Режим зрошення культур у сівозміні

Поливний режим як сукупність числа, величини поливних норм і термінів поливу встановлюється з урахуванням біологічних особливостей культур, планованого врожаю і технічних можливостей зрошувальної системи для середньої за багаторічними даними вологості року.

У проектуванні використовуються рекомендації близьких за розташуванням до господарства науково-дослідних установ, що доповнюються розрахунками зрошувальних і поливних норм із метою наближення поливного режиму до оптимальних показників для кожної культури сівозміни в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

3.1. Характеристика й обґрунтування планованого режиму зрошення

Спочатку для кожної культури встановлюється зрошувальна норма. Визначається вона розрахунковим шляхом за формулою:

М=У· К-Оп-(Вв)-Г, м³ /га (3.1)

де М – зрошувальна норма, у м³/га; Оп – сума корисних опадів за вегетаційний період, м³/га; В – запас вологи в кореневмісному шарі ґрунту до моменту сівби, м³/га; в – запас вологи в тому ж шарі в момент збирання, м³/га; Г – запас вологи, використовуваний рослинами з ґрунтових вод, м^3/га.

Запаси вологи в ґрунті до моменту посіву (В) культур ранньовесняного терміну (багаторічні трави, ячмінь, овес, горох, МКС на з/к) складають 90-95% НВ; середнього терміну сівби чи посадки (буряк, соняшник, картопля) – 85 -90% НВ; пізньовесняного терміну (кукурудза, соя, сорго тощо) – 85% НВ; для культур післяукісного терміну – 70% НВ; для післяжнивного терміну і люцерни, що вийшла з-під покрову, 60-65% НВ. Запаси вологи на момент збирання (в) для більшості культур знаходяться на рівні 60-70%НВ; овочів – 70-75% НВ; для культур післяукісного і післяжнивного термінів посіву – 65-70% НВ.

Потім, з урахуванням фаз розвитку сільськогосподарських рослин, установлюються терміни поливу, кількість і величина поливних норм.

Розрахунок поливних норм (Нп) виконується за формулою:

Нп=100· h· (НВ-ВТР),

де Нп – поливна норма, м³/га; h – розрахунковий шар ґрунту, м; - щільність складення цього ж шару ґрунту, г/см³; НВ – значення найменшої вологоємності і ВТР – передполивна вологість гальмування росту, у % до маси сухого ґрунту.

Терміни поливів варто розподіляти за періодом вегетації з урахуванням зміни величини середньодобового сумарного водоспоживання окремих культур за фазами розвитку.

Орієнтовно (на випадок відсутності опадів) міжполивний період можна розрахувати за формулою Т = , де Т – кількості днів до поливу; W – запас легкодоступної вологи в ґрунті, м³/га; Е – середньодобове водоспоживання, м³/га.

Кількість поливів і сума поливних норм вологозарядкових і вегетаційних поливів повинні в підсумку забезпечити повне використання розрахункової зрошувальної норми.

Для розрахунків використовуються дані, що повинні бути в попередніх розділах проекту (1, 2), а також додатках методичних указівок (4, 5, 6, 7), літературних джерелах і довідниках зі зрошуваного землеробства.

Вибір способу поливу повинний проводитися відповідно до наявності поливної техніки, водних властивостей ґрунту, ухилу поверхні поля й особливостей прийомів обробітку окремих культур. При цьому варто враховувати, що поливи дощуванням пов’язані зі зменшенням поливних норм і, відповідно, збільшенням кількості поливів порівняно з поверхневими способами поливу (борознами, смугами тощо).

Розділ повинен закінчуватися висновком, де відзначаються позитивні сторони планованого режиму зрошення і як вирішуються питання вологозабезпеченості в критичний період розвитку окремих культур.