часто їх далеко не завжди позитивний досвід, наводиться за приклад чи не у всіх сферах. Так от: їх вчені підрахували, що метали, витягнуті з твердих відходів, можуть забезпечити національну потреба в залозі на 7%, в алюмінії на 8% і в олові на 19%. На місцевому рівні робиться ряд заходів зі скорочення кількості сміття: так в Міннеаполіс і Сент-Полі заборонено продавати продукти харчування у пластиковій оболонці, яка нерозкладається або не може бути перероблена. Приблизно півмільйона сімей США викидають скляні, паперові або алюмінієві відходи в роздільні контейнери, які потім доставляються на підприємства з переробки певного сміття. Що стосується скла, то 98% від усього обсягу виробленого в країні переробляється. Більшість спільнот США використовують комбіновану програму переробки - упаковка з-під харчових продуктів і пляшки з-під напоїв збираються разом. Далі вони розділяються вже безпосередньо на фабриці з переробки.

America Recycles Day-«Америка переробляє»

У 1998 р. більше 5000 регіональних компаній з більш ніж 45 штатів, що займаються переробкою, взяли участь у дні «Америка переробляє».
Темою 1998 р. його було гасло «Якщо ти не купуєш перероблене, ти не займаєшся переробкою», і це вже певною мірою сприяє успіху акції, оскільки в Америці модно і необхідно показати свою участь у соціально значущих або представляються такими в свідомості широкої громадськості питаннях, щоб не стати ізгоєм. Зусилля екологів, а за ними влади, ЗМІ, і підприємців, які влаштувалися в цьому секторі бізнесу, призвели до того, що твердження: «Я поділяю фашистську ідеологію!» і «Я не беру участь у переробці!»стали майже однозначними. Природно не бажаючи потрапити в категорію «Public Enemy» - «Ворог народу» всі дружно йдуть купувати товари з втор сировини. Крім соціального схвалення найбільш активні мають і матеріальний стимул: призом за найбільш ефективну участь став будинок, повністю виготовлений з вторинних