Суть та склад товарних запасів торговельного підприємства

Суть та склад товарних запасів торговельного підприємства

Показники, що характеризують стан товарних запа­сів торговельного підприємства

Фактори, що визначають розмір та швидкість обо­роту товарних запасів

Стратегія управління товарними запасами підприємства: цілі, вихідні передумови та порядок розробки

Методика аналізу товарних запасів

Аналіз товарних запасів в динаміці

Аналіз факторів, що впливають на зміну товарних запасів

Аналіз сезонних коливань товарних запасів

Аналіз асортиментної структури товарних запасів

Аналіз якості товарних запасів

Аналіз обіговості товарних запасів

Оцінка ефективності управління товарними запасами

3.6. Нормування та планування товарних запасів

Нормування методом техніко-економічних розрахунків

Економіко-статистичні методи нормування

Експертні методи нормування

Економіко-математичні методи нормування

Оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

Організація контролю рівня товарних запасів

Визначення оптимального рівня товарних запасів та точки замовлення

Вивчення обсягів та причин створення наднормативних товарних запасів

Розробка політики реалізації понаднормативних запасів

Суть та склад товарних запасів торговельного підприємства

Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслу­говування покупців потребує створення на торговельному підприємст­ві певного обсягу товарних запасів.

Товарний запас - являє собою масу товарів, призначену для наступ­ного продажу, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживача. В процесі переміщення товарні запаси сфери обігу набувають різних форм, що наочно відображено на рис. 42.

Рис. 42. Форми товарних запалів сфери обігу

Необхідність утворення товарних запасів обумовлена такими при­чинами:

1. Невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництва
товарів.

2. Сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів.

3. Нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання товарів.

4. Необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий.

5. Необхідністю утворення страхових резервів для згладжування
можливих непередбачених коливань в попиті та пропозиції товарів,
обумовлених різними факторами.

Для характеристики стану, процесів утворення та розробки стра­тегії управління товарні запаси торговельних підприємств класифі­кують за наступними ознаками (мал. 43).

1. За призначенням запасів.

Залежно від призначення виділяють 4 групи товарних запасів: за­паси поточного зберігання, сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання складають головну частину всіх товарних запасів (приблизно 80-85 % всієї суми запасів) і при­значені для забезпечення безперервного продажу товарів. їх розмір обумовлюється обсягом реалізації товарів та інтервалом поставки. В процесі реалізації ця частина товарних запасів використовується, а отже, потребує систематичного поновлення.

Товарні запаси сезонного зберігання необхідні для формування торгової пропозиції в періоди сезонних змін попиту чи пропозиції (виробництва) товарів. Вони створюються за такими товарами, які в силу особливостей їх виробництва, попиту чи з інших причин мають розрив у часі виробництва та реалізації (овочі, шкільна форма, ялин­кові прикраси, гумове взуття та інше).

Товарні запаси дострокового завозу мають забезпечувати нор­мальний рівень торгівлі протягом періоду між завозами товарів у ра­йонах Крайньої Півночі, віддалених та високогірних районах, зв'язок з якими підтримується лише певний період (період навігації, чи тіль­ки у зимовий період). На території України ця група товарних запа­сів, як правило, не формується.

Товарні запаси цільового призначення створюються за розпоря­дженням органів влади для виконання певних цілей, не пов'язаних із поточною господарською діяльністю підприємств (для стимулювання закупівлі сільськогосподарських продуктів, для забезпечення мережі дитячих закладів, об'єктів охорони здоров'я, інвалідів, діабетиків та для видачі товарних виграшів по лотереях тощо).

Рис. 43. Характеристика товарних запасів торговельного підприємства за різноманітними класифікаційними ознаками

II. Залежно від місця формування.

Залежно від місця формування виділяють товарні запаси роздріб­ної торгівлі, оптових підприємств та запаси товарів у дорозі. Наяв­ність запасів у дорозі обумовлена діючими умовами і формами розра­хунків між виробниками, підприємствами оптової та роздрібної тор­гівлі.

До складу товарних запасів роздрібної торгівлі відносяться запаси всіх товарів, які належать торговельному підприємству, перебувають на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до «Інструкції про облік товарообороту і товарів» до державної статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній тор­гівлі не включають:

- товари в дорозі;

- готову продукцію в підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій;

- товари постачальника, прийняті даною торговою організацією
на відповідальне зберігання;

- товари, прийняті від населення та кооперативів на комісію;

- вільну тару всіх видів - м'яку, тверду, скляну;

- тару всіх видів, зайняту під товари, що знаходяться в роздрібній торгівлі;

- товари матеріально-технічного забезпечення;

- сировину та допоміжні матеріали, отримані для промислової
переробки.

