Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Світові товарні ринки. Системи кодування товарів. Ціноутворення
|
|
Міжнародний ринок товарів — це механізм обміну товарами між різними країнами, пов'язаними між собою торговими, науково-технічними, кредитно-фінансовими та іншими формами економічних відносин, основаних на МРП. Світові товарні ринки складаються з сукупності національних товарних ринків окремих країн.
Основні тенденції в розвитку світового товарного ринку пов’язані з науково-технічним прогресом (НТП). А саме, НТП обумовлює: 1) високу динаміку міжнародної торгівлі, що випереджає ріст промислового й сільскогоспдарського виробництва; 2) швидке відновлення товарної номенклатури міжнародної торгівлі, що знаходить прояв у великому числі принципово нових товарів, переважно продукції наукомістких галузей, сфери високих технологій (лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ, обладнання для АЕС і т.і.); 3) різке прискорення морального старіння багатьох товарів, стискає до межі «цикл життя продукту», при цьому «відмирання» певних вузлів і елементів найчастіше йде в схованій формі й часом зненацька приводить до загибелі цілих поколінь машин і встаткування; 4) поглиблення МРП, спеціалізації виробництва, що досягає особливо широких масштабів у машинобудуванні. У результаті різко розтає обмін вузлами, деталями, компонентами, часто виготовленими на підприємствах різних країн; 5) зниження енерго- і матеріалоємності виробництва, впровадження прогресивних методів обробки первинної сировини, ресурсосберегаючих технологій; 6) зміна форм зв'язку між продавцем і покупцем, широке поширення завчасного довгострокового узгодження постачань між підприємствами.На світових товарних ринках основний рух товарів направлений від галузей видобувної промисловості і сільського господарства (виробництво сировинних товарів) до галузей обробної промисловості (виробництво готової промислової продукції, в т.ч. машин і обладнання) і через них до кінцевих споживачів.
Частина товарних потоків іде в зворотному напрямку — від обробних галузей до галузей добувної промисловості і сільського господарства (в основному капітальне обладнання, машини і допоміжні матеріали для потреб цих галузей).
Поняття “товар” є центральним поняттям економічної теорії і визначається як продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну.
З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший ”.
Як вже визначалось, міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків: експорт - продаж товару, що передбачає його вивіз із країни, імпорт - покупка товару, що передбачає його ввіз у країну. По прийнятим у світі стандартам статистики міжнародної торгівлі ключовим моментом, для визнання торгівлі як міжнародної (або продажу товару - експортом, чи покупки - імпортом) є факт перетинання митного кордону держави декількох тисяч різних видів товарів. При цьому має місце потрібність розмежування товарів між собою, що без існування певним чином упорядкованого переліку даних товарів зробити украй важко. Тому тільки чітка систематизація товарів дозволяє уникнути можливих труднощів при їх ідентифікації та класифікації або кодуванні. Тобто необхідність в існуванні в який-небудь систематизованій формі переліку товарів, що обертаються у зовнішньої торгівлі, вважається очевидною.
Для спрощення торгових операцій між країнами на міжнародних товарних ринках і зведення їх до єдиного стандарту у світі розроблені і інші системи кодування товарів. Найпоширенішими класифікаційними схемами згідно з хронологією їх прийняття є:
1. Стандартна міжнародна торговельна класифікація ООН (СМТК) (3-я редакція) — Standard International Trade Classification, прийнята у 1986 р. Мета СМТК (3-я редакція) — визначити зіставлені показники обсягів і структури експорту/імпорту різних країн. Є допоміжним механізмом для перегрупування товарів в інші класифікації. Класифікаційна схема СМТК (3-я редакція) складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгрупи, 1033 базисних товарних позицій та 3118 субпозицій (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 -Класифікаційна схема СМТК (3-я редакція)
| Коди розділів та їх найменування | Кількість | |||
| груп; їх коди | підгруп | позицій | Субпо-зицій | |
| 0. Продовольчі товари та живі тварини | 10 (00—09) | |||
| 1. Напої та тютюн | 2(11 — 12) | |||
| 2. Сировина непродовольча, крім палива | 9 (21—29) | |||
| 3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари | 4 (32—35) | |||
| 4. Жири, олії та віск рослинного й тваринного походження | 3 (41—43) | |||
| 5. Хімічні продукти | 9(51—59) | |||
| 6. Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами | 9(61—69) | |||
| 7. Машини, обладнання і транспортні засоби | 9(71—79) | |||
| 8. Різні готові вироби | 8(81—85, 87—89) | |||
| 9. Товари та угоди, не включені до вищеназваних розділів | 4(91, 93, 9, 6, 97) | |||
| Усього |
2. Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС) (введення в дію з 01.01.1988 р.) — Harmonized Commodity Description and Coding System (табл.3.2).
Таблиця 3.2 -Класифікаційна схема Гармонізованої системи опису та кодування товарів
| Розділ | Кількість | ||
| груп (кодів) | позицій | субпозицій | |
| І. Живі тварини і продукти тваринництва | 5 (01—05) | ||
| II. Продукти рослинного походження | 9 (06—14) | ||
| III. Жири та олії тваринного і рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; віск тваринного або рослинного походження | 1(15) | ||
| IV. Продукти харчосмакової промисловості; алкогольні та безалкогольні напої; тютюн і штучні замінники тютюну | 9 (16—24) | ||
| V. Мінеральні продукти | 3 (25—27) | ||
| VI. Продукція хімічної та суміжних галузей промисловості | 11 (28—38) | ||
| VII. Пластмаса та вироби з неї; каучук і гумові вироби | 2 (39—40) | ||
| VIII. Шкіряна сировина; шкіра; хутро; хутряна сировина; вироби з хутра; шорно-сідельні вироби та упряж; дорожні речі; сумки та аналогічні товари; вироби з кишок | 3 (41—43) | ||
| IX. Деревина і вироби з неї; деревне вугілля; корок; вироби з корка; вироби з соломи, лози та інших матеріалів для плетіння; кошики та інші плетені вироби | 3 (44—46) | ||
| X. Паперова маса з деревини або інших целюлозно-волокнистих матеріалів; паперова й картонна макулатура; папір, картон і вироби з них | 3 (47—49) | ||
| XI. Текстиль і вироби з нього | 14 (50—63) | ||
| XII. Взуття, головні убори, парасольки, палиці, прути та їх частини; оброблене пір'я та вироби з нього; штучні квіти, вироби з волосся | 4 (64—67) | ||
| XIII. Вироби з каміння, гіпсу, алебастру, цементу, азбесту, слюди або подібних матеріалів; керамічні вироби, скло та вироби з нього | 3 (68—70) | ||
| XIV. Перли натуральні чи культивовані, напівдо-рогоцінне і дорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, неблагородні метали, лаковані дорогоцінні метали та вироби з них; біжутерія і монети | 1(71) | ||
| XV. Чорні й кольорові метали та вироби з них | 11 (72—76, 78—83) | ||
| XVI. Машини, обладнання й механічні пристосування, електрообладнання та їх частини; звукозаписувальна і відтворювальна апаратура; відеоапаратура та її частини | 2 (84—85) | ||
| XVII. Засоби наземного, повітряного, космічного, водного транспорту, обладнання та частини до них | 4 (86—89) | ||
| XVIII. Прилади та апарати оптичні, фотографу-вальні й кінематографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медико-хірургічні інструменти та апарати; годинники; музичні інструменти та їх частини | 3 (90—92) | ||
| XIX. Зброя та боєприпаси, їх частини | 1(93) | ||
| XX. Різні готові вироби | 3 (94—96) | ||
| XXI. Товари мистецтва, предмети для колекціонування та антикваріат | 1(97) | ||
| Разом |
Призначення ГС - упорядкування статистичної звітності у міжнародній торгівлі та митних документах. Як видно з табл. 1.6 ГС складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій та 5019 субпозицій.
3. Класифікатор товарів за укрупненими економічними групуваннями (КУЕГ) ООН Classification by Broad Economic Categories, який було прийнято у 1989 р. з метою уніфікації груп товарів (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 - Класифікатор товарів за укрупненим економічним групуванням (КУЕГ)
| 1. Продовольчі товари й напої 1.1. Сировинні товари 1.1.1. Для промислового споживання 1.1.2. Для особистого споживання 1.2. Оброблені напівфабрикати 1.2.1. Для промислового споживання 1.2.2. Для особистого споживання 2. Промислова сировина (непродовольчі) 2.1. Сировинні товари 2.2. Напівфабрикати 3. Паливо й змащення 3.1. Сировинні товари 3.2. Напівфабрикати 3.2.1. Бензин 3.2.2. Інші напівфабрикати 4. Машини, устаткування й частини до них (крім коштів транспорту) 4.1 Машини й устаткування 4.2 Частини й приналежності 5. Транспортні засоби, їхні частини й приналежності 5.1 Легкові автомобілі 5.2 Інші автомобілі 5.2.1 Транспортні засоби виробничого призначення 5.2.2 Транспортні засоби особистого споживання 5.3 Частини й приналежності до транспортних засобів 6. Споживчі товари 6.1 Товари тривалого користування 6.2 Товари середньострокового користування 6.3 Товари короткострокового користування 7. Товари, не включені в перераховані вище групи | 1. Food and beverages 1. 1. Primary Mainly for industry Mainly for household consumption Processed Mainly for industry Mainly for household consumption 2. Industrial supplies not elsewhere specified Primary Processed 3. Fuels and lubricants Primary Processed Motor spirit Other 4. Capital goods (except transport equipment) and parts and accessories there of Capital goods (except transport equipment) Parts and accessories 5. Transport equipment and parts and accessories thereof Passenger motor cars Other Industrial Non-industrial Parts and accessories 6. Consumer foods not elsewhere specified Durable Semi-durable Non-furable 7. Goods not elsewhere specified |
В КУЭГ також були визначені наступні основні поняття:
сировинні товари — речовини природного та штучного походження, що є основою для виробництва готової продукції;
напівфабрикати — продукти, що потребують подальшої обробки або включення до складу інших товарів;
готова продукція — продукція, яка призначена для кінцевого споживання.
Існуючий поділ держав світового співтовариства на держави-постачальники сировини й держави-власники фінансових і інтелектуальних ресурсів веде до їхнього розташування на відповідних нішах світового ринку, що складає територіальну (географічну) структуру міжнародної торгівлі.
За даними Світової організації торгівлі до першої десятки лідерів світової торгівлі відносяться: США, Німеччина, Японія, Франція, Англія, Іспанія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Люксембург.
З 01.01.2008 р. в Україні діє Український Класифікатор Товарів Зовнішньоекономічної Діяльності 2008 (УКТЗЕД 2008), який повністю відповідає класифікації ГС.
З метою проведення деталізації товарів на національному рівні, за поданням центральних органів виконавчої влади або з власної ініціативи, після погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, ДМСУ приймає рішення щодо деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні, з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у ГС. Така деталізація здійснюється до десятого знака коду (товарна підкатегорія) з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.