Вибачення за турботи

Щиро просимо вибачення за затримку.

Просимо вибачення за зайві клопоти.

Ще раз просимо вибачення за неможливість вчасно виконати замовлення.

Ще раз перепрошуємо за завдані незручності.

Дозвольте ще раз попросити вибачення.

Висловлення бажання співпрацювати у майбутньому

Із зацікавленням чекаємо від Вас нових пропозицій. Із задоволенням розглянемо інші Ваші проекти.

У кінці листа можна подякувати за допомогу, підтримку тощо, а також повторити подяку, висловлену на початку:

Ще раз дякуємо за Ваш благодійний внесок...

Дозвольте ще раз подякувати Вам...

Ще раз висловлюємо щиру вдячність...

Хочемо ще раз висловити вдячність за сприяння у...

Не слід забувати про завершальну фразу. Найчастіше ділові листи завершуються такими мовними кліше:

З повагою

З найкращими побажаннями

З вдячністю і повагою

З пошаною і сподіванням на зустріч

З вдячністю і найкращими побажаннями

З належною до Вас пошаною

З щирою повагою (пошаною)

З найщирішою до Вас повагою

З повагою і побажанням успіхів

З правдивою до Вас повагою

Залишаємось з повагою

Залишаємось з пошаною

Щиро Ваш

Бажаємо успіхів

Дієслова вживаються переважно у формі 1-ї особи однини і множини:

Прошу Вас

Повідомляємо Вам

Бажаємо успіхів

Рідше використовуються дієслова у формі 3-ї особи однини:

СП " Ластівка " пропонує

ВА Т " Діамант " звертається із проханням.

Висновок до четвертого питання. Оскількилистування виключає невербальні елементи спілкування (міміку, жести), доцільно до тексту листів уводити звороти, які засвідчують шанобливе й позитивне ставлення до адресата. Із тексту сучасного листа повинен вимальовуватися образ адресанта: надійного партнера, постійного клієнта, чесного конкурента, порядної та культурної людини. Кореспонденція – візитка дописувача та обличчя установи, яку він презентує. Тому використання загальноприйнятих етикетних формул високої тональності є обов’язковим у листуванні.

ВИСНОВКИ ДО ТЕМИ:

XXI століття повинно стати століттям гуманітарної культури або ж його не буде взагалі. Ці слова, сказані відомим академіком-гуманістом Д. С. Лихачовим, спонукають до всебічного піднесення людської культури, до гуманітаризації всіх сторін життя нашого суспільства.

Поняття гуманітарної культури досить об'ємне. Воно об'єднує в собі й такі регулятивні елементи, як ідеали, норми моралі, традиції, звичаї, що у своїй сукупності є соціальними нормами поведінки, дотримання яких є обов'язковою умовою збереження суспільства як єдиного цілого.

Вироблені суспільством норми поведінки і форми поводження об'єднується в цілій системі, яку прийнято називати етикетом (з фр. etiguette — ярлик, етикетка). Ці норми становлять собою категорію історічну, отже змінну. Крім того, в кожному суспільстві вони чітко детерміновані характером суспільних відносин.

Справді гуманні стосунки між людьми в суспільстві знаходять безпосереднє відображення в системі етикету.

Феномен людського спілкування є явищем складним, синкретичним. У ньому міцно переплетені соціальні, психологічні та мовні чинники. Тому вивчення комунікативного акту без комплексного підходу, тобто без постійного врахування всіх трьох складників неможливе.

Особливу роль у людському спілкуванні відіграє мова. Мова, а ще точніше мовлення (мовленнєва діяльність, що включає в себе і мовленнєву поведінку), є універсальним засобом комунікації. Комунікативна функція мови є її первинною, основною функцією. Тим часом саме мовні характеристики акту комунікації вивчені ще дуже мало.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ДАНОЇ ТЕМИ:

Готуючись до теми необхідно

а) опрацювати навчальну і наукову літературу, що зазначена в лекції;

б) визначити:

- жанри реалізації усного ділового мовлення;

- якими ознаками характеризується усне мовлення;

- що таке комунікативна невдача;

- можливі елементи невербального спілкування;

- що розуміють під мовленнєвим службовим етикетом;

в) з’ясувати:

- фактори породження мовленнєвої ситуації;

- за яких умов візитна картка може виконувати роль рекомендації;

- сутність ключових понять «усне мовлення», «діалог», «монолог», «спілкування», «етикет», «мовленнєвим етикет», «візитна картка».