Основні поняття про елементи, геометрію та конструкцію розверток

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Кафедра ЗТД

Різання матеріалів

Лабораторна робота №5

Вивчення геометричних параметрів та конструкції розверток

М. Чернігів

Лабораторна робота № 5

Вивчення геометричних параметрів та конструкції розверток

Для виконання роботи необхідно:

1. Попередньо ознайомитись з основними поняттями про елементи та геометрію розверток.

2. Виміряти геометричні та конструктивні елементи розверток.

3. Ознайомитись з типовими конструкціями розверток.

4. Оформити роботу і заповнити звіт.

Основні поняття про елементи, геометрію та конструкцію розверток

Розвертки поділяються на дві основні групи: ручні та машинні (використовуються у верстатах).

Розвертки використовують для кінцевої обробки отворів, вони забезпечують 7-9 квалітети точності обробки.

Розвертки поділяють:

· за конструкцією хвостової частини на розвертки з конічним, циліндричним і квадратним хвостовиком;

· за формою оброблюваного отвору – на циліндричні, конічні, ступінчаті;

· за способом закріплення зубів – на суцільні, насадні, напаяні і з механічним закріпленням;

· за матеріалом ріжучої частини – на вуглецеві, швидкоріжучі, твердосплавні.

Розвертка (рис. 1) зовні схожа на зенкер, але відрізняється від нього більшим числом ріжучих кромок (від 6 до 12) і більш пологою ріжучою (забірною) частиною. Ручна розвертка відрізняється від машинної геометрією ріжучої частини, розмірами робочої частини та формою хвостовика.

У ручної розвертки (рис.1) кут менший аніж у машинної. Хвостова частина ручної розвертки має форму квадрату. Калібруючий зуб, на відміну від ріжучого, на вершині має циліндричну фаску.

Число зубів у розвертці визначається за формулою:

де: К = 2 для в’язких металів;

К = 4 для крихких металів;

D – діаметр колібруючої частини.

Рис. 1 Елементи циліндричної розвертки

Рис. 2 Циліндрична розвертка.

Рис. 3. Конструкції розверток.

Геометрія і конструкція розвертки визначається наступними елементами (рис.2); направляючим конусом ; ріжучою частиною ; колібруючою частиною зворотнім конусом ; робочою частиною ; шийкою ; хвостовиком .

На рис. 3, а і б приведені дві конструкції машинних розверток, з яких одна суцільна з конічним хвостовиком, а друга – насадна.

Конструкції розверток:

а) циліндрична, суцільної конструкції;

б) циліндрична насадна;

в) схема розміщення зубів у восьмизубої розвертки.

Кути між зубами у восьмизубої розвертки показані на рис. 3в

Розвертки для глухих отворів (рис. 4) мають ріжучі зуби не тільки на забірній частині, а також і на торці. Забірна частина заточується з кутом , решта геометричних параметрів така, як і у розверток для наскрізних отворів.

Рис. 4. Насадна циліндрична розвертка для обробки глухих отворів.

Конічні розвертки використовують для обробки конічних отворів, ними обробляють отвори під конус Морзе № 1 – № 6 (рис. 5).

Рис. 5. Комплект конічних розверток.

а) чорнова;

б) напівчистова;

в) чистова.

Конічні отвори обробляють послідовно трьома розвертками. Ріжучі кромки першої чорнової розвертки мають форму виступів; при обробці цією розверткою отримують конічний отвір, покритий бугорками.

Друга, напівчистова (рис. 5в), має суцільні ріжучі кромки по всій довжині. Передній і задній кути розверток розглядаються в площинах:

Передній кут першої і другої розверток приймають рівним 6° – 8°, а для третьої розвертки = 0.

Задні кути а дня всіх трьох розверток приймають рівним 8° – 10°.

Розвертки з вставними ножами (рис.6) виготовляють з швидкоріжучої сталі, корпус – з вуглецевої сталі. Положенням ножів в корпусі регулюється розмір розвертки по діаметру.

Ножі в корпусі розвертки закріплюються різними способами, найчастіше за допомогою рифлених поверхонь, які мають ніж і корпус розвертки. Переріз N-N є головним і в ньому розглядають кути , і . Канавки для ножів роблять прямими або з нахилом під кутом .