Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи впливу на ступінь ризику гоподарювання






В рамках зазначених принципів менеджменту ризику розроблена ціла низка видів діяльності по мінімізації ризику:
1. Попередження ризику.
2. Прийняття ступеня ризику.
3. Розподіл ризику.
4. Зовнішнє страхування ризику.
5. Встановлення лімітів.
6. Диверсифікація.
7. Створення резервів і запасів.
8. Отримання додаткової інформації.
Для вибору способу мінімізації можна скористатись класифікацією ризиків за способом мінімізації:
- ризики, які можуть мінімізуватись з допомогою страхування (перелік таких ризиків визначається діючим законодавством в сфері страхування; переліком послуг, які надають конкретні страхові організації);
- ризики, які мінімізуються без залучення страхових організацій (ризик інфляції не страхують).

Розрізн. 2 групи способів регулюв. ризиків:

1. Зменшення ризиків – полягає у використ. інструментів, що дозвол. усунути або пом’якшити негат. прояви ризиків. До них належать страхування, резервування, лімітування.

2. Оптимізація ризиків – передбачається оперативне корегув. результатів підпр. діяльності в бажаному для суб’єкту ризику напрямку. До них належать: диверсифік. та інструменти біржового регулювання (хеджування або спекулювання).

Прийоми зниж. ступеню ризику:

1) уникнення;

2) прийняття;

3) запобігання;

4) зниження ризику (скорч. імов. і обсягу втрат).

Найбільш розповсюдж. прийомами зниж. ризику є:

1. Профілактика госп. ризиків – група заходів, які покликані забезпечити зниж. імов. виникн. ризиків.

2. Створення запасів і резервів з метою уникнення ризику призупинення діяльності п-ва внаслідок нестачі матеріальних і інших ресурсів.
Матеріальні запаси можна поділити на три види:
1) страховий запас готової продукції на складі;
2) страховий виробничий запас;
3) динамічний страховий запас.
Виділяють 2 види резервів:
1. загальний резерв грошових коштів покликаний покривати будь-які зміни в кошторисі спричинені впливом факторів ризику;
2. спеціальний резерв, що складається з надбавок не покриття зростання цін і різних затрат за окремими позиціями.

3. Диверсифікація представляє собою одночасний розвиток багатьох напрямків діяльності, видів виробництва, розширення кількості об'єктів інвестування, асортименту виробів і т.д.
В найбільш повному вигляді принцип диверсифікації втілюється в теорії портфелю.

Диверсифікація – це процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, що безпосер. не пов’яз. між собою.

Осн. напрямки диверсифік. ризиків:

1) диверсифік. різних видів діяльності;

2) постачальників товарів;

3) асортименту продукції, що випуск.

4) портфеля ЦП;

5) депоз. портфелю.

4. Лімітування – встан. ліміту, тобто гран. сум затрат, продажів, кредиту тощо.

Ризик лімітується шляхом встан. відпов. ек. і фін. нормативів:

1) максим. обсяг комерц. операції по закупівлі товарів, що уклад. з одним контрагентом;

2) максим. розмір сукупних запасів на п-ві;

3) максим. розмір споживчого кредиту наданого одному покупцю;
4) мінім. розмір обор. активів у високоліквід. формі;

5) гран. розмір використ. позикових коштів в обороті.

5. Самостарухвання – означ., що підприємець швидше підстрах. сам, ніж купить страховку в страх. компанії.

Осн. завд. самострахув. – операт. подолання тим час. труднощів у фін.-комерц. діяльності.

Самострах. – е група заходів для вн. страх. ризиків, яка покликана забезп. нейтралізацію негат. фін. наслідків ризиків у процесі розвитку п-ва.

6. Страхування - інвестор (підприємець) готовий відмовитись від частини своїх доходів аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за звед. ризику до 0.

ЗУ “Про страхування” передбачено такі види страхування:
1. майна;
2. продукції на період перевезень;
3. ТЗ;
4. компенсаційне страхування;
5. медичне страхування;
6. призупинення діяльності підприємства;
7. соціальне страхування;
8. інші види.

Страховою вартістю підпр. ризику є сума збитків від підпр. діяльності, яку страхувальник поніс би при настанні страх. випадку.

В процесі страхув. осн. увага пов. бути приділена узгодженню розподілу страх. платежів, який визнач. такими факторами:

1) розмір стра. суми, що відшкодовується;

2) заг. період страхув.

3) страх. тарифи.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал