Психологічні основи судового огляду

Кримінально-процесуальний закон називає такі види судового огляду: огляд речових доказів, огляд документів і огляд місця події. Причому огляд речових доказів і огляд документів — це судові дії, які трапляються ча­сто. Значно рідше проводиться огляд місця події. Таке становище пов'язане з об'єктивними обставинами.

У ст. 315 КПК України зазначено, що суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд з учас­тю прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх пред­ставників, а коли цього вимагають обставини справи, — то й з участю свідків і експертів.

Судовий огляд місця події відрізняється такими ознаками: 1) проводиться через значний проміжок часу після вчинення злочину; 2) виконує перевірочну фун­кцію; 3) у його проведенні бере участь розширений склад учасників (весь склад суду).

Психологічна сутність огляду місця події полягає в безпосередньому сприйнятті складом суду результатів події злочину. Таке сприйняття дає змогу уявити харак­тер і обсяг змін, викликаних злочином; зіставити пока­зання підсудного, потерпілого і свідків; усунути супереч­ності, пов'язані з обстановкою злочину.

Психологія судового огляду місця події полягає у спе­цифічному моделюванні події злочину. У цьому випадку фактично наявна «потрійна» розумова модель: а) розумо­ва модель досудового слідства, матеріалізована у прото­колі огляду місця події (слідчої дії), обвинувальному висновку та ін.; б) розумова модель, створена суддею у процесі судового слідства (за результатами різних судо­вих дій); в) розумова модель, що формується після при­буття складу суду на місце події.

Виїзд суду для проведення огляду місця події є скла­довою судового слідства. Тому кримінально-процесуаль­ний закон установлює, що, прибувши на місце огляду, го­ловуючий оголошує судове засідання продовженим, і суд приступає до огляду. При цьому підсудному, свідкам, по­терпілому і експертам можуть бути поставлені у зв'язку з оглядом запитання (ст. 315 КПК України). Йдеться про те, що суд отримує інформацію не лише від речових дже­рел, а й від людей у процесі взаємодії. Причому запитан­ня підсудному, потерпілому, свідкам, експерту можуть бути поставлені протягом всього огляду.

Важливою судовою дією є огляд речових доказів. Суть цієї дії полягає в тому, що речові докази повинні бути ог­лянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно, — свідкам і експертам (ст. 313 КПК Ук­раїни). З психологічного погляду учасники судового огля­ду повинні безпосередньо сприйняти певні докази, їх зовнішній вигляд, індивідуальні особливості, специфіку застосування тощо. У цьому випадку ті чи інші особи мо­жуть звертати увагу суду на особливості, що мають значен­ня для справи. Іншими словами, в процесі огляду речових доказів здійснюється пізнавальна діяльність.