Залежно від місцезнаходження у складі товарних запасів роздріб­ної торгівлі виділяють:

- товари, які є у наявності в роздрібній мережі (магазинах, лав­ках, аптеках, кіосках, розвізної та розносної мережі), а також в дрібнооптових базах, розподільних складах та базах, овочекартоплефруктосховищах;

- товари, які є в наявності на базах та складах, що належать
роздрібним підприємствам, організаціям;

- товари, які закуплені та оплачені даним торговельним підпри­ємством, організацією та залишені на відповідальне зберігання у постачальників;

- товари, здані на переробку та на звітну дату і знаходяться на
виробничих підприємствах, як власних, так і в сторонніх.

III. Залежно від асортиментної структури запасів (споживчого
призначення).

Класифікація запасів за товарними групами дозволяє охарактери­зувати їх склад та служить основою для оцінки забезпечення ними товарообороту підприємства, як за загальним обсягом, так і за асор­тиментною структурою.

В статистичній звітності торговельних підприємств товарні запаси групуються відповідно до номенклатури звіту ф. №3 - торг " Звіт про формування, реалізацію та залишки товарів", в якому виділяється 35 груп продовольчих товарів та 57 непродовольчих товарів.

IV. Залежно від регулярності поповнення (надходжень та ви­трат) товарних запасів.

Різниця між окремими групами товарів обумовлюється часом накопичення (формування) та часом споживання (використання) товар­них запасів.

Такий підхід до оцінки товарних запасів обумовлює необхідність виділення:

- запасів товарів регулярного поновлення (надходжень) та витрат;

- запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання;

- запасів сезонного формування та регулярного використання;

- запасів періодичного поновлення (як правило, цільового призначення).

Використовуючи більш загальне групування за цією ознакою мо­жна виділити товарні запаси регулярного та нерегулярного поповнен­ня, регулярного та нерегулярного використання.

V. Залежно від попиту на споживчі товари.

Товарні запаси залежно від відповідності попиту поділяють на за­паси, що відповідають чи не відповідають попитові. До останніх від­носяться неходові, залежані та завезені понад норму товари.

Неходові - це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.

До залежалих відносяться товари, які довгий час знаходяться без руху на складах підприємства, які частково втратили свою якість та мо­рально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено за­возом товарів без врахування обсягу та структури споживчого попиту.

Понад завезені товари - це товари, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи товарних запасів можлива при умові регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часо­ві періоди та за активної рекламної кампанії (якщо це можливо, ви­ходячи з встановлених термінів реалізації товарів).

VI. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.

Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства то­варні запаси можуть з певною мірою умовності бути представлені двома частинами:

- умовно-змінна, розмір якої обумовлюється розміром та динамі­кою товарообороту підприємства;

- умовно-постійна, розмір якої не залежить від зміни товарообо­роту підприємства.

До другої частини відносяться товарні запаси в межах асортимен­тного представницького набору товарів, що мають постійно знаходи­тись в торговельній мережі підприємства. їх розмір обумовлюється встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами торгове­льної площі підприємства, формою торговельного обслуговування.

До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товаро­обороту підприємства, відносяться також товарні запаси цільового призначення.

Відсутня також пропорційність між поточною зміною товарообо­роту та зміною обсягу товарних запасів сезонного зберігання, хоча при більшому часовому інтервалі дослідження залежність між їх роз­мірами має місце.

VII. Залежно від моменту та характеру оцінки.

В залежності від цієї класифікаційної ознаки виділяють:

- початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розмі­ри запасів, які фактично склалися на початок певного періоду (звітного або планового);

- вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фак­тично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

- середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховуються
по середній арифметичній чи середній хронологічній;

- планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує або
очікує забезпечити на певну дату.

VIII. Залежно від відповідності нормативу.

Щодо встановленого нормативу виділяють запаси в межах норма­тиву та понаднормативні.

Необхідність нормування як однієї з функцій управління запаса­ми обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів (менший за нормативну величину) призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємс­тва, формування незадоволеного попиту населення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призво­дить до " заморожування" оборотних коштів підприємства, зростання втрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матері­альних ресурсів.

Оцінка розмірів запасів з позиції дотримання нормативу необхід­на для обґрунтованої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії й тактики у формуванні та управлінні товарними запасами.