Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи впливу на ступінь ризику гоподарювання⇐ ПредыдущаяСтр 33 из 33
В рамках зазначених принципів менеджменту ризику розроблена ціла низка видів діяльності по мінімізації ризику: Розрізн. 2 групи способів регулюв. ризиків: 1. Зменшення ризиків – полягає у використ. інструментів, що дозвол. усунути або пом’якшити негат. прояви ризиків. До них належать страхування, резервування, лімітування. 2. Оптимізація ризиків – передбачається оперативне корегув. результатів підпр. діяльності в бажаному для суб’єкту ризику напрямку. До них належать: диверсифік. та інструменти біржового регулювання (хеджування або спекулювання). Прийоми зниж. ступеню ризику: 1) уникнення; 2) прийняття; 3) запобігання; 4) зниження ризику (скорч. імов. і обсягу втрат). Найбільш розповсюдж. прийомами зниж. ризику є: 1. Профілактика госп. ризиків – група заходів, які покликані забезпечити зниж. імов. виникн. ризиків. 2. Створення запасів і резервів з метою уникнення ризику призупинення діяльності п-ва внаслідок нестачі матеріальних і інших ресурсів. 3. Диверсифікація представляє собою одночасний розвиток багатьох напрямків діяльності, видів виробництва, розширення кількості об'єктів інвестування, асортименту виробів і т.д. Диверсифікація – це процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, що безпосер. не пов’яз. між собою. Осн. напрямки диверсифік. ризиків: 1) диверсифік. різних видів діяльності; 2) постачальників товарів; 3) асортименту продукції, що випуск. 4) портфеля ЦП; 5) депоз. портфелю. 4. Лімітування – встан. ліміту, тобто гран. сум затрат, продажів, кредиту тощо. Ризик лімітується шляхом встан. відпов. ек. і фін. нормативів: 1) максим. обсяг комерц. операції по закупівлі товарів, що уклад. з одним контрагентом; 2) максим. розмір сукупних запасів на п-ві; 3) максим. розмір споживчого кредиту наданого одному покупцю; 5) гран. розмір використ. позикових коштів в обороті. 5. Самостарухвання – означ., що підприємець швидше підстрах. сам, ніж купить страховку в страх. компанії. Осн. завд. самострахув. – операт. подолання тим час. труднощів у фін.-комерц. діяльності. Самострах. – е група заходів для вн. страх. ризиків, яка покликана забезп. нейтралізацію негат. фін. наслідків ризиків у процесі розвитку п-ва. 6. Страхування - інвестор (підприємець) готовий відмовитись від частини своїх доходів аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за звед. ризику до 0. ЗУ “Про страхування” передбачено такі види страхування: Страховою вартістю підпр. ризику є сума збитків від підпр. діяльності, яку страхувальник поніс би при настанні страх. випадку. В процесі страхув. осн. увага пов. бути приділена узгодженню розподілу страх. платежів, який визнач. такими факторами: 1) розмір стра. суми, що відшкодовується; 2) заг. період страхув. 3) страх. тарифи.
